Торбйорн Касперссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торбйорн Касперссон
швед. Torbjörn Oskar Caspersson
Народився15 жовтня 1910(1910-10-15)[1][2][3]
Q10589633?, Мутала, лен Естерйотланд, Швеція[3]
Помер7 грудня 1997(1997-12-07)[1][2][3] (87 років)
Q10660414?, комуна Салем, лен Стокгольм, Швеція[3]
Країна Швеція[3]
Діяльністьбіолог, викладач університету, генетик, фізик
Alma materСтокгольмський університет
Галузьгенетика
ЗакладКаролінський Інститут
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі зSiv Gunnarson-Casperssond
Нагороди
CMNS: Торбйорн Касперссон у Вікісховищі

Касперссон Торбйорн Оскар (15 жовтня 1910 — 7 грудня 1997) — шведський цитолог і генетик. Народився в місті Мутала, навчався в Стокгольмському університеті, де вивчав медицину та біофізику.

Внесок

[ред. | ред. код]

Т. Касперссон зробив кілька ключових внесків у біологію.

  • У 1934 році разом із Ейнаром Хаммерстеном показав, що ДНК є полімером. Попередні теорії припускали, що кожна молекула має довжину лише в десять нуклеотидів.
  • Надав Вільяму Астбері добре підготовлені зразки ДНК для його піонерських структурних вимірювань.
  • У 1936 році у своїй докторській дисертації з хімії, представленій у Каролінському інституті в Стокгольмі, уперше дослідив генетичний матеріал всередині клітини за допомогою ультрафіолетового мікроскопа, щоб визначити вміст нуклеїнової кислоти в клітинних структурах, таких як ядро та ядерце, використовуючи реакцію Фельгена, за допомогою якої фарбують ДНК.
  • Працював із Джеком Шульцем у Стокгольмі з 1937 по 1939 рік над синтезом білків у клітинах і опублікував роботу в 1939 році, де незалежно від Жана Браше, який розв'язував ту саму проблему за допомогою іншої методики, виявив, що клітини, які виробляють білки, багаті на рибонуклеїнові кислоти (РНК), маючи на увазі, що РНК потрібна для синтезу білків. Це було підсумовано в його книзі «Клітинний ріст і функція клітин» (1950).
  • У 1944 році отримав посаду особистого професора від шведської держави.
  • У 1945 році очолив створений відділ клітинних досліджень і генетики в Медичному Нобелівському інституті Каролінської лікарні.
  • Першим дослідив гігантські хромосоми, знайдені в личинок комах.
  • Вивчав роль ядерця в синтезі білка.
  • Досліджував зв'язок між кількістю гетерохроматину і швидкістю росту ракових клітин.
  • У 1969 році, працюючи в Каролінському інституті, разом з Лорою Зах виявив, що фарбування хромосом акрихін-іпритом спричинює появу уздовж них світлих і темних бічних смуг. Цей метод фарбування дозволяє точно ідентифікувати всі 22 аутосоми та X- і Y-хромосоми, виявляє незначні структурні аномалії та специфічну ідентифікацію додаткових хромосом, пов'язаних із такими захворюваннями, як синдром Дауна (див. також статтю процитогенетику).

У 1977 році пішов у відставку з посади керівника відділу медичних досліджень клітини та генетики в Каролінському інституті в Стокгольмі.

У 1979 році Касперссон був удостоєний премії Бальцана з біології «За його фундаментальні дослідження метаболізму білків і нуклеїнових кислот, кульмінацією яких став метод ідентифікації специфічних смуг на окремих хромосомах за допомогою ультрафіолетової мікроскопії, що створило новий інструмент для вивчення еволюції» (мотивація Комітету Головної премії Бальцана). Він був членом Американської академії мистецтв і наук і Американського філософського товариства.[4][5]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hagemann, Rudolf (2007). [The Watson-Crick model of the DNA doublehelix. The history of the discovery and the role of the protein paradigm]. Acta Historica Leopoldina (48): 113—58. PMID 18447191.
  • Klein, George; Klein Eva (March 2003). Torbjörn Caspersson, 15 October 1910 – 7 December 1997. Proceedings of the American Philosophical Society. 147 (1): 73—5. JSTOR 1558129. PMID 12962132.
  • Reichard, Peter (April 2002). Osvald T. Avery and the Nobel Prize in medicine. J. Biol. Chem. 277 (16): 13355—62. doi:10.1074/jbc.R200002200. PMID 11872756.
  • Zelenin, A V; Zoshchuk N V (2000). [The history of modern chromosome analysis. The founding contribution of the works of Caspersson]. Ontogenez. 31 (2): 152—60. PMID 10776643.
  • Gustavson, K H (December 1999). [New milestones in the history of genetics. Successful gene therapy can soon be a reality]. Läkartidningen. 96 (51–52): 5764—8. PMID 10643263.
  • Ruddle, F H (April 1989). Tribute to Torbjörn Caspersson. Am. J. Hum. Genet. 44 (4): 439—40. PMC 1715562. PMID 2648818.
  • Klein, G; Klein E (July 1984). Torbjörn Caspersson: some personal perspectives. Cytometry. 5 (4): 318. doi:10.1002/cyto.990050405. PMID 6380993.
  • Mayall, B H (July 1984). Torbjörn Oskar Caspersson: curriculum vitae and selected publications. Cytometry. 5 (4): 314—7. doi:10.1002/cyto.990050404. PMID 6380992.
  • Bahr, G F (June 1984). Torbjörn Oscar Caspersson, M.D., F.I.A.C.: 75 years. Analytical and Quantitative Cytology. 6 (2): 71—3. PMID 6380366.
  • Kempe, C (February 1980). [The Balzan-Prize: Detailed studies of chromosomes—a diagnostic revolution]. Läkartidningen. 77 (7): 503—4. PMID 6990136.
  • Müller, J H (1976). [Laudation of the prize winners of the Paul-Ehrlich and Ludwig-Darmstaedter award 1977 Torbjörn Caspersson and Jean Bertrand Gurdon]. Arbeiten aus dem Paul-Ehrlich-Institut, dem Georg-Speyer-Haus und dem Ferdinand-Blum-Institut zu Frankfurt A.M. (72): 23—6. PMID 802159.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в г д Sveriges dödbok 1830–2020 — 8 — Sveriges Släktforskarförbund, 2021.
  4. ↑ Torbjorn Oskar Caspersson. American Academy of Arts & Sciences (англ.). Процитовано 10 серпня 2022.
  5. ↑ APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 10 серпня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Торбйорн_Касперссон&oldid=42074858