Теодор Лайман
| Теодор Лайман | |
|---|---|
| англ. Theodore Lyman | |
 | |
| Народився |
23 листопада 1874 Бостон,США |
| Помер |
11 жовтня 1954 Кембридж,Массачусетс,США |
| Поховання | Маунт Оберн[1] |
| Країна |
 США |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | Гарвардський університет |
| Галузь | спектроскопія |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | Доктор філософії |
| Науковий керівник | Джозеф Джон Томсон і Wallace Clement Sabined |
| Аспіранти, докторанти | Wilson Marcy Powelld |
| Членство |
Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
| Війна | Перша світова війна |
| Відомий завдяки: | дослідження спектру атома гідрогену |
| Батько | Theodore Lymand[2] |
| Нагороди |
премія Румфорда (1918), медаль Федеріка Айвса (1931), медаль Елліота Крессона член Американського фізичного товариства |
 Теодор Лайман у Вікісховищі | |
Теодор Лайман ([ˈlaɪmən], англ. Theodore Lyman; 23 листопада 1887, Бостон — 11 жовтня 1954, Кембридж) — американський фізик-експерементатор.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Роботи в основному присвячені оптиці та спектроскопії. В 1906 році Теодор Лайман відкрив першу лінію (під керівництвом У. Себіна і на основі удосконаленого метода В. Шумана) в ультрафіолетовій частині спектра гідрогену. Решта ліній спектральної серії (серія Лаймана) були відкриті ним в 1906-14 роках.
Отримав ультрафіолетові спектри газів та металевих іскор аж до 500 Å. У 1906 р. встановив стандарти в ультрафіолетовій області спектру і перший виміряв довжини хвиль в області вакуумного ультрафіолету. Запропонував двощілинний вакуумний спектрограф (спектрограф Лаймана).
Лайман був асистентом професора фізики в Гарвардському університеті, а пізніше став повним професором в 1917 році, був також директором фізичної лабораторії Джефферсона (1908-1917). Він провів важливі дослідження явищ, застосовуючи дифракційні ґратки, по визначенню довжини хвилі вакуумного ультрафіолетове випромінювання, виявлених Віктором Шуманом, а також дослідив властивості коротких електромагнітних хвиль.
Військова служба[ред. | ред. код]
Під час Першої світова війна він служив у Франції в американському Експедиційному корпусі у званні майора.
Нагороди і пам'ять[ред. | ред. код]
- В його честь названа серія Лаймана з спектральних ліній.
- Кратер Лаймана на зворотному боці Місяця названо в його честь.
- Він був обраний членом Американської академії мистецтв і наук в 1901 році.[3]
- Він був обраний членом Національної академії наук Сполучених Штатів у 1917 році.[4]
- Він був обраний членом Американського філософського товариства в 1918 році.[5]
- Він був нагороджений Франклінським інститутом медалю Елліота Крессона в 1931 році.
- Фізична лабораторія Лаймана Гарвардського університету названа на його честь.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ Theodore Lyman. American Academy of Arts & Sciences (англ.). 9 лютого 2023. Процитовано 3 жовтня 2023.
- ↑ Theodor T. Lyman. www.nasonline.org. Процитовано 3 жовтня 2023.
- ↑ APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 3 жовтня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
|
