Перейти до вмісту

Том Герельс

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Том Герельс
англ. Tom Gehrels
Народився21 лютого 1925(1925-02-21)[1][2]
Гарлемермер, Північна Голландія, Нідерланди
Помер11 липня 2011(2011-07-11)[1][2] (86 років)
Тусон, Аризона, США
Країна Нідерланди
 США
Діяльністьастроном, боєць опору
Галузьастрономія
Alma materЛейденський університет і Чиказький університет[3]
Науковий керівникДжерард Койпер
Знання мованглійська[4]
ЗакладУніверситет Аризони
УчасникДруга світова війна
Magnum opusвідкривач астероїдівd
Нагороди

Том Герельс (англ. Tom Gehrels; 21 лютого 1925(19250221), Гарлемермер, Нідерланди — 11 липня 2011, Тусон, США[5]) — американський астроном, професор астрономії і планетарних наук в університеті Аризони (Тусон).

Дослідження

[ред. | ред. код]

Герельс вперше став використовувати у 50-х роках фотометричну систему для пошуку астероїдів, а також досліджував залежність довжини хвилі від поляризації зірок і планет, публікуючи свої дослідження в «Астрономічному журналі» (англ. Astronomical Journal).

Спільно з Корнеліс Йоханнес ван Хаутеном і Інгрід ван Хаутен-Груневельд виявив більш ніж 4000 астероїдів, включаючи астероїди групи Аполлона, групи Амура, і безліч троянських астероїдів. Для своїх спостережень Герельс використовував 48-дюймовий телескоп системи Шмідта в обсерваторії Паломар і відправляв фотопластини двом голландським астрономам у Лейденську Обсерваторію, які аналізували їх і виявляли нові, невідомі раніше, астероїди. Тріо спільно приписують кілька тисяч відкриттів. Герельс також виявив багато комет.

Деякі відкриття, зроблені Герельсом:
Астероїди: Комети:
(1979) Сахаров 64P/Свіфта-Герельса
(2247) Хіросіма 78P/Герельса
(4065) Майнель 82P/Герельса
(11184) Постма 90P/Герельса

Він був основним вченим-фотополяриметристом при експериментах з фотополяриметром (англ. Photopolarimeter) на Піонері 10 і Піонері 11.

Герельс написав ряд підручників з тематики космічних досліджень, був головним редактором при виданні перших 30 випусків газети Аризонського університету. Він також почав програму Spacewatch (програма електронного спостереження за кометами і астероїдами) і був її основним дослідником.

Астероїд (1777) Герельс названий на його честь.

Книжки

[ред. | ред. код]

Під редакцією Герельса

[ред. | ред. код]
  • Physical Studies of Minor Planets / Том Герельс. — NASA SP-267, 1971.
  • lanets Stars and Nebulae Studied With Photopolarimetry / Том Герельс. — 1974. — ISBN 0-81650-428-8.
  • Jupiter: Studies of the Interior, Atmosphere, Magnetosphere, and Satellites / Том Герельс. — Gehrels and Mildred Shapley Matthews, 1976. — ISBN 0-81650-530-6.
  • Protostars & Planets: Studies of Star Formation and of the Origin of the Solar System / Том Герельс. — 1978. — ISBN 0-81650-674-4.
  • Asteroids / Том Герельс. — 1979. — ISBN 0-81650-695-7.
  • Saturn / Том Герельс. — 1984. — ISBN 0-81650-829-1.
  • Asteroids II / Том Герельс. — 1989. — ISBN 0-81651-123-3.
  • Hazards Due to Comets and Asteroids / Том Герельс. — 1994. — ISBN 0-81651-505-0.

Авторські

[ред. | ред. код]
  • Том Герельс. On the Glassy Sea, in Search of a Worldview. — 2007 (оригінальна публікація - 1988). — ISBN 1-4196-8247-4.
  • Том Герельс. Survival Through Evolution: From Multiverse to Modern Society. — 2007. — ISBN 1-41967-055-7.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в TracesOfWar
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Tom Gehrels (1925—2011)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Том_Герельс&oldid=43269895