Технофентезі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Технофентезі (англ. Technofantasy) — специфічний жанр фантастики, піджанр фентезі, описує світи, де технологічні досягнення сусідять з проявами магії, або де наука і магія трансформуються один в одного.

« Будь-яка достатньо розвинена технологія не відрізняється від магії.
Артур Кларк [1]
»

Визначення[ред. | ред. код]

Термін технофентезі введений західним спеціалістом з фантастики Джоном Клютом для конкретизації більш широкого поняття наукове фентезі. Відмінною особливістю технофентезі є те, що техніка просто поєднується з несумісною з нею магією, при цьому ніякого квазінаукового пояснення цьому не дається. Таким чином, за своєю природою технофентезі знаходиться ближче до жанру фентезі. Джон Клют в ''The Encyclopedia of Science Fiction'' використовує таке визначення технофентезі: фентезі з науковими або технологічними атрибутами та інструментами, але на відміну від наукової фантастики без наукового або псевдонаукового обґрунтування їх існування.[2] Наприклад, Джон Клют відносить до технофентезі такий класичний твір наукової фантастики, як Франкенштейн, оскільки науковим обґрунтуванням в ньому служать лише посилання на таємні сили електрики і роман, за визнанням самої Мері Шеллі, є описом нічного кошмару.[3] Іноді термін технофентезі використовується як синонім стимпанка, який в даному контексті розглядається як казки про альтернативні світи, існуючих на технологічних анахронизмах.[4]

Наука і чарівництво[ред. | ред. код]

Взаємодія науки і чарівництва (англ. Science and Sorcery) — поширений сценарій технофентезі. Борис Невський у своїй статті «Дракони і зорельоти. Різноманітність технофентезі» виділяє 6 способів взаємодії технології і магії, характерних для технофентезі.[5]

  1. Магія співіснує з технологією — прості світи науки і магії, де магія і технологія співіснують один з одним. У цьому випадку, як правило, застосовується механічне об'єднання; у ряді творів (наприклад, «Намисто королеви» Терези Еджертон, «Ковадла світу» Кейдж Бейкер, «Не час для драконів» Ніка Перумова і Сергія Лук'яненка та «Війна квітів» Теда Вільямса) чарівні раси, істоти, артефакти і мистецтво просто поєднуються з паровими двигунами, вогнепальною зброєю та залізницями. В одному з варіантів цього напряму технофентезі вигаданий світ спирається на реальну історію, доповнену магією (прикладами цього варіанту є «Кер Кабалла» Генрі Джорджа Сміта і «Очі з срібла» Майкла Стэкпола). І нарешті є варіант, у якому існує самодостатній магічний світ, де технологія існує як даність і навіть має свою космогонію (прикладами такого варіанту є «Домініони Ірта» Альфреда Аттанасіо і «Острів Пустинників» Ліланда Екстона Модезітта).
  2. Магія замінює технологію — світи, де чари підміняють собою науку і технологію. У цьому варіанті наука може або бути майже скрізь заміненою чарами (приклад: цикл детективного фентезі Рендалла Гаррета про лорда Дарсі), або повністю витісненою магією (приклад: повість Роберта Гайнлайна «Магія, Інкорпорейтед»). В цьому жанрі роль, яку в цьому світі виконують технічні винаходи, відіграє магія. Наприклад, у романі «Операція „Хаос“» Пола Андерсона замість електрики використовуються Вогні Святого Ельма від «Дженерал Електрик», а замість автомобілів — килими-літаки «Шевроле».
  3. Магія протистоїть науці — світи, в яких наука і магія протистоять один одному, прикладом такого твору може служити роман Роджера Желязни «Джек з Тіні», подібне протистояння описується і в його дилогії «Підмінений» — «Одержимий магією».
  4. Кіберфентезі — з'єднання кіберпанку і технофентезі, що отримало назву кіберфентезі.
  5. «Sword and planet» (Меч і планета) — технофентезійна варіація космічної опери, яка отримала назву «sword and planet» (меч і планета). Представником цього напрямку є вигаданий світ «Warhammer 40,000». До нього також можна віднести твори: «Уламок війни» Лоуренса Уотта-Еванса, «Зоряний щит» Маргарет Уейс і Трейсі Хикмена, «Війна Темряви» Ґлена Кука, «Імперські відьми» Святослава Логінова.
  6. Магія змінює науку — суміш наукової фантастики та фентезі, дія якої відбувається у світі, де (наприклад, в результаті катаклізму) наука змінюється магією. Характерним прикладом є серія оповідань Джека Венса «Вмираюча Земля» («Dying earth»); мультсеріал Пендлтона Ворда «Час пригод» («Adventure time»).

Технофентезі в аніме[ред. | ред. код]

Оскільки жанр технофентезі має кілька напрямів, у різних аніме зроблених в цьому стилі вигаданий світ описується по-різному. У деяких творах магія і технологія поєднуються один з одним. Цей напрямок має два різних варіанти: або в технологічному світі є елементи магічного, наприклад надприродні сили у людей (прикладами цього варіанту є «Якийсь магічний індекс», «Триплексоголік» тощо), або в магічному світі є технологія, наприклад зброя або автомобілі, дирижаблі і т. д. (приклади: «Мандрівний замок Хаула», «Ді: мисливець на вампірів» і т. д.). Іншими напрямками є: магічний світ, де технології були в минулому і на момент розгортання твору забуті (приклад: серія ігор «Остання фантазія»), технологічний світ, де магія або вважається неіснуючою, або була в минулому (приклад: аніме «Окультна академія») і два світу, технологічний і магічний, які існують паралельно один одному, а головні герої переходять з одного в інший за допомогою техніки або магії (приклад: аніме «Сталевий алхімік»).

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]