Сурогатний сексуальний партнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сурогатний сексуальний партнер (частіше партнерка) — це людина, що вступає в інтимну та сексуальну близькість за плату для вирішення інтимних і сексуальних проблем в психотерапії та сексології, у співпраці з психотерапевтом. Виконує експериментальні вправи і будує відносини з клієнтом, який працює з психотерапевтом. Використовується в деяких країнах для усунення перешкод при фізичній та емоційній близькості (сексуальні дисфункції, відсутність здорового інтимного досвіду, травматичний досвід у минулому). Сьогодні у більшості випадків сурогатні сексуальні партнерки — жінки, але бувають і чоловіки[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Мастерс і Джонсон представили практику в книзі «Людська сексуальна неадекватність», опублікованій у 1970 році. Вони вважали, що люди можуть дізнатися про сексуальну близькість, лише переживши її. В дослідженні учасники, котрі були сексуальними партнерами в житті, використовували одне одного для серії вправ для подолання сексуальної дисфункції. А люди без партнерів були в парах з сурогатними сексуальними партнерами, які повинні були виступати в якості наставників. В цьому дослідженні всі сурогатні партнери були жінками[1].

Практика сурогатної партнерської терапії досягла піку на початку 1980-х, коли кілька сотень сурогатних партнерів практикували в США. З тих пір популярність сурогатної партнерської терапії знизилася, але нещодавно знову увійшла в громадську свідомість після фільму 2012 року «Сурогат», в якому була показана робота сурогатного партнера з людиною з обмеженими можливостями. В даний час терапія з сурогатним партнером практикується не дуже часто[2].

В статті 2003 року «Я був незайманим середнього віку» Майкла Каслмана розповідається про американського незайманця Роджера Ендрюса та його терапію з сурогатною сексуальною партнеркою Веною Бланшар[3].

Терапія

[ред. | ред. код]

Проблеми, які покликана вирішувати терапія сурогатного партнерства[4][5]:


Сурогатний партнер може допомогти людям, чий сексуальний спосіб життя змінився, наприклад, через набуту інвалідність, досліджувати і розвинути сексуальний потенціал знову[6].

Оскільки сексуальні проблеми часто є психологічними, а не фізичними, комунікація відіграє ключову роль в терапевтичному процесі. Терапевтичні вправи можуть включати техніки релаксації, зосередження почуттів, спілкування, формування здорового образу тіла, навчання соціальним навичкам, сексуальну освіту, а також чуттєві і деякі сексуальні дотики. Терапія починається з зустрічі між клієнтом, терапевтом і сурогатним(-ою) партнером(-кою), на якій обговорюються цілі терапії, її об'єм і тривалість. Протягом усього процесу підтримується зв'язок між всіма учасниками процесу[7].

Деякі пари відвідують сеанси терапії сурогатного партнерства разом, деякі люди (самотні або пара) відвідують їх поодинці[8]. Сурогатний(-а) партнер(-ка) бере участь в сексуальній освіті і часто інтимних фізичних контактах і/або сексуальної активності з клієнтами для досягнення терапевтичної мети. Деякі працюють в консультаційних центрах, в той час як інші мають свої власні офіси[9].

Документальне кіно

[ред. | ред. код]
  • Це життя з Лізою Лінг присвятив епізод «Сексуального зцілення» (4 сезон, 1 серія).
  • Документальний фільм 1985 року «Приватна практика: історія сексуального сурогата» присвячений дослідженню відносин між сексуальною сурогатною партнеркою (Морін Салліван), її клієнтами і терапевтами її клієнтів.
  • Епізод Табу «Заборонена любов» National Geographic (7 сезон, епізод 6, вперше вийшов в ефір 2011 року) показав професійну сексуальну сурогатну партнерку (Шеріл Коен-Грін)[10].
  • Документальний фільм Discovery Fit & Health «Мій секс-сурогат», вперше показаний у 2013 році, розповідає про жінку та чоловіка, які працюють з сексуальним сурогатним партнером. Роль партнерки, яка працювала з чоловіком, виконала Шеріл Коен-Грін.

У попкультурі

[ред. | ред. код]
  • У першому епізоді 10-го сезону американського детективного серіалу «Backstrom» під назвою «Любов — це троянда, а тобі краще її не брати», S. C. U. розслідує справу про знайдену мертвою молоду дівчину, яка була сексуальною сурогатною партнеркою[11].
  • В епізоді «Управління гнівом» подруга Кейт (Сельма Блер) — 32-річна дівчина, яка шукає свою першу сексуальну зустріч з чоловіком. Чарлі Гудсон (Чарлі Шин) вирішує стати її першим, як сурогатний сексуальний партнер (не будучи професіоналом і не маючи ліцензії), після чого вона прив'язується до нього. Пізніше вона дізнається, що Чарлі зайняв місце сексуального сурогатного партнера, замість наданого їй партнера від терапевта.
  • «Майстри сексу», епізоди 03-07 і 03-08, — серіал за мотивами творчості Мастерс і Джонсон.
  • В американському фільмі «Сурогат» (2012) Гелен Гант знялася в ролі Шеріл, сексуальної сурогатної партнерки, яка допомагає Марку (Джон Гокс), що вижив після поліомієліту, втратити цноту у 38 років. Фільм заснований на реальній історії Марка О'браєна і Шеріл Коен-Грін. О'браєн написав про свій досвід у 1990 році[12].
  • Ізраїльський фільм «Сурогат» (2008) розповідає про сурогатну сексуальну партнерку (Лана Еттінгер), яка лікує чоловіка (Амір Вольф), що зазнав сексуального насильства в дитинстві. Фільм був знятий Талі Шалом-Езер і базується на дослідженнях в клініці доктора Роніта Алоні в Тель-Авіві.
  • «Мій лікар» (1984) з Мерилін Чамберс у головній ролі.
  • Американський фільм «Втрачаючи контроль» (2014) розповідає про професійне і особисте життя сексуального сурогатного партнера[13].
  • «Компаньйони»: персонажка матері Пітера Беша, якого грає Джейн Сеймур, є сексуальною сурогатною партнеркою.
  • У 3-му сезоні (2006) «Boston Legal» під назвою «Хіба ми не можемо отримати легеню?»[14], Адвокат Джеррі Еспенсон зустрічає сексуальну сурогатну партнерку Джоанну Монро (Джейн Лінч) у свого адвоката і товариша Алана Шора (Джеймс Спейдер).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Freckelton, Ian. Sexual Surrogate Partner Therapy: Legal and Ethical Issues: This paper is a revised version of the talk delivered to the Tasmanian branch of ANZAPPL in Hobart on 7 September 2013 // Psychiatry, Psychology and Law. — 2013. — Vol. 20, no. 5 (October). — P. 643—659. — ISSN 1934-1687 1321-8719, 1934-1687. — DOI:10.1080/13218719.2013.831725.
  2. ↑ Sexual Surrogacy Revised / American Association of Sexuality Educators, Counselors and Therapists // Contemporary Sexuality. — 2014. — Vol. 41, no. 1 (February).
  3. ↑ I was a middle-aged virgin. — 2003. — 8 October.
  4. ↑ Zilbergeld, Bernie (1999). The New Male Sexuality. New York: Bantam Books.
  5. ↑ Keesling, Barbara (2006). Sexual Healing. Alameda: Hunter House Inc.
  6. ↑ Cohen Greene, Cheryl (2012). An Intimate Life. Berkeley: Soft Skull Press.
  7. ↑ Surrogate Partner Therapy / International Professional Surrogates Association. — Дата звернення: 13.03.2013.
  8. ↑ Mind-Blowing Sex Tips : Listen in as a professional sex surrogate reveals ways to fix common sex problems and amp up your time in the bedroom // Women's Health. — 2012. — 15 October. — Дата звернення: 03.03.2014.
  9. ↑ Certified Sex Surrogate Partners // Sexsurrogateofla.com. — Дата звернення: 03.03.2014.
  10. ↑ Taboo: Forbidden Love : video / National Geographic TV // Facebook.
  11. ↑ Love Is a Rose and You Better Not Pick It.
  12. ↑ On Seeing A Sex Surrogate / Mark O’Brien // The Sun Magazine. — 1990. — Iss. 174 (May).
  13. ↑ She's Lost Control.
  14. ↑ Can't We All Get a Lung?. — Дата звернення: 12.09.2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сурогатний_сексуальний_партнер&oldid=43164150