Сіяч (ван Гог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Сіяч
Van Gogh - Sämann bei untergehender Sonne.jpeg
De zaaier
Творець: Вінсент ван Гог
Час створення: 1888
Розміри: 64×80,5 см
Матеріал: олія, полотно
Жанр: пейзаж
Зберігається: Оттерло, Нідерланди
Музей: Музей Креллер-Мюллер

«Сіяч» (нід. De zaaier) — серія картин нідерландського художника Вінсента ван Гога, написана 1888 як наслідування Жану-Франсуа Мілле.

Історія[ред.ред. код]

Ван Гог був заворожений темою сіяча. Ще в 1880 році він написав копію з «Сіяча» Жана-Франсуа Мілле, творчість якого була ван Гогу прикладом освітлення селянської тематики в живописі. Пізніше в Арлі Вінсент ван Гог створив свої власні роботи на цю тему. Цікава особливість цієї картини полягає в тому, що призахідне сонце утворює німб навколо голови сіяча. У своєму листі до друга Еміля Бернара Ван Гог називає снопи і Сіяча символами нескінченності життя, вони показують повторюваність процесу зростання, збору плодів рослин і цвітіння. Сіяч, таким чином, символізує життя. Пізніше Ван Гог буде працювати над образом женця, в якому він бачить символ смерті. Він писав у своїх листах:

«У сенсі, що людина являє собою зерно, яке прибирає жнець. Тобто, ти бачиш, що це протилежність сіяча, якого я спробував написати раніше».

Галерея творів серії[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]