X-хромосома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ідіограма X-хромосоми людини

X-хромосома — одна з двох статевих хромосом багатьох видів тварин, зокрема ссавців (інша — Y-хромосома). Ця хромосома є частиною системи визначення статі XY та системи визначення статі X0. X-хромосома була названа на честь її унікальних властивостей ранніми дослідниками, а відкрита дещо пізніше інша статева хромосома, була названа Y-хромосомою через наступну після Х букву латинської абетки.

У липні 2020 року було повідомлено про розшифрування людської хромосоми.[1]

Структура[ред. | ред. код]

X-хромосома набагато більша за розмірами ніж Y-хромосома та містить більше ділянок активного еухроматину. Також при порівнянні структур X та Y хромосом можна знайти гомологічні ділянки. Проте ці ділянки в Y-хромосомі значно менші ніж в Х, що може свідчити про генетичну дегенерацію першої. Внаслідок цього чоловіки, що мають лише одну Х-хромосому, більш схильні до хвороб, зчеплених зі статтю, ніж жінки, у яких дві, більш стабільні, Х хромосоми.

Дослідження показали, що приблизно 10% генів, які кодуються Х-хромосомою, мають асоціацію з так званими СТ-генами (від С — cancer (лат. рак), T — testis (лат. яєчка), як у хворих так і у здорових пацієнтів.[2]

Походження[ред. | ред. код]

Дослідниками Оно (1967 рік) та Росом (2005 рік) було висунуто гіпотезу, що X-хромосома може походити від автосомального (не пов'язаного зі статтю) геному інших ссавців, про що свідчать послідовності нуклеотидів в цій хромосомі.[джерело?]

Також Оно висловив узагальнення, яке отримало назву «закону Оно». Цей закон стверджує, що всі X-хромосоми плацентарних ссавців мають приблизно однаковий склад генів, а транслокації генів з автосом до X-хромосоми та навпаки є рідкісним явищем.[3] Після 1995 року було відкрито низку генів, для яких ця закономірність не справджується[джерело?].

Гени[ред. | ред. код]

Патологія, пов'язана з мутаціями цієї хромосоми[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Науковці вперше повністю розшифрували людську Х-хромосому. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020. 
  2. Ross M та ін. (2005). The DNA sequence of the human X chromosome. Nature. 434 (7031): 325–37. doi:10.1038/nature03440. PMC 2665286. PMID 15772651. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 30 липня 2012.  {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  3. Mueller, Jacob L; Skaletsky, Helen; Brown, Laura G; Zaghlul, Sara; Rock, Susan; Graves, Tina; Auger, Katherine; Warren, Wesley C; Wilson, Richard K; Page, David C (2013). Independent specialization of the human and mouse X chromosomes for the male germ line. Nature Genetics. 45 (9): 1083–1087. doi:10.1038/ng.2705. ISSN 1061-4036.