Сівець Тетяна Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сівець Тетяна Миколаївна
біл. Таццяна Мікалаеўна Сівец
Народилася 23 червня 1982(1982-06-23) (41 рік)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна  Білорусь
Діяльність драматургиня, перекладачка, поетка, журналістка, письменниця, ведуча, казкар, телеведуча
Сфера роботи журналістика[1], поезія[1], радіо[1] і радіомовлення[1]
Alma mater Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка
Мова творів білоруська
Роки активності 1993 — тепер. час
Членство Союз письменників Білорусі
Нагороди
Сайт: naya1982.livejournal.com
CMNS: Сівець Тетяна Миколаївна у Вікісховищі

Тетяна Миколаївна Сівець (біл. Таццяна Мікалаеўна Сівец; нар. 23 червня 1982, Мінськ, БРСР) — білоруська поетеса, публіцистка, драматургиня, перекладачка[2][3]. Головна редакторка газети «Літаратура і мастацтва», член Союзу письменників Білорусі[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

1997 року закінчила музичну школу № 11, у 2000 році — середню школу № 185 у Мінську.

Вірші почала писати в 11 років,[5]; вперше опублікувалась у квітні 1997 року у газеті «Сім'я». Була членкинею літературного гуртка при СШ № 176 м. Мінська «Імкненне» («Прагнення»), одним із керівників якого був відомий білоруський письменник, член Союзу письменників Білорусі Артур Вольський[be][6][7].

Від 2003 року — член Союзу письменників Білорусі[8].

2005 року закінчила Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка (факультет білоруської філології і культури) за спеціальністю «Англійська мова, білоруська мова і література». Під час навчання керувала засіданнями університетського літературного об'єднання «Крокі» («Кроки»)[6].

Від серпня до листопада 2005 року працювала оглядачем газети «Вместе!» («Разом!»).

Від 2005 до 2008 року — аспірантка Інституту літератури ім. Я. Коласа і Я. Купали[be] Національної академії наук Білорусі[9], де досліджувала тему «Дж. Р. Байрон і байронізм у білоруській поезії: переклади і впливи».

Від 2006 року співпрацює з Радіо Білорусь[2] — коментаторка зарубіжного мовлення Білоруського радіо, готує авторські проєкти присвячені вивченню білоруської мови й літератури англійською, і готує програми білоруською та англійською мовами, які розповідають про культуру та традиції Білорусі.

Від квітня 2011 року — головна редакторка республіканського молодіжного журналу «Маладосць[be]»[5]. Від 1 грудня 2011 року — головна редакторка газети «Літаратура і мастацтва».

Від 2012 до 2016 року — член президії правління Спілки письменників Білорусі[6]. 2016 року закінчила Академію управління при Президенті Республіки Білорусь[10].

З 2013 по 2017 рік — телеведуча програми «Дыяблог. Пра літаратуру» на телеканалі «Беларусь 3[ru]»[11].

Від 14 вересня 2015 року — перша заступниця головного редактора газети «Медичний вісник[en]». Від 14 червня 2016 року — головна редакторка газети «Медичний вісник[en]».

Від жовтня 2016 року — почесна член Спілки письменників Азербайджану[12].

З 2016 по 2021 рік — голова Міжнародного фонду Янки Купали[be][12].

Працює в руслі поезії, прози, критики, драматургії, поетичного перекладу. Перекладає на білоруську мову твори письменників Республіки Комі, Таджикистану, Китаю, Росії, Великої Британії, Польщі, України. Її вірші перекладено англійською, болгарською, російською, українською, калмицькою, чеченською мовами[10][13].

Родина[ред. | ред. код]

  • Батько — доктор медичних наук Микола Федорович Сівець[ru].
  • Мати — Раїса Іванівна Сівець.
  • Брат — кандидат медичних наук Олексій Миколайович Сівець[14].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • «Праляцець па вясёлци» («Пролетіти веселкою») (бібліотечка журналу «Маладосць», 2002) — книга поезій;
  • «Ліпеньская навальніца» («Липнева гроза») («Мастацкая літаратура», 2003) — книга поезій;
  • «Таму, хто знойдзе» («Тому, хто знайде») («Логвінаў», 2008) — вірші, проза, п'єси, переклади[8][15];
  • «Брык і Шуся шукаюць лета» («Брик і Шуся шукають літо») (РВУ «Літаратура і Мастацтва», 2012) — казка-розмальовка;
  • «Куды прапала Малпа Маня?» («Куды пропала Мавпа Маня?») (РВУ «Звязда», 2014) — книга для дітей, продовження пригод Брика і Шусі, які цього разу грають у детективів[16].
  • «Самы лепшы падарунак» («Найкращий подарунок») (РВУ «Звязда», 2014) — оповідання про дівчинку Тетянку, яка розповідає свої історії, щиро ділиться своїми думками і переживаннями[17]. Книга для дітей та їхніх батьків.
  • «Разняволенасць» («Розкутість») (РВУ «Звязда», 2016)[18] — збірка власних віршів поетеси, а також переклади Тетяни Сівець авторів з Азербайджану, Казахстану, України, Росії, Словаччини та інших країн[19].

Оповідання в збірках[ред. | ред. код]

  • «Лісты да нябожчыкаў» («Листи до померлих») — збірка фантастики білоруських авторів «Люстэрка Сусвету» («Дзеркало Всесвіту») («Мастацкая літаратура», 2007)[20].

Співавторство[ред. | ред. код]

  • «Мінск — сталіца Беларусі» («Мінськ — столиця Білорусі») (2011)[5].
  • «Віцебск — горад майстроў і мастакоў» («Вітебськ — місто майстрів і художників») (2013).

Драматургія (вистави)[ред. | ред. код]

Нагородження Тетяни Сівець літературною премією «Золотий купідон—2013». Заславль, День білоруської писемності, 07.09.2014
  • «Брик і Шуся шукають літа» (прем'єра — 30 жовтня 2010 року, Білоруський театр юного глядача[be][21]) — вистава драматургині Тетяни Сівець у постановці режисера Єгора Льогкіна[22][23].
  • «Болотна королева» (прем'єра — 24 січня 2018 року, Білоруський театр юного глядача) — вистава за п'єсою Тетяни Сівець «Не розповідай мені казок». Режисер — Євген Рекеш.

Стаття[ред. | ред. код]

Переклади[ред. | ред. код]

  • «Мелодыя натхнення» («Мелодія натхнення»; 2012, «Беларуская енциклапедия ім'я П.Броўкі») — збірка перекладених на англійську мову творів низки білоруських поетів[6][25].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  2. ↑ а б Таццяна Сівец. На ўспамін пра Купалле // Маладосць : журнал. — Мн. : Літаратура і Мастацтва, . — Вып. 703. — № 6. — С. 54—55. Архівовано з джерела 14 липня 2014. Процитовано 2021-04-07.
  3. ↑ Гэты мы вышывалі, Божухна, твае сны! // Полымя : журнал. — . — № 6. — С. 50. Архівовано з джерела 24 вересня 2021. Процитовано 2021-04-07.
  4. ↑ Главред газеты «ЛіМ»: Про все можно писать сегодня. СТВ. 21 січня 2013. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  5. ↑ а б в Маладзёжны друк // Журналист : журнал. — Мн., . — С. 63. Архівовано з джерела 14 липня 2014.
  6. ↑ а б в г Переводчик Сивец Татьяна. Финно-угорский культурный центр РФ. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014.
  7. ↑ Смірнова Д. Прамовіць тое, што важна // Літаратура і мастацтва : газета. — Мн., 2020. — Вып. 5081. — № 25. — (07). — С. 5. Архівовано з джерела 24 липня 2020. Процитовано 7 квітня 2021.
  8. ↑ а б Сівец Таццяна. Таму, хто знойдзе…. knihi.by. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  9. ↑ Тацьцяна Сівец. Родныя вобразы. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  10. ↑ а б Друкуецца ў "Полымі". Таццяна Сівец. Лісты да Ліса (біл.). Видавничий дім «Звязда». 18 січня 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  11. ↑ Беларусь 3 — блоги. Белтелерадиокомпания. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 16 квітня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  12. ↑ а б Бабовіч В. (25 січня 2017). Як словы пакінуць мяне, то хіба застанецца мова (біл.). СБ. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  13. ↑ Стоянов, Владимир. Тацяна Сивец // Простори : журнал. — Варна, Болгария : Славена, 2014. — Вип. 61. — Бр. 4 (6 май). — С. 90—91. — ISSN 2367-5926. Архівовано з джерела 26 березня 2016. Процитовано 2021-04-07.
  14. ↑ Березюк Е. В операционной в твоих руках чужая жизнь... // Рэспубліка : газета. — Мн. : Совет Министров РБ, . — Вип. 4600. — № 177. Архівовано з джерела 19 липня 2014.
  15. ↑ Сівец Таццяна. Таму, хто знойдзе... Prastora.by. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  16. ↑ Куды прапала малпа Маня?. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  17. ↑ Весялуха М. (9 жовтня 2014). Паміж намі, дзяўчынкамі. Звязда. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  18. ↑ Рублевская Л. И. (17 лютого 2016). Об истинности чувств. Советская Белоруссия. Процитовано 17 лютого 2016.
  19. ↑ Веселуха М. (12 лютого 2016). Есть что почитать! Какие книги стоит купить на Национальном стенде Беларуси?. БЕЛТА. Процитовано 17 лютого 2016.
  20. ↑ Сивец Т. Лісты да нябожчыкаў // Зеркало Вселенной: Белорусская фантастика = Люстэрка Сусвету: Беларуская фантастыка / Сост. Г. Онуфриев, В. Цветков. — Мн. : Мастацкая літаратура, 2007. — С. 275—278. — 2 000 прим. — ISBN 978-985-02-0914-6.
  21. ↑ Брык и Шуся ищут лето. Театральная Беларусь. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  22. ↑ Брык і Шуся шукаюць лета (на сцене Дома литератора). Минск - Театр. СБ. Беларусь Сегодня. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  23. ↑ Белорусский ТЮЗ в новом театральном сезоне представит три премьеры. БЕЛТА. 23 вересня 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  24. ↑ Сивец Т. Міф, народжаны міфам? Байранічныя ўплывы ў беларускай літаратуры ХХ стагоддзя // Беларуская думка : журнал. — Мн. : Администрация президента РБ, . — № 12. — С. 112—116. Архівовано з джерела 27 вересня 2021. Процитовано 2021-04-07.
  25. ↑ Бязлепкіна А. (26 липня 2012). Фантомны боль (біл.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  26. ↑ Яна Явіч. Вітаем, пераможцы! // Літаратура і мастацтва : газета. — Мн. : СПБ, 2014. — Вып. 4784. — № 35 (5 верасня). — С. 3.
  27. ↑ Ірына Свірко (17 вересня 2014). Гісторыя з аптымістычным працягам (біл.). газета «Рэспубліка». Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  28. ↑ Вынікі конкурсу драматургіі “Новая назва”. БРТЮЗ. 31 грудня 2015. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
  29. ↑ Топ-5 кніг аўтараў-жанчын ад Выдавецкага Дома “Звязда”. Звязда. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сівець_Тетяна_Миколаївна&oldid=42436660