Франкенштейн, або Сучасний Прометей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва «Франкенштейн, або Сучасний Прометей»
Frankenstein.1831.inside-cover.jpg
Frankenstein.1831.inside-cover.jpg

Обкладинка видання 1831 року
Автор Мері Шеллі
Назва мовою оригіналу Frankenstein: or, The Modern Prometheus
Дизайн обкладинки Print (Hardback & Paperback)
Мова англійська
Жанр наукова фантастика
Видавництво Lackington, Hughes, Harding, Mavor & Jones
Публікація 1 січня 1818
Публікація
українською
3 червня 2010
Сторінки 280

Commons-logo.svg Франкенштейн, або Сучасний Прометей у Вікісховищі

Франкенштейн, або Суча́сний Промете́й (англ. Frankenstein: or, The Modern Prometheus) — роман англійської письменниці Мері Шеллі, що розповідає про молодого студента-науковця, який створює гротескну, але чутливу істоту, внаслідок загадкового наукового експерименту. Роман був написаний Мері Шеллі у 18 років, і був вперше виданий у 1818-му році в Лондоні, анонімно. Під своїм ім'ям Мері Шеллі опублікувала роман вже під час другого перевидання у Франції 1823 року.

1814 року Мері Шеллі подорожувала Європою, рухаючись уздовж ріки Рейн по Німеччині із зупинкою в Гернсгаймі, що розташований на відстані 17 км (10 миль) від Замку Франкенштейна, де два століття тому один алхімік проводив свої експерименти. Пізніше вона подорожувала в околицях Женеви (Швейцарія) - де й розвертається частина подій роману, а тема гальванізму та інших подібних окультних ідей часто обговорювалися її супутниками, зокрема її майбутнім чоловіком Персі Біші Шеллі. Мері, Персі, Лорд Байрон та Джон Полідорі вирішили влаштувати змагання з написання найкращої історії жахів. Тоді Мері Шеллі наснився сон про науковця, який створив живу істоту і був цим неймовірно нажаханий. З цього сну і постав сюжет роману.

Франкенштейн увібрав у себе ознаки готичного роману і романтизму. У той же час цей твір можна назвати родоначальником науково-фантастичної художньої літератури. Цей роман справив значний вплив на літературу та масову культуру, пройшов через сотні модифікацій та адаптацій у різних історіях жахів, фільмах та п'єсах.

Відколи було опубліковано роман, ім'я Франкенштейна часто використовується як ім'я самого монстра. Але у творі Мері Шеллі у монстра немає імені, його називають словами "негідник", "істота", "потвора", "демон" та "воно". Промовляючи до Віктора Франкенштейна, монстр називає себе тим, хто міг би бути його (Франкенштейна) Адамом, але став натомість грішним ангелом.

Номер 56 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[1].

Зміст[ред.ред. код]

У романі використовується обрамлення: твір починається від імені капітана Роберта Волтона, який пише листи до своєї сестри, датовані "17--" роком.

Вступна розповідь капітана Волтона[ред.ред. код]

Роман "Франкенштейн" написано в епістолярній формі, документуючи вигадану переписку між капітаном Робертом Волтоном та його сестрою, Маргарет Волтон Севіль. Колись Волтон мріяв стати письменником, та не судилося, тепер він вирушив досліджувати Північний полюс, щоб розширити свої наукові знання і здобути славу. Під час плавання екіпаж зауважує собачу упряжку, якою керує гігантська особа. За кілька годин екіпаж судна рятує напівзамерзлого й виснаженого чоловіка на ім'я Віктор Франкенштейн. Як з'ясувалося, Франкенштейн наздоганяв того гігантського чоловіка, якого бачила перед тим команда Волтона. Франкенштейн потрохи відновлює сили; він бачить у Волтоні ту саму надмірну амбітність і, бажаючи застерегти, розповідає історію про своє нещасне життя. Ця вся історія і виконує роль обрамлення для розповіді Франкенштейна.

Роман розповідає про життя і праці Віктора Франкенштейна, який виявився здатний відродити життя в тілі людини, зібраної з частин померлих людей. Однак, побачивши, що його творіння виявилося потворним і жахливим, вчений відрікається від нього і покидає місто, в якому жив і працював. Безіменна істота, яку ненавидять люди за її зовнішній вигляд, незабаром починає переслідувати свого творця.

Сюжет[ред.ред. код]

На початку роману англійський дослідник Волтон відправляється на Північний полюс з метою нанесення невідомої місцевості на карти. Серед льодів його корабель підбирає виснаженого європейця на ім'я Віктор Франкенштейн. Трохи зміцнивши сили, Франкенштейн розповідає Волтону історію свого життя і як він потрапив у ці місця.

Франкенштейн народився в заможній родині аристократів із Женеви. З дитинства Віктор цікавився всім таємничим і незбагненним і, будучи підлітком, вивчав праці відомих алхіміків на кшталт Парацельса і Корнелія Агріппи. Після смерті матері батько послав Віктора до престижного університету міста Інгольштадт. Там Віктор під впливом учителя природничих наук Вальдмана зацікавився причиною зародження життя і смерті.

Витративши два роки на дослідження, Віктор знайшов спосіб створення живої матерії з неживої і за допомогою цього відкриття створив і оживив гіганта. Новоявлена істота одним своїм виглядом налякала Віктора, змусивши вченого в жаху тікати з лабораторії і викликавши у нього напад лихоманки.

Одужавши, Віктор намагається забути те, що сталося, але через деякий час він дізнається, що його молодшого брата Вільяма вбили. Віктор повернувся в Женеву, де вночі помітив у лісі створеного ним монстра. Суд визнав винним у смерті Вільяма служницю Франкенштейнів Жюстину Моріц, бо у неї знайшли медальйон хлопчика. Її стратять, однак Віктор розуміє, що справжній вбивця це монстр.

Монстр зустрічає Віктора і розповідає йому, що навчився говорити завдяки одній сім'ї, у чиєму сараї він жив і в якій чоловік вчив іноземну наречену французькій мові. Спробувавши подружитися зі сліпим батьком сімейства, він був побитий членами сім'ї через його жахливий вигляд. Монстр знаходить у плащі, який він взяв у лабораторії, щоденник Франкенштейна про своє створення і зненавидів творця. Гнаний звідусіль через своє потворство, монстр випадково натрапив на Вільяма і, дізнавшись, хто він такий, вбив його.

Монстр вимагає у Віктора створити йому жінку — наречену. Після довгих сперечань той погоджується і усамітнюється на острові, але, замислившись про наслідки подібного союзу, у результаті якого Землю могло заселити безліч монстрів, знищує тіло жіночого створіння. Монстр у люті клянеться помститися і вбиває найкращого друга Віктора — Анрі Клерваля.

Повернувшись до Женеви, пригнічений Віктор одружується на подрузі свого дитинства Елізабет Лавенца, але в шлюбну ніч монстр проникає в її будуар і душить. Смерть Елізабет вражає Віктора і його батька, який незабаром помирає. Втративши таким чином усю свою родину, Франкенштейн клянеться помститися і пускається за монстром у погоню, яка призводить нещасного вченого на Північний полюс, де монстр, що володіє надприродною силою і витривалістю, з легкістю вислизає.

Волтон, вирішивши не ризикувати подібно Віктору заради досягнення знань, повертає корабель назад. По дорозі Франкенштейн вмирає. У каюті з тілом вченого Волтон виявляє чудовисько, яке говорить, що жалкує про вчинені злочини, і вирішує піти далі на Північ, де має намір накласти на себе руки. Вимовивши цю клятву, істота біжить з корабля.

Цікаві факти[ред.ред. код]

У наукових колах прийнято вважати, що у доктора Віктора Франкенштейна було кілька прототипів у реальному житті, до них зараховують Йоганна Конрада Діппеля, Джованні Альдіні і Луїджі Гальвані.

Сторінка рукопису «Франкенштейна», перше речення: «It was on a dreary night of November that I beheld my man completed.»

Першими словами оповідання, з якого згодом виріс роман були: «Це сталося однієї сльотавої ночі в листопаді, коли я побачив що моя людина завершена.» («It was on a dreary night of November that I beheld my man completed.»). Тепер цими словами починається п'ятий розділ роману.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.