Таранов Анатолій Павлович

Анатолій Таранов
Народився	12 листопада 1912(1912-11-12) Орськ, Російська імперія
Помер	28 травня 1999(1999-05-28) (86 років) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Alma mater	Харківський юридичний інститут імені Л. М. Кагановича (1938)
Галузь	юриспруденція
Заклад	Прилуцька трудова комуна НКВС УРСР (1930—1934) Народний комісаріат юстиції СРСР (1943—1947) Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1947—1952) Інститут держави і права АН УРСР (1952—1999)
Посада	ревізор управління навчальних закладів, член суду, директор судово-прокурорських курсів, начальник відділу навчальних закладів, старший викладач, старший науковий співробітник, завідувач відділу, заступник директора з наукової роботи, провідний науковий співробітник-консультант
Вчене звання	професор (1968)
Науковий ступінь	доктор юридичних наук (1964)
Відомі учні	Юрій Шемшученко
Членство	член-кореспондент Національної академії правових наук України (1996)
Відомий завдяки:	дослідженням конституційного права, теорії держави і права, державного управління, політичної організації суспільства
Нагороди

Анатолій Павлович Таранов (12 листопада 1912, Орськ — 28 травня 1999, Київ) — український радянський правознавець, педагог. Доктор юридичних наук (1964), професор (1968). Один із провідних радянських конституціоналістів, дослідник конституційного права, теорії держави і права, державного управління, політичної організації суспільства.

Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1972), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1981). Реформатор Інституту держави і права АН УРСР, майже півстоліття — науковий співробітник установи (1952—1999). Автор близько 200 наукових робіт, співавтор проєктів Конституції УРСР 1978 року та Конституції України.

Життєпис

Народився 12 листопада 1912 року у місті Орськ, Оренбурзька губернія, у робітничій сім'ї. Після смерті матері у 1920 році жив у дитячому будинку Харкова. У 1930 році закінчив школу фабрично-заводського навчання при Харківському електромеханічному заводі.

За направленням працював техніком-контролером у Прилуцькій трудовій комуні НКВС УРСР під керівництвом корифея педагогіки Антона Макаренка. Паралельно заочно навчався у Прилуцькому індустріальному технікумі, який закінчив у 1933 році. У 1938 році з відзнакою закінчив Харківський юридичний інститут імені Л. М. Кагановича. Практично закінчив аспірантуру при інституті, але почалась війна.

З 1941 по 1944 роки обіймав різні посади: члена Алтайського крайового суду, члена Харківського обласного суду (Куп'янськ), ревізора управління навчальних закладів Народного комісаріату юстиції СРСР (протягом 1943 року), директора судово-прокурорських курсів (Саратов).

З 1944 року — начальник відділу навчальних закладів Народного комісаріату юстиції СРСР. З 1947 року — у Києві, обійняв посаду старшого викладача кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

У 1951 році здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук, захистивши дисертацію на тему «История конституции Украинской ССР 1929 года». У 1952 році обійняв посаду старшого наукового співробітника Сектору держави і права АН УРСР. Виступив реформатором його структури, за активної участі Анатолія Таранова у 1969 році Сектор був реорганізований в Інститут держави і права АН УРСР (ІДП).

У 1964 році здобув науковий ступінь доктора юридичних наук, захистивши дисертацію на тему «Конституция Украинской ССР и ее историческое развитие». З 1966 року — завідувач відділу проблем державного і господарського управління ІДП. Через три роки обійняв посаду заступника директора ІДП з наукової роботи. В інституті очолював колективи науковців з дослідження проблем державно-правового будівництва, виступав відповідальним редактором багатьох наукових робіт.

Могила Анатолія Таранова, Байкове кладовище

З 1976 року — провідний науковий співробітник-консультант ІДП. У 1977—1978 роках брав участь у розробці проєкту Конституції УРСР 1978 року, очолював одну з робочих підгруп з підготовки необхідних матеріалів. У 1981 році, разом з колегами, нагороджений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки — «за монографію „История государства и права Украинской ССР“, опубліковану в 1976 році». Деякий час входив до складу Київської міської ради депутатів трудящих.

Після проголошення незалежності України розпочав роботу над проєктом Конституції України. У 1996 році обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

Навіть після 80-річного ювілею продовжував працювати, відвідував робочі засідання та обговорення дисертацій. Помер на 87-му році життя 28 травня 1999 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі, поруч з колегою з ІДП — професором Олександром Свєтловим (ділянка № 49а, 50°25′00″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д.).

Наукова діяльність та інтереси

Автор понад 200 наукових робіт. Науковий керівник та консультант близько 15 докторів та кандидатів наук, зокрема директора Інституту держави і права Юрія Шемшученка.

Один із провідних радянських конституціоналістів, дослідник конституційного права, теорії держави і права, державного управління, політичної організації суспільства. Після здобуття Україною незалежності розвинув низку положень теорії конституційного права, довів прийнятність назви «конституційне право» замість застарілої «державне право»: «Виокремлення цієї галузі дає можливість для більш глибокого вивчення і практичного вирішення проблем конституційного будівництва» — казав він.

Був шанувальником футболу та шахів, організовував шахові турніри в ІДП. Вболівав за київське «Динамо».

Науковий доробок (частковий)

• История конституции Украинской ССР 1929 года: диссертация кандидата юридических наук : 12.00.00. — Киев, 1951. — 275 с. : ил.
• Конституция СССР — Конституция победившего социализма и развернутой социалистической демократии: (Лекция) / А. П. Таранов, канд. юрид. наук ; О-во по распространению полит. и науч. знаний Укр. ССР. — Киев: [б. и.], 1956. — 18 л.; 29 см.
• Культурно-просветительная работа сельских Советов / Отв. ред. канд. юрид. наук Б. М. Бабий. — Москва: Госюриздат, 1957. — 44 с.; 20 см.
• Конституция СССР и УССР: Пособие для сред. школы. — Киев: Рад. школа, 1959. — 244 с., 3 л. ил., портр. : схем.; 20 см.
• Конституция СССР и УССР: Пособие для 10-го класса сред. школы. — 2-е изд., перераб. — Киев: Рад. школа, 1960. — 228 с., 3 л. ил. : схем.; 21 см.
• Конституция СССР и УССР: Пособие для 10-го класса сред. школы. — 3-е изд. — Киев: Рад. школа, 1961. — 231 с., 3 л. ил. : схем.; 20 см.
• Конституция Украинской ССР и ее историческое развитие: диссертация доктора юридических наук : 12.00.00. — Киев, 1964. — 555 с.
• Политическая организация развитого социалистического общества: (Правовые проблемы) / [Д-р юрид. наук В. В. Копейчиков, д-р ист. наук В. М. Терлецкий, д-р юрид. наук А. П. Таранов и др.] ; [Ред. коллегия: …д-р юрид. наук А. П. Таранов (отв. ред.) и др.] ; АН УССР, Ин-т государства и права. — Киев: Наук. думка, 1976. — 516 с.; 22 см.
• Конституция развитого социализма / А. П. Таранов, д. ю. н. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1977. — 21 с.; 20 см.
• XXV съезд КПСС о развитии социалистической демократии, законодательства и управления / [В. В. Копейчиков, Н. И. Данченко, Н. И. Коцюбра и др. ; Отв. ред. и авт. предисл. А. П. Таранов ; АН УССР, Ин-т государства и права]. — Киев: Наук. думка, 1977. — 407 с. : ил.; 21 см.
• Права, свободы и обязанности советских граждан по проекту новой Конституции СССР / О-во «Знание» УССР ; А. П. Таранов, д-р юрид. наук. — Киев: [б. и.], 1977. — 21 с.
• Конституция общенародного государства. — Киев: Наук. думка, 1980. — 287 с.; 21 см.
• Конституционные права и обязанности советских граждан / [А. П. Таранов, И. А. Тимченко, Г. И. Чангули, Н. Г. Шуклина; Отв. ред. А. П. Таранов]. — Киев: Наук. думка, 1985. — 248 с.; 20 см.
• Нова Конституція СРСР / Таранов А. П. // Український історичний журнал. - 1987. - № 10. - С. 136-141.
• Конституция УССР: реализация ее принципов и норм / [Н. И. Козюбра, В. В. Оксамытный, Р. К. Давыдов и др.; Отв. ред. А. П. Таранов]; АН УССР, Ин-т государства и права. — Киев: Наук. думка, 1988. — 327,[1] с.; 21 см.

Нагороди

• 1972 — заслужений діяч науки і техніки України
• 1981 — Державна премія УРСР в галузі науки і техніки — «за монографію „История государства и права Украинской ССР“, опубліковану в 1976 році»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• орден Трудового Червоного прапора