Сугоклія
Сугоклія, Сугоклей, Сухоклія | |
---|---|
Сугоклія в урочищі Перелосне | |
48°20′25″ пн. ш. 32°05′56″ сх. д. / 48.34050000002777381° пн. ш. 32.09890000002777555° сх. д. | |
Витік | с. Семенівка |
• координати | 48°20′25″ пн. ш. 32°05′56″ сх. д. / 48.34050000002777381° пн. ш. 32.09890000002777555° сх. д. |
Гирло | Інгул |
• координати | 48°02′56″ пн. ш. 32°21′04″ сх. д. / 48.04890000002777839° пн. ш. 32.35120000002777374° сх. д. |
Похил, м/км | 2 ‰[1] |
Країни: |
![]() |
Прирічкові країни: |
![]() Кіровоградська область |
Регіон |
Одеська область Кіровоградська область |
Довжина | 58 км |
Площа басейну: | 983 |
Притоки: | Осикувата (права), Сугоклія-Комишувата (ліва) |
Ідентифікатори і посилання | |
![]() |
Сугоклі́я, Сугоклей (рідковживане — Сухоклія) — річка в Україні, в межах Компаніївського та Бобринецького районів Кіровоградської області. Права притока Інгулу (басейн Південного Бугу).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина 58 км. Площа водозбірного басейну 983 км². Похил річки 2 м/км. Долина широка, рівнинного характеру. Річище завширшки до 5 м. В середній течії трапляються виходи докембрійських порід (граніти та гнейси). Є багато ставків, а також Криничуватське, Софіївське та Долилівське водосховища. Використовується на господарські потреби, риборозведення, зрошування. Цікаві у рекреаційному відношенні урочища Розлитий Камінь та Перелосне.
Розташування[ред. | ред. код]
Річка бере початок біля с. Семенівки. Тече переважно на південний схід, впадає до Інгулу на південь від села Степанівки.
Про назву річки[ред. | ред. код]
Сугоклія вперше згадується 1697 року. Назва тюркського походження, гадають, від давньотюркського «сайгак, дика коза»; давньотюркського «місце, де багато сайгаків (сугаків)», увійшло в українську апелятивну лексику: сайга — сугак — дика коза. За свідченням Боплана, в XVII ст. у степах України водилося багато сугаків.[2]/[уточнити][неякісне джерело]
Притоки[ред. | ред. код]
- Праві: Осикувата.
- Ліві: Сугоклія-Комишувата.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Над річкою розташовані такі населені пункти (від витоків до гирла): Семенівка, Нечаївка, Софіївка, Полум'яне, Бобринець, Піщане, Олексіївка, Сугокліївка, Степанівка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 69. — 192 с.
- ↑ [1] [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] Топонімічний словник України
Література[ред. | ред. код]
- Каталог річок України / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — том 11. — книга 1. — К., 1984. — С. 41.
- Suhakleja // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 558. (пол.)
![]() |
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |