Суховершки
| Суховершки | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
|
Див. текст
| ||||||||||||||||
|
Суховершки (Prunella L. = Brunella Moench) — рід багаторічних рослин з родини глухокропивових.
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
Суховершки звичайні — багаторічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем, стебла заввишки 8—20 см, листки яйцевидні або продовгуваті. Квіти зібрані в головчасті або колосовидні суцвіття. Кожна особина утворює від 1 до 10 і більше прямих вертикальних генеративних пагонів, квітучий пагін несе єдине верхівкове суцвіття або декілька пазушних. Плоди яйцевидні або трьохгранні горішки. Цвіте і плодоносить з червня до пізньої осені. Вид світлолюбний, не вимогливий до поживності ґрунтів, але вологолюбний.
Поширення[ред. | ред. код]
Рід налічує близько 15 видів. В Україні 3 види:
- Суховершки звичайні (P. vulgaris L.) в лісах, іноді як бур'ян, майже в усій Україні;
- Суховершки великоквіткові (P. grandiflora (L.) Jack. = P. vulgaris var. grandiflora L.) на узліссях, степових схилах, кам'янистих відслоненнях у лісових районах, Лісостепу, Степу (розсіяно) і в Кримських горах;
- Суховершки роздільнолисті (Р. laciniata L.) на узліссях, галявинах, сухих луках на Закарпатті і в Криму.
Застосування[ред. | ред. код]
У траві суховершок містяться дубильні речовини, смоли, ефірні олії, вітаміни С, К, каротин, тощо. Добре поїдається худобою на пасовищах і в сіні. Траву цієї рослини здавна використовували в народній медицині: для лікування захворювань органів дихання, при крововтратах і як в'яжучий засіб. Ці рослини також вирощують як декоративні.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Коровякова Т. О. Особливості продукційного процесу та росту лучного різнотрав'я на сінокосах та пасовищах заплави Псла[недоступне посилання з липень 2019] // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 1. С. 79-88.
- 192 Н. В. Попова, М. І. Руденко. Види роду суховершки. Перспективні джерела лікувально-профілактичних засобів
|
Це незавершена стаття про Глухокропивові. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
