Алмош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алмош
Almos2.jpg
Алмош
Князь-вождь
Початок правління: 855
Кінець правління: 895
Попередник:
Наступник: Арпад
Дата народження: 820
Дата смерті: 895
Діти: Арпад
Династія: Арпади

Алмош (*820? — †895?) — князь-вождь, дюла (воєвода) племені угрів (мадярів), які вкінці IX ст. почали просування із Західного Сибіру до Паннонії (Середнього Подунав’я). Його син Арпад об’єднав угрів, прийнявши титул князя й започаткувавши династію Арпадів. Згадку про нього містить угорська хроніка «Ґесте Гунґарорум» («Діяння угрів») анонімного автора від 892 року:

«Тоді вождь Алмош і його знать билися біля фортеці Гунг, щоб її захопити, а поки розташувалися табором навколо муру, то князь тієї фортеці на ім’я Лаборець, який їхньою мовою звався Дука, вислизнувши, поспішав до фортеці Земплин (Словаччина). Воїни вождя, пустившись наздогін, біля якоїсь річки схопили його, повісили на тому ж таки місці, і від того дня ту річку назвали за його іменем Лаборець».

Інформація про Алмоша міститься лише в «Gesta Hungarorum» («Діяння угрів», «Хроніка Аноніма»), знаменитого літопису кінця XII століття, в «Chronicon Pictum» XIII століття і в кількох інших манускриптах. Алмош був сином Ідьека або Елода. За легендою, мати Алмоша, Емеше, побачила уві сні міфічну птицю Турул, яка запліднила Емеше і передбачила, що від неї буде багато великих королів. Легенда, таким чином, пояснює ім'я Алмош, що походить від угорського слова угор. àlom - сон.

За середньовічними хроніками, Алмош був проголошений вождем семи угорських племен, що жили в Причорномор'ї (Етелкез, або Ателькуза; Etelköz) під владою хазар. Іноді з тексту «Повісті врем'яних літ» («Йшли угри мимо Києва горою, яка прозивається тепер Угорською, прийшли до Дніпра і стали вежами: ходили вони так само, як тепер половці»[1]) робиться висновок про те, що Олмош (то є Алмош) очолював мадярські племена при переході під Київом і навіть міг бути засновником Церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі[2], що малоймовірно як в силу хронологічних нестикувань, так і в силу язичницького віросповідання Алмоша і тодішніх угорців.

Автор «Gesta Hungarorum» стверджує, що при Алмоше почався рух угрів через Карпати, зокрема, був переможений і убитий ужгородський князь Лаборець. У 895 році угорці під проводом Алмоша, вступивши в союз з візантійським імператором Левом VI Мудрим, вторглися в Болгарію, але були розбиті в битві на Південному Бузі болгарським царем Симеоном I і його союзниками печенігами, що змусило їх покинути Північне Причорномор'я і мігрувати в район сучасної Угорщини. Цей похід очолив вже син Алмоша, Арпад, родоначальник династії Арпадів. Сам Алмош після поразки від болгар і печенігів був або убитий або принесений в жертву - через військові невдачі або ритуально, по закінченні 40-річного терміну правління.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Штефан А. За правду і волю. Спомини і дещо з історії Карпатської України. — Торонто, 1973. Павленко Г. Діячі з історії, науки і культури Закарпаття. — Ужгород, 1999.
Попередник
Alex K Kingdom of Hungary2.svg Князь угрів
855-895
Alex K Kingdom of Hungary2.svg Наступник
Арпад