Сябри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сябри́ (однина — «сябер»[1], «сябро»[1], «сябр»[2] або «сябор»[3]) — категорія селян, які спільно володіли (як члени того самого роду, так і не споріднені між собою) і користувалися орною землею та іншими земельними угіддями чи також спільно працювали в інших родах господарства (зокрема бджільництві, а також рибальстві, соляному промислі тощо).

Походження слова «сябер» (дав.-рус. сябьръ, праслов. *sębrъ) неясне: на думку деяких мовознавців, воно утворене від *sem-ro (спорідненим з *sěmьja — «сім'я») шляхом додання вставного b; інші дослідники пов'язують його з праіндоєвропейським коренем *se/*so — «свій». Малопереконливі версії, що виводять слово «сябер» від східногерманського *sembura або від гуннської родоплемінної назви Σάβειροι[3].

Сябринне володіння й господарство було розвинене у Київській Русі (на його характер існують різні погляди), значно поширилося на Центральній і Східній Україні у XVI—XVII ст. (тоді — території Великого князівства Литовського), у добу її колонізації, але поступово перетворилося на подвірноспадкове володіння. Залишки сябринного господарства (зокрема громадське користування пасовищами, луками тощо) зберігалися до початку XX ст.

Інше[ред.ред. код]

  • У білоруській мові слово «сябры» (однина — «сябар») означає «друзі». Такого слова в подібному значенні більше нема в жодній слов'янській мові.
  • «Сябрами» іноді називають білорусів[4].
  • «Сябри» — білоруський вокально-інструментальний ансамбль, створений у 1974 році
  • Деякі дослідники пов'язують зі словом «сябр» походження термінів родичівства «пасерб», «пасербиця»[5].

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 239. Сябер
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 909. Сябр
  3. а б Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 909. Сябри
  5. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.