Парцванія Темур Рафіелович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Темур Парцванія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Темур Парцванія
Темур Парцванія
Темур Парцванія
Особисті дані
Повне ім'я Темур Рафіелович Парцванія
Народження 6 липня 1991(1991-07-06) (32 роки)
  Тбілісі, Грузія
Зріст 189 см
Вага 83 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Таджикистан «Істіклол» (Душанбе)
Номер 3
Юнацькі клуби
2006—2008 Україна «Динамо» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008—2013 Україна «Динамо» (К) 0 (0)
2008—2012 →  Україна «Динамо-2» 80 (1)
2012—2013 →  Україна «Металург» (З) 7 (0)
2013—2015 Україна «Волинь» 23 (0)
2015—2017 Україна «Олімпік» (Д) 30 (0)
2017—2018 Україна «Десна» 10 (1)
2018 Україна «Олімпік» (Д) 7 (0)
2018—2019 Угорщина «Кішварда» 4 (0)
2019 Україна «Десна» 8 (0)
2020—2021 Україна «Миколаїв» 28 (0)
2021—2022 Казахстан «Жетису» 7 (0)
2022— Таджикистан «Істіклол» (Душанбе) 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007 Україна Україна (U-16) 4 (0)
2007—2009 Україна Україна (U-17) 5 (0)
2008—2009 Україна Україна (U-18) 8 (0)
2008—2010 Україна Україна (U-19) 23 (1)
2010—2012 Україна Україна (U-21) 22 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 жовтня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 4 жовтня 2021.

Парцва́нія Тему́р Рафіе́лович (* 6 липня 1991, Тбілісі) — український футболіст грузинського походження, центральний захисник футбольного клубу «Жетису». В минулому — гравець молодіжної збірної України, у складі якої є чемпіоном Європи 2009 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Батько Темура, який грав у футбол, але не на професійному рівні, віддав сина до футбольної секції. Першим тренером став Елгуджа Кометіані. Там хлопець почав додавати і вже в 14 років тренери сказали, що він достатньо перспективний і може переїхати закордон. Тому 2004 року переїхав до Києва на оглядини в «Динамо». Відбір до Академії пройшов успішно і в ДЮФШ «Динамо» імені Валерія Лобановського тренерами футболіста стали В'ячеслав Семенов та Сергій Журавльов. У дитячо-юнацькій футбольній лізі провів за «Динамо» 40 матчів, відзначився 3 забитими голами. У 2006 році також провів 6 матчів в чемпіонаті міста.

У 16 років був переведений до «Динамо-2», де і почав грати на професійному рівні у Першій лізі. 29 лютого 2008 року дебютував в іграх за «Динамо-2» у домашньому матчі проти київського ЦСКА (перемога 3:2). За «Динамо-2» у першій лізі провів 80 матчів, має в активі 1 забитий гол. В сезоні 2007—2008 також виступав у першості дублерів, за дубль «Динамо» зіграв 6 матчів, забив один гол, після чого влітку 2008 року проходив збору з головною командою[1].

Протягом виступів за другу команду киян, нерідко повідомлялось про зацікавленість молодим гравцем збоку інших клубів, зокрема київського «Арсеналу»[2], французького «Евіану»[3], та навіть американського «Лос-Анджелес Гелаксі»[4], проте гравець незмінно лишався в структурі «Динамо».

В кінці серпня 2012 року разом з одноклубниками Віталієм Каверіним та Андрієм Воронковим на правах оренди на сезон був відданий до новачка Прем'єр-ліги запорізького «Металурга»[5]. Саме в складі запорожців Темур 16 вересня 2012 року дебютував в Прем'єр-лізі в грі проти ужгородської «Говерли», яка завершилась з рахунком 1-1, а Парцванія провів на полі увесь матч. В першій половині сезону Темур зіграв за основну команду 7 матчів у чемпіонаті і один у кубку, проте після того як взимку клуб покинув Віталій Кварцяний, Парцванія став виступати виключно в молодіжній команді.

Влітку 2013 року перейшов до «Волині», яку очолював Кварцяний[6]. За луцький клуб дебютував 27 липня 2013 року у виїзному матчі проти своєї колишньої команди — запорізького «Металурга», вийшовши на заміну на 40 хвилині замість Богдана Шершуна. Всього за два сезони провів у складі лучан лише 23 матчі в чемпіонаті і не зміг закріпитись в основі.

Влітку 2015 став гравцем донецького «Олімпіка»[7]. accessdate=2017-09-02}}</ref>. У складі команди в чемпіонаті України дебютував 29 серпня 2015 року у виїзному матчі проти свого попереднього клубу, луцької «Волині» (0:1)[8]. У сезоні 2016/17 його команда посіла 4-е місце в чемпіонаті України, отримавши право виступати в Лізі Європи. У квітні 2017 року отримав травму, через яку пропустив закінчення сезону. 30 червня 2017 року завершився термін контракту з «Олімпіком», і Парцванія не став його продовжувати[9][10].

У серпні відновився від травми і приступив до тренувань, підтримуючи форму з дублюючим складом «Динамо»[11]. У вересні 2017 року став гравцем чернігівської «Десни»[12]. У лютому 2018 року Парцванія підписав дворічну угоду із донецьким «Олімпіком»[13], але вже 22 квітня того ж року розірвав контракт з клубом після звинувачення з боку президента клубу в «грі не на повну силу».[14]

25 травня 2018 року став гравцем угорської «Кішварди»[15], де закріпитись не зумів, через що вже 20 лютого 2019 року повернувся до України, ставши гравцем «Десни»[16].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Невдовзі після приїзду до Києва зовсім молодий футболіст привернува увагу тренерів українських юнацьких збірних. Вже 17 квітня 2007 року дебютував у складі юнацької збірної України U-16 (Україна—Туреччина, 0:1), попередньо пройшовши процедуру отримання українського громадянства. Має досвід виступів за національні команди України різних вікових категорій.

У складі збірної України U19 — чемпіон Європи 2009 року. Під час фінальної частини чемпіонату, що проходила у Донецьку і Маріуполі, повністю відіграв усі 5 матчів збірної України на турнірі.

З серпня 2010 року — гравець молодіжної збірної України. У складі української «молодіжки» був учасником фінального етапу молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, в рамках якого виходив на поле лише в одному з трьох матчів команди на турнірі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України.

У вільний час полюбляє більярд та настільний теніс. Улюблений футболіст — Карлес Пуйоль, улюблений клуб — «Мілан»[17].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Істіклол»: 2022
Збірні

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Темур Парцванія: «Мені є чому вчитися» — інтерв'ю на сайті ua-football.com (рос.)
  2. ↑ «Арсенал» смотрит двух игроков «Динамо» (російською) . Football.ua. 5.2.2010. Архів оригіналу за 26.03.2012. Процитовано 6.2.2010.
  3. ↑ Защитник "Динамо" может перебраться во Францию (російською) . sport-express.ua. 17.7.2012. Архів оригіналу за 26.03.2012. Процитовано 18.7.2012.
  4. ↑ «Гравець „Динамо“ може стати одноклубником Бекхема» (рос.)
  5. ↑ UA-Футбол. Парцвания и Воронков перешли в запорожский «Металлург»
  6. ↑ «Волинь» підписала Темура Парцванію
  7. ↑ Темур Парцванія став «олімпійцем». Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 15 серпня 2015.
  8. ↑ «Волинь» вириває перемогу у «Олімпіка»
  9. ↑ Парцванія пропустить початок сезону. Sportarena.com. 11 липня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
  10. ↑ Санжар: Парцванія залишиться в Олімпіку, якщо домовимося з ним за контрактом. Sportarena.com. 25 липня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
  11. ↑ Парцванія підтримує форму з дублем Динамо. Sportarena.com. 29 серпня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
  12. ↑ Парцванія переходить в Десну. Sportarena.com. 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
  13. ↑ Парцванія повернувся до лав «Олімпіка»
  14. ↑ UA-Футбол. Парцванія: Я розірвав контракт з Олімпіком (укр.). Процитовано 23 квітня 2018.
  15. ↑ Темур Парцванія став гравцем угорської Кішварди — UA-Футбол
  16. ↑ Темур Парцванія повернувся в Десну — UA-Футбол
  17. ↑ Темур Парцванія: «І в житті, і в футболі завжди йду до кінця» — інтерв'ю на сайті ua-football.com

Посилання[ред. | ред. код]

Україна
Україна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Парцванія_Темур_Рафіелович&oldid=37274300