Тиманівка (Тульчинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тиманівка
Timaniv vin gerb.gif
Герб
Suvorov's Museum, Timanivka, Vinnitska obl, pict 01.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Тульчинський район
Громада Тульчинська міська громада
Код КОАТУУ 0524386201
Основні дані
Засноване 1606
Населення 1942
Площа 4,98 км²
Густота населення 389,96 осіб/км²
Поштовий індекс 23644
Телефонний код +380 4335
Географічні дані
Географічні координати 48°34′12″ пн. ш. 28°50′03″ сх. д. / 48.57000° пн. ш. 28.83417° сх. д. / 48.57000; 28.83417Координати: 48°34′12″ пн. ш. 28°50′03″ сх. д. / 48.57000° пн. ш. 28.83417° сх. д. / 48.57000; 28.83417
Середня висота
над рівнем моря
252 м
Найближча залізнична станція Тиманівка
Відстань до
залізничної станції
1,5 км
Місцева влада
Карта
Тиманівка. Карта розташування: Україна
Тиманівка
Тиманівка
Тиманівка. Карта розташування: Вінницька область
Тиманівка
Тиманівка

Тиманівка у Вікісховищі?

Тимані́вка — село в Україні, в Тульчинському районі Вінницької області, 1,5 км від залізниці (зупинка Тиманівка). Населення становить 1942 особи.

Історія[ред. | ред. код]

В історичних джерелах Тиманівка вперше згадується у 1606 році як Княжполь. В XVI столітті село належало до Брацлавського повіту, в XIX — до Ямпільського. З XX століття село належить до Тульчинського району На початок XX століття тут були заводи для переробки сировини винокурений та ректифікаційний, також млин.

Музеї села[ред. | ред. код]

Суворівський музей[ред. | ред. код]

Suvorov's Museum, Timanivka, Vinnitska obl, pict 01.jpg

Музей розташовується у садибному будиночку управителя Тиманівського маєтку (пам'ятка архітектури II пол. XVIII ст), де у 1796–1797 роках перебував Олександр Суворов. Музей був заснований у 1947 р. У 1967 році йому присвоєно звання «народний». І тоді ж включено до Всесоюзного туристичного маршруту «Поділля». Тиманівський музей був організатором проведення зустрічей-конференцій (1991–2002) всіх шести музеїв О. Суворова на теренах СНД: Кобринь (Білорусь), Кончанське, Санкт-Петербург (Росія), Ізмаїл, Очаків (Україна).

Музей має унікальну збірку одностроїв офіцерів і солдатів російської армії кінця XVIII століття, зброю та штандарти російських, французьких, турецьких військ XVIII століття, нумізматичну колекцію (XVIII ст.) Всього налічується близько 1300 експонатів. Велику допомогу у формуванні колекції свого часу надав Ленінградський артилерійський історичний музей (нині Військово-історичний музей артилерії, інженерних військ і військ зв'язку).

Біля садибного будинку встановлено погруддя Суворова.

Музей історії села[ред. | ред. код]

Музей історії села розміщається в старому будинку, зведеному у 1912, де в 1987 році знаходилась контора колгоспу ім. О. Суворова, головою правління якого був Желюк Пилип Олексійович, двічі Герой Соціалістичної праці. Його кабінет зберігся як був при житті голови колгоспу. Мешканці села дуже пишаються Желюком і вшановують його пам'ять. Всього музейна колекція нараховує майже 3 000 експонатів

Художній музей ім. Т. Г. Шевченка[ред. | ред. код]

Художній музей імені Т. Г. Шевченка було відкрито в 1964 році. Колекції графіки, живопису, скульптури, предметів ужиткового мистецтва поповнювались за рахунок купівлі сільськогосподарським підприємством експонатів з різних виставок СРСР та УРСР. Допомогу музею надавали Львівський та Харківський державні художні інститути. Багато творів було подаровано. Музейна колекція нараховує понад 1 100 предметів. При музеї працює гурток ліплення «Творимо прекрасне» для дітей місцевої школи

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]