Терез Брунсвік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Терез Брунсвік

Brunszvik Teréz

Brunszvik Teréz 1860 Szinay István.jpg
Народилася 27 липня 1775(1775-07-27)[1][2]
Братислава[1]
Померла 23 вересня 1861(1861-09-23)[1] (86 років)
Вацдука[d], Vác District[d], Пешт, Угорщина
Громадянство (підданство) Flag of the Habsburg Monarchy.svg Угорщина
Діяльність композитор
Батько Антон Брунсвік[d]

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Терез, графиня фон Брунсвік (угор. gróf korompai Brunszvik Teréz) (27 липня, 1775 Братислава, Королівство Угорщина — 23 вересня 1861, Пешт, Королівство Угорщина) була членом угорської знаті, педагогом і послідовником швейцарця Песталоцці. Її батько, Антон Брунсвік, був угорським графом, мати — баронеса Анна Цеберг; мала братів та сестер (Франц, Жозефіна, і Шарлотта).

Графиня фон Брунсвік була засновником дитячих садків в Угорщині з 1 липня 1828[3][4], після експерименту Роберта Оуена у Нью-Ланарку, Шотландія, 1816. На підставі власного досвіду Оуен виробив систему «патронату». Створює інститут для формування характеру. В перше десятиліття XIX століття нью-ланаркська фабрика привертала до себе натовпи відвідувачів. На фабриці в Нью-Ланарку була заборонена праця дітей до 10 років і скорочений робочий день до 10 годин 45 хвилин, що було нечуваним нововведенням для того часу, коли серед робітників англійської промисловості значну частину становили діти від 5 до 10 років, які працювали нарівні з дорослими по 14-16 годин на день[5]. Дошкільний заклад став відомим по всій Угорщині і у 1837 році Фрідріх Фребель заснував перший «дитячий сад» в Німеччині.

Терез Брунсвік заснувала Асоціацію жінок в Буді і Пешті та ініціювала інститут для навчання жінок, послідовно підтримували їх рівність.

Одна з учениць Людвіга ван Бетховена. Соната для фортепіано № 24 фа-дієз мажор, op. 78, написана в 1809 році та присвячена саме їй.

Деякі вчені і письменники вважають, що вона, а не її сестра Жозефіна, можливо, була «безсмертною Улюбленою»[6], у котру був закоханий композитор. її мемуари були вперше опубліковані Ла Марою[7]. Пізніше загалу стали доступні щоденники та замітки (до 1813), котрі розкрили багато фактів про відносини між Бетховеном і сім'єю Брунсвік, зокрема, її сестрою Жозефіною[8].

На честь Брунсвік названі дитячі садки Вечеша, Хевіза, Сарваша, Берліна, Мішкольца, Оросланя, Дьйора, Годмезевашаргея, Секешфегервара, Будапешта.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118674900 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Public Preschool Education In Hungary: A Historical Survey, 1980
  4. Vag, Otto (March 1975). The Influence of the English Infant School in Hungary. International Journal of Early Childhood 7 (1) (Springer). с. 132–136. doi:10.1007/bf03175934. 
  5. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: Учебное пособие для педагогических учебных заведений/Под ред. А. И. Пискунова.- М., 2001.
  6. Mariam Tenger (1890): Beethoven’s Unsterbliche Geliebte. Bonn: Nusser. Wolfgang A Thomas-San-Galli (1910): Beethoven und die unsterbliche Geliebte: Amalie Sebald, Goethe, Therese Brunswik und anderes; mit Benutzung unbekannten Materials. Munich: Wunderhorn. Romain Rolland (1928): Beethoven the Creator. The Great Creative Epochs: I. From the Eroica to the Appassionata. [Beethoven. Les grandes époques créatrices. I. De l’Héroïque à l’Appassionata.] Transl. Ernest Newman. New York: Garden City. Elliot Forbes (1967, ed.): Thayer’s Life of Beethoven. 2nd ed. Princeton: University Press.
  7. La Mara (1909) [Ida Maria Lipsius]: Beethovens Unsterbliche Geliebte. Das Geheimnis der Gräfin Brunsvik und ihre Memoiren. Leipzig: Breitkopf & Härtel.
  8. Marianne Czeke (1938): Brunszvik Teréz grófno naplói és feljegyzései. [Countess Therese Brunsvik's Diaries and Notes.] Vol. 1. Budapest.