Сірополко Степан Онисимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сірополко Степан Онисимович (*15 серпня 1872(18720815), Обичів — †25 лютого 1959, Прага) — український громадський діяч, педагог і бібліолог.

Степан Онисимович Сірополко

Біографія[ред. | ред. код]

Родом із села Обичів на Прилуччині. По закінченні Московського університету працівник народної освіти у Московській губернії, активіст в українській громаді в Москві, співредактор журналу «Украинская Жизнь».

З 1917 року працює в Україні, як керівник народного шкільництва у Києві, дорадник у справах освіти при Генеральному Секретаріаті, деякий час товариш міністра народної освіти; один з творців нового українського шкільництва і співробітник Петра Холодного в опрацюванні плану «єдиної школи».

На еміграції в Польщі, згодом у Празі — професор Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова (1925 — 1932) і Українського технічно-господарського інституту в Подєбрадах, організатор і голова Українського товариства прихильників книги та редактор його органу «Книголюб», організатор і голова Українського педагогічного товариства в Празі, довголітній голова Союзу українських журналістів і письменників на чужині. Член Українського історично-філологічного товариства; почесний член товариства «Просвіта» у Львові.

Творчість[ред. | ред. код]

Праці і статті головним чином на педагогічні теми у фахових і загальних українських та закордонних журналах. Окремо вийшли:

  • «Взірцевий каталог шкільної і народної бібліотеки» (1918)
  • «Народні бібліотеки» (1919)
  • «Завдання школи» (1919)
  • «Короткий курс бібліотекарства» (1924)
  • «Школознавство» (1926)
  • «Народна освіта на Сов. Україні» (1934)
  • «Історія освіти на Україні» (1937)[1] та ін.

Також Степан Онисимович брав участь у написанні Збірника пам'яті С. Петлюри, до котрого увійшла його праця:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]