Танагра-медоїд пурпурова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Танагра-медоїд пурпурова
Самець пурпурової танагри-медоїда (підвид C. c. longirostris , острів Тринідад)
Самець пурпурової танагри-медоїда (підвид C. c. longirostris , острів Тринідад)
Самиця пурпурової танагри-медоїда (підвид C. c. longirostris , острів Тринідад)
Самиця пурпурової танагри-медоїда (підвид C. c. longirostris , острів Тринідад)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Танагра-медоїд (Cyanerpes)
Вид: Танагра-медоїд пурпурова
Cyanerpes caeruleus
(Linnaeus, 1758)[2][3]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Certhia caerulea Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Cyanerpes caeruleus
Віківиди: Cyanerpes caeruleus
ITIS: 559607
МСОП: 22723009
NCBI: 62185

Танагра-медоїд пурпурова[4] (Cyanerpes caeruleus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці і Панамі.

Опис[ред. | ред. код]

Самець пурпурової танагри-медоїда
Самиця пурпурової танагри-медоїда

Довжина птаха становить 11-11,5 см, вага 12 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають переважно індигово-синє забарвлення, крила і хвіст у них чорні. На обличчі чорна "маска". горло чорне. Дзьоб чорний, довгий, вигнутий, лапи яскраво-жовті. У самиць і молодих птахів верхня частина тіла зелена, нижня частина тіла зелена, поцяткована жовтувато-охристими смужками. Горло охристе, під дзьобом є сині "вуса". Представники підвиду C. c. longirostris мають довший дзьоб, ніж представники континенткальних підвидів.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють п'ять підвидів:[5]

  • C. c. chocoanus Hellmayr, 1920 — від крайнього сходу Панами до західного Еквадору;
  • C. c. caeruleus (Linnaeus, 1758) — від центральної Колумбії і Венесуели до Гвіани і Бразильської Амазонії;
  • C. c. hellmayri Gyldenstolpe, 1945 — високогір'я Гаяни (Потаро-Сипаруні);
  • C. c. longirostris (Cabanis, 1851) — острів Тринідад;
  • C. c. microrhynchus (Berlepsch, 1884) — від східної Колумбії і південної Венесуели до північної Болівії і заході Бразильської Амазонії.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Пурпурові танагри-медоїди мешкають в Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в кронах вологих і заболочених тропічних лісів, на узліссях і галявинах, іноді на плантаціях какао і цитрусових. Зустрічаються невеликими зграйками, переважно в низовинах, на висоті до 1200 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2300 м над рівнем моря[6]. У верхній частині свого висотного діапазону вони зустрічаються переважно у вологих тропічних лісах в передгір'ях, де є велика кількістю мохів і епіфітів. Пурпурові танагри-медоїди живляться переважно нектаром квітучих рослин, зокрема з родини бромелієвих, а також ягодами, комахами та іншими безхребетними. Гніздо невелике, чашоподібне. В кладці 2 білих яйця, поцяткованих коричневими плямками.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Cyanerpes caeruleus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 14 лютого 2023
  2. Edwards, George (1743). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 1. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 21, Plate 21.
  3. Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 118—119.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 лютого 2023.
  6. Salaman, P.G.W.; Stiles, F.G.; Bohórquez, C.I.; Álvarez-R., M.; Umaña, A.M.; Donegan, T.M.; Cuervo, A.M. (2002). New and noteworthy bird records from the east slope of the Andes of Colombia. Caldasia. 24 (1): 157—189.

Джерела[ред. | ред. код]