Сім мадярів

Сім мадярів, або Сім вождів мадярів — лідери семи давньоугорських племен в час їхнього прибуття до Паннонського басейну приблизно у 896 році. Константин VII, імператор Візантії, згадав вождів у своїй праці «Про управління імперією». Однак імена усіх вождів точно не відомі, оскільки різні історичні джерела подають різні дані.
Константин VII не називає імен вождів угорських племен, проте описує деякі аспекти їхньої діяльності.
Угорський хроніст Анонім, автор праці «Gesta Hungarorum», називає імена семи мадярських вождів:
- Алмош, батько Арпада;
- Елед, батько Саболча;
- Онд, батько Ете;
- Конд, батько Курсана та Каплона;
- Таш, батько Лела;
- Тетень, батько гарки.
Найімовірніше, більшість осіб із цього списку були справжніми й мали важливу роль, проте сам список є загалом неправдивим[1]. Костянтин VII називає Таша онуком Арпада. Взаємини між давньоугорськими вождями є об'єктом дискусій між істориками.
Угорський хроніст Шімон із Кези називає сімох мадярів, які очолили сім племен, у праці «Gesta Hunnorum et Hungarorum»[2]:
- Арпад, син Алмоша, який був сином Еледа, сина Ідьєка;
- Саболч;
- Дьюла;
- Ерш;
- Конд, батько Курсана й Каплона;
- Лел;
- Вербулчу.
Цей список менш імовірний, ніж список Аноніма, оскільки тільки Арпад і Саболч жили в час угорського завоювання.
Хроніст Марк Калтський називає сімох вождів племен у «Chronicon Pictum»[3]:
-
Арпад
-
Саболч
-
Дьюла
-
Конд
-
Лел, Булчу та Ерш
Хроніст Янош Туроці називає сімох вождів у праці «Chronica Hungarorum»:
-
Арпад
-
Саболч
-
Дьюла
-
Конд
-
Лел
-
Вербулчу
-
Ерш
«Мавзолей Надашді» — це серія портретів гуннських і угорських вождів і королів у повний зріст, опублікована в Нюрнберзі в 1664 році. Сім мадярів згадані там:
-
Арпад
-
Саболч
-
Дьюла
-
Конд
-
Лел
-
Вербулчу
-
Ерш
На площі Героїв у Будапешті зображені, серед інших видатних угорських діячів, сім мадярів, розміщені біля центральної колони. Попереду стоїть засновник королівської династії Арпад, а поряд — Елед, Онд, Конд, Таш, Губа та Тегетем (Тетень).

- ↑ Györffy György. István király és műve. Gondolat Budapest 1983. ISBN 963-281-221-2.
- ↑ Györffy György, függelék: Elter István. A magyarok elődeiről és a honfoglalásról — Kortársak és krónikások híradásai. Osiris Kiadó Budapest 2002. ISBN 963 389 272 4
- ↑ Mark of Kalt: Chronicon Pictum.