Таціо Нуволарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таціо Нуволарі
TazioNuvolari.jpg
Прізвисько Il Mantovano Volante і Il campionissimo
Народився 16 листопада 1892(1892-11-16)[1]
Кастель-д'Аріо, Ломбардія, Королівство Італія
Помер 11 серпня 1953(1953-08-11) (60 років)
Мантуя, Ломбардія, Італія
·геморагічний інсульт
Поховання Мантуя
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність автогонщик, мотогонщик, гонщик
Володіє мовами італійська

Таціо Джорджіо Нуволарі (італ. Tazio Giorgio Nuvolari; 16 вересня 1892 — 11 серпня 1953) — італійський авто- та мотогонщик, відомий також як «Літаючий Мантуанець» (від місця народження Нуволарі в провінції Мантуя). Чемпіон Європи 1932 року.

Таціо Нуволарі
Громадянство Італія Італія
Дата народження 16.11.1892
Дата смерті 11.08.1953
Сезони 9 (1931-1939)
Команди Alfa Romeo, Auto Union
Дебют Італія 1931
Перша перемога Італія 1932
Остання перемога Італія 1938
Останні перегони Швейцарія 1939
Таціо Нуволарі

Кар'єра[ред. | ред. код]

Сходження[ред. | ред. код]

Нуволарі народився в Кастел д'Аріа (Мантуя, Ломбардія). Він був четвертим сином Артуро Нуволарі, відомого в Італії велогонщика.

1923 року Таціо отримав ліцензію мотогонщика, але його одразу забрали в армію водієм. Офіційна гоночна кар'єра Таціо розпочалася в червні 1920-го, де він взяв участь у перегонах в Кремоне. 20 березня 1921 року він здобув свою першу перемогу на перегонах у Вероні. Тоді він виступав разом із Єнцо Феррарі (тоді ще невідомим гонщиком). Його популярність в Італії зростала, вболівальники дали йому «титули» «Il campionissimo delle due ruote» та «the two wheeler Campionissimo».

Золотий період[ред. | ред. код]

Таціо після перемоги

Почавши виступати у Гран-Прі (попередник перегонів Формула-1), на автомобілі Alfa Romeo 8C, він вигравав у 1931 і 1932 році одні із найпрестижніших автоперегонів у світі — Targa Florio та престижні перегони на Сицилії Далі, у Гран-Прі 1932 року він виграв перегони у Монако, Франції та Італії. Найвідомішу свою перемогу Таціо здобув на Гран-Прі Німеччини 1935 року, коли на Alfa Romeo 8C 2600, борючись із найкращими німецькими пілотами з команд Auto Union і Mercedes Benz, за присутності Адольфа Гітлера, зміг виграти перегони, займаючи 6-те місце під час перегонів. В серпні 1953 року Таціо Нуволарі помер.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Audi Nuvolari Quattro

Фердинанд Порше сказав про Нуволарі: «Величний гонщик минулого, сьогодення та майбутнього» В 1996 році Alfa Romeo назвала свій концепт-кар Nuvola на честь пілота. В 1998 року його обрали в Міжнародний зал слави автоспорту. На могилі Таціо Нуволарі написано: «Останній із великих, перший із сучасних». Через 50 років після смерті Таціо, Audi створила концепт-кар з назвою Audi Nuvolari Quattro.

Результати в Чемпіонаті Європи[ред. | ред. код]

Жирним шрифтом виділені поул-позиції

Рік Команда Виробник 1 2 3 4 5 Місце Очки*
1931 Alfa Corse Alfa Romeo ІТА
схід
ФРА
11
БЕЛ
2
8 13
1932 Alfa Corse Alfa Romeo ІТА
1
ФРА
1
НІМ
2
1 4
1935 Scuderia Ferrari Alfa Romeo БЕЛ
НІМ
1
ШВЦ
5
ІТА
схід
ІСП
схід
4 24
1936 Scuderia Ferrari Alfa Romeo МОН
4
НІМ
схід
ШВЦ
схід
ІТА
2
3 17
1937 Scuderia Ferrari Alfa Romeo БЕЛ
НІМ
4
МОН
ІТА
7
7= 28
Auto Union Auto Union ШВЦ
5
1938 Auto Union Auto Union FRA
НІМ
схід
ШВЦ
9
ІТА
1
5= 20
1939 Auto Union Auto Union БЕЛ
схід
ФРА
схід
НІМ
схід
ШВЦ
5
4= 19

Система зарахування очок — 1місце — 1, 2-2, 3-3, проходження понад 75 % дистанції — 4, від 50 до 75 % — 5, 25-50 % — 6, менше 25 — 7, неучасть/дискваліфікація — 8.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]