С-33 (підводний човен СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
С-33
Схема підводного човна типу «Середня»
Під прапором  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Севастополь
Закладений 16 листопада 1937
Спуск на воду 30 травня 1939
Введений до складу флоту 22 грудня 1940
Сучасний статус 15 вересня 1960 року списаний на брухт
Бойовий досвід Німецько-радянська війна
* Кампанія на Чорному морі
Нагороди Радянська гвардія
Проєкт
Тип ПЧ Середній дизель-електричний торпедний ДПЧ
Розробник проєкту завод № 198, Миколаїв
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 19,5 вузлів (36,1 км/год)
Швидкість (підводна) 9,6 вузли (17,77 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 100 м
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 46 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 77,7 м
Ширина корпусу найб. 6,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,06 м
Водотоннажність надводна 866,1 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни
2 × електромотори ПГ-72/35
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
6 ТА калібру 533-мм (12 торпед)
ППО 1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів)
1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів)

С-33 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX-біс, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 16 листопада 1937 року на верфі заводу № 198 у Миколаєві під заводським номером 349. 30 травня 1939 року спущений на воду. 22 грудня 1940 року включений до складу Чорноморського флоту[1].

Історія[ред. | ред. код]

На 22 червня 1941 року підводний човен С-33 був у складі 2-го дивізіону 1 бригади підводних човнів Чорноморського флоту, з базуванням у Севастополі, командиром човна був капітан-лейтенант Б. А. Алексеєв. За час Другої світової війни підводний човен діяв в акваторії Чорного моря, здійснив 15 бойових походів, у ході яких потопив румунське транспортне судно Suceava (6876 брт) та пошкоджену авіацією велику десантну баржу F-130 (240 т).

22 липня 1944 року С-33 удостоєний гвардійського звання.

12 січня 1949 року переведений до підкласу середніх підводних човнів, 14 березня 1955 року виведений з бойового складу, роззброєний та переформований в плавучу зарядову станцію, 12 березня 1974 року виключений зі списків та поставлений на прикол. 14 березня 1975 року човен знову зарахований до складу ЧФ. 3 січня 1978 року вдруге виключений зі списків ВМФ у зв'язку зі здаванням для демонтажу та реалізації та згодом розібраний на брухт.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. С-33. на sovboat.ru.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-699-25627-3(рос.)
  • С. А. Балакин, М. Э. Морозов Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз.(рос.)