Сірий Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Микола Іванович Сірий
Народився 20 лютого 1962(1962-02-20) (60 років)
Воркута, Республіка Комі, Росія
Місце проживання Київ
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність адвокат
Alma mater Харківський юридичний інститут (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»)
Галузь Кримінальна юстиція,
процесуальне право,
конституційне право,
господарське право
Заклад Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України
Звання старший науковий співробітник
Ступінь кандидат юридичних наук

Мико́ла Іва́нович Сі́рий (нар. 20 лютого 1962, Воркута, Республіка Комі, Росія) — український правознавець. Кандидат юридичних наук (1991). Вчений секретар, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Член Центральної ради громадської організації «Українське юридичне товариство», адвокат.

У березні 2015 року — один з чотирьох офіційних претендентів на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 лютого 1962 року (місто Воркута, Республіка Комі, Росія) в сім'ї шахтаря.

Освіта: Харківський юридичний інститут (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого») (1987).

Кандидатська дисертація: «Реалізація принципу гласності в діяльності суду першої інстанції по кримінальних справах» (1991).

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

У 1987 — помічник прокурора міста Вознесенська Миколаївської області.

19981999 — заступник Голови Державного комітету України з питань розвитку підприємництва, має IV ранг державного службовця.

1987–цей час — Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Працював на посадах молодшого наукового співробітника, наукового співробітника.

Додаткова інформація[ред. | ред. код]

Автор понад 200 наукових, науково-практичних та публіцистичних праць в галузі права, в тому числі статей Юридичної енциклопедії та Великого енциклопедичного юридичного словника.

Радник з кримінального права та процесу адвокатського об'єднання «С.Т. Партнерс». Президент всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація молодих юристів» (19952001). Президент громадської організації «Юридичний клуб» (з 2001). Входить до складу Науково-методичної ради при Верховному Суді України, Науково-методичної ради при Вищому господарському суді України, Науково-методичної ради при Апеляційному суді м. Києва. З 2002 по 2010 рік виконував обов'язки члена Науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України.

Член Громадської Комісії з розслідування та попередження порушень прав людини в Україні.

Член Спілки юристів України, член Ради правничих об'єднань України, заступник редактора щорічника «Держава і право».

Учасник значної кількості проектів з міжнародного правового співробітництва.

Член Ради адвокатів міста Києва (з 2012).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]