Арпад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арпад

Арпа́д (угор. Árpád; бл. 845 — бл. 907) — вождь угорців (оногурів), засновник династії Арпадів.

Син дюли (воєводи) Альмоша. Успадкував його титул 889 року. До 904, за традицією, запозиченою угорцями у хозарів, ділив владу зі співправителем Курсаном, який мав титул кендо. Керував угорцями під час набігу на Великоморавську державу (892), у війнах з болгарами на боці Візантії (894-896), походу на Ломбардію на прохання східно-франкського короля Арнульфа. Під його керівництвом відбулося переселення мадярських племен на їхню теперішню територію, так звана епоха «Віднайдення вітчизни», коли в 896 угорці, витіснені печенігами, перейшли через Карпати й оселилися в Середньому Подунав'ї. У 900-901 угорці під проводом Арпада остаточно розгромили Блатенське князівство.

За твердженням Костянтина Багрянородного Арпад мав 5 синів: Левенте, Таргош, Улле, Юташ та Золтан.

Посилання[ред.ред. код]


Прапор Угорщини Це незавершена стаття про Угорщину.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.