Суховершки

Суховершки (Prunella L. = Brunella Moench) — рід багаторічних рослин з родини глухокропивових.

Ботанічний опис

Суховершки звичайні — багаторічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем, стебла заввишки 8—20 см, листки яйцеподібні або довгасті. Квіти зібрані в головчасті або колосоподібні суцвіття. Кожна особина утворює від 1 до 10 і більше прямих вертикальних генеративних пагонів, квітучий пагін несе єдине верхівкове суцвіття або декілька пазушних. Плоди яйцеподібні або тригранні горішки. Цвіте і родить з червня до пізньої осені. Вид світлолюбний, не вимогливий до поживності ґрунтів, але вологолюбний.

Поширення

Рід налічує близько 15 видів. В Україні 3 види:

• Суховершки звичайні (P. vulgaris L.) в лісах, іноді як бур'ян, майже в усій Україні;
• Суховершки великоквіткові (P. grandiflora (L.) Jack. = P. vulgaris var. grandiflora L.) на узліссях, степових схилах, кам'янистих відслоненнях у лісових районах, Лісостепу, Степу (розсіяно) і в Кримських горах;
• Суховершки роздільнолисті (Р. laciniata L.) на узліссях, галявинах, сухих луках на Закарпатті і в Криму.

Застосування

У траві суховершок містяться дубильні речовини, смоли, ефірні олії, вітаміни С, К, каротин, тощо. Добре поїдається худобою на пасовищах і в сіні. Траву цієї рослини здавна використовували в народній медицині: для лікування захворювань органів дихання, при крововтратах і як в'яжучий засіб. Ці рослини також вирощують як декоративні.

Література

• Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
• Коровякова Т. О. Особливості продукційного процесу та росту лучного різнотрав'я на сінокосах та пасовищах заплави Псла^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 1. С. 79-88.
• 192 Н. В. Попова, М. І. Руденко. Види роду суховершки. Перспективні джерела лікувально-профілактичних засобів