Сім мадярів
Сім мадярів, або Сім вождів мадярів — лідери семи давньоугорських племен в час їхнього прибуття до Паннонського басейну приблизно у 896 році. Константин VII, імператор Візантії, згадав вождів у своїй праці «Про управління імперією». Однак імена усіх вождів точно не відомі, оскільки різні історичні джерела подають різні дані.
Вожді[ред. | ред. код]
Константин VII не називає імен вождів угорських племен, проте описує деякі аспекти їхньої діяльності.
За Анонімом[ред. | ред. код]
Угорський хроніст Анонім, автор праці «Gesta Hungarorum», називає імена семи мадярських вождів:
- Алмош, батько Арпада;
- Елед, батько Саболча;
- Онд, батько Ете;
- Конд, батько Курсана та Каплона;
- Таш, батько Лела;
- Тетень, батько гарки.
Найімовірніше, більшість осіб із цього списку були справжніми й мали важливу роль, проте сам список є загалом неправдивим[1]. Костянтин VII називає Таша онуком Арпада. Взаємини між давньоугорськими вождями є об'єктом дискусій між істориками.
За Шімоном із Кези[ред. | ред. код]
Угорський хроніст Шімон із Кези називає сімох мадярів, які очолили сім племен, у праці «Gesta Hunnorum et Hungarorum»[2]:
- Арпад, син Алмоша, який був сином Еледа, сина Ідьєка;
- Саболч;
- Дьюла;
- Ерш;
- Конд, батько Курсана й Каплона;
- Лел;
- Вербулчу.
Цей список менш імовірний, ніж список Аноніма, оскільки тільки Арпад і Саболч жили в час угорського завоювання.
За Марком Калтським[ред. | ред. код]
Хроніст Марк Калтський називає сімох вождів племен у «Chronicon Pictum»[3]:
-
Арпад -
Саболч -
Дьюла -
Конд -
Лел, Булчу та Ерш
За Яношем Туроці[ред. | ред. код]
Хроніст Янош Туроці називає сімох вождів у праці «Chronica Hungarorum»:
-
Арпад -
Саболч -
Дьюла -
Конд -
Лел -
Вербулчу -
Ерш
У «Мавзолеї Надашди»[ред. | ред. код]
«Мавзолей Надашді» — це серія портретів гуннських і угорських вождів і королів у повний зріст, опублікована в Нюрнберзі в 1664 році. Сім мадярів згадані там:
-
Арпад -
Саболч -
Дьюла -
Конд -
Лел -
Вербулчу -
Ерш
Статуї[ред. | ред. код]
На площі Героїв у Будапешті зображені, серед інших видатних угорських діячів, сім мадярів, розміщені біля центральної колони. Попереду стоїть засновник королівської династії Арпад, а поряд — Елед, Онд, Конд, Таш, Губа та Тегетем (Тетень).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Györffy György. István király és műve. Gondolat Budapest 1983. ISBN 963-281-221-2.
- ↑ Györffy György, függelék: Elter István. A magyarok elődeiről és a honfoglalásról — Kortársak és krónikások híradásai. Osiris Kiadó Budapest 2002. ISBN 963 389 272 4
- ↑ Mark of Kalt: Chronicon Pictum.
