U-33 (1936)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-33
U-33. 1937
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 11 червня 1936 року
Виведений зі складу флоту 25 липня 1936 року
Сучасний статус 12 лютого 1940 року затоплений у Ферт-оф-Клайд британським тральщиком «Глінер»
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 189 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44—60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 64,51 м
Ширина корпусу найб. 5,85 м
Висота 9,5 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,37 м
Водотоннажність надводна 626 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 11 торпед або 22 міни TMA
ППО 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling
U-33 (1936). Карта розташування: Моря навколо Британських островів
U-33
U-33
Район загибелі U-33

U-33 — німецький підводний човен типу VII A, що входив до складу крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 1 вересня 1935 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft, у Кілі. Спущений на воду 11 червня 1936 року, 25 липня 1936 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія[ред. | ред. код]

U-33 належав до німецьких підводних човнів типу VII A, яких було випущено 10 одиниць. З моменту введення ПЧ до строю він увійшов до складу 2-ї флотилії підводних човнів, першим його командиром був капітан-лейтенант Оттогенріх Юнкер (нім. Ottoheinrich Junker).

З листопада 1936 року U-33 брав участь в операції «Урсула» — операції німецького підводного флоту з підтримки військово-морського флоту Франко під час Громадянської війни в Іспанії.

З початку Другої світової війни і до останнього походу у лютому 1940 року, U-33 здійснив 3 бойових походи в Атлантичний океан. Підводний човен потопив 11 суден противника сумарною водотоннажністю 22 931 брутто-регістрова тонна.

На початку лютого 1940 року U-33 під командуванням Ганса-Вільгельма фон Дрескі (нім. Hans-Wilhelm von Dresky) вийшов у черговий третій похід для постановки мінного поля у Ферт-оф-Клайд у Шотландії. Однак, 12 лютого ПЧ був виявлений та атакований глибинними бомбами тральщика «Глінер». Пошкоджений U-33 був вимушений спливти і екіпаж полишив човен, який незабаром затонув. 17 членів екіпажу вижило, 25 загинуло. Перш ніж човен затонув, секретні ротори машини «Енігма» були розподілені між кількома членами екіпажу, яким були дані вказівки викинути їх в море, щоб уникнути захоплення. Це, однак, не було зроблено і, в результаті, британці захопили три ротори, включаючи два (VI і VII), що використовувалися тільки кораблями Крігсмаріне, і схема підключення яких була невідома.

Командири ПЧ[ред. | ред. код]

Перелік уражених U-33 суден у бойових походах[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (19.08—28.09.1939, 41 доба; ВільгельмсгафенВільгельмсгафен)
1 7 вересня 1939 Olivegrove[3] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4060 4500 тонн цукру потоплено
49°05′ пн. ш. 15°58′ зх. д. / 49.083° пн. ш. 15.967° зх. д. / 49.083; -15.967 (Olivegrove)
33 (0 загинуло, усі врятовані)
2 16 вересня 1939 Arkleside[4] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 1567 2500 тонн вугілля та коксу потоплено
48°00′ пн. ш. 9°30′ зх. д. / 48.000° пн. ш. 9.500° зх. д. / 48.000; -9.500 (Arkleside)
? (0 загинуло, ? врятовані)
3 24 вересня 1939 Caldew[5] траулер Велика Британія Велика Британія 287 потоплений
60°47′ пн. ш. 6°20′ зх. д. / 60.783° пн. ш. 6.333° зх. д. / 60.783; -6.333 (Caldew)
11 (0 загинуло, 11 врятовані)
Другий похід (29.10—26.11.1939, 29 діб; ВільгельмсгафенВільгельмсгафен)
4 20 листопада 1939 Thomas Hankins[6] траулер Велика Британія Велика Британія 276 потоплений
55°21′ пн. ш. 8°35′ зх. д. / 55.350° пн. ш. 8.583° зх. д. / 55.350; -8.583 (Thomas Hankins)
12 (0 загинуло, 12 врятовані)
5 20 листопада 1939 Delphine[7] траулер Велика Британія Велика Британія 250 потоплений
55°27′ пн. ш. 8°25′ зх. д. / 55.450° пн. ш. 8.417° зх. д. / 55.450; -8.417 (Delphine)
13 (0 загинуло, 13 врятовані)
6 20 листопада 1939 Sea Sweeper[8] траулер Велика Британія Велика Британія 329 потоплений
55°39′ пн. ш. 8°35′ зх. д. / 55.650° пн. ш. 8.583° зх. д. / 55.650; -8.583 (Sea Sweeper)
12 (0 загинуло, 12 врятовані)
7 21 листопада 1939 Sulby[9] траулер Велика Британія Велика Британія 287 потоплений
55°51′ пн. ш. 8°15′ зх. д. / 55.850° пн. ш. 8.250° зх. д. / 55.850; -8.250 (Sulby)
12 (5 загинуло, 7 врятувалися)
8 21 листопада 1939 William Humphries[10] траулер Велика Британія Велика Британія 276 потоплений
55°51′ пн. ш. 8°15′ зх. д. / 55.850° пн. ш. 8.250° зх. д. / 55.850; -8.250 (William Humphries)
13 (усі загинули)
9 23 листопада 1939 Borkum[11] суховантажне судно Третій Рейх Третій Рейх 3670 зерно тотально зруйноване
59°33′ пн. ш. 3°57′ зх. д. / 59.550° пн. ш. 3.950° зх. д. / 59.550; -3.950 (Borkum)
? (4 загинули та ? врятовані) 18 листопада 1939 року німецький блокадопроривач Borkum був захоплений британським озброєним судном HMS California (F55) у Данській протоці та узятий як призове судно й доставлений до Керкволла
10 25 грудня 1939 Stanholme[12] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 2473 4500 тонн вугілля затонуло
51°20′ пн. ш. 3°39′ зх. д. / 51.333° пн. ш. 3.650° зх. д. / 51.333; -3.650 (Stanholme)
25 (13 загинули та 12 врятовані) Підрив на мінному полі, встановленому U-33 9 листопада 1939 року в Бристольській затоці
11 16 січня 1940 Inverdargle[13] танкер Велика Британія Велика Британія 9456 12 554 тонн авіаційного спирту потоплений
51°16′ пн. ш. 3°43′ зх. д. / 51.267° пн. ш. 3.717° зх. д. / 51.267; -3.717 (Inverdargle)
49 (усі загинули) Підірвався на мінному полі, встановленому U-33 9 листопада 1939 року в Бристольській затоці

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. U-33. uboat.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. (англ.)
  2. Ships hit by U-33. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  3. Olivegrove. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  4. Arkleside. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  5. Caldew. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  6. Thomas Hankins. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  7. Delphine. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  8. Sea Sweeper. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  9. Sulby. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  10. William Humphries. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  11. Borkum. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  12. Stanholme. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 
  13. Inverdargle. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 1 січня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-33. на uboat.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2020.  (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]