Тоція гірська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тоція гірська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Вовчкові (Orobanchaceae)
Рід: Тоція (Tozzia)
Вид:
T. alpina
Біноміальна назва
Tozzia alpina
L.

Тоція гірська[1] (Tozzia alpina) — вид квіткових рослин родини вовчкових (Orobanchaceae).

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це напівпаразитичний багаторічник[2]. Рослина 15–50 см, гілляста. Стебло 4-гранне, соковите, запушене у 2 ряди. Листки супротивні, яйцеподібні, нижні з цільними краями, верхні з 1–3 грубими зубцями, 1–2(3) см завдовжки, голі. Квітки на коротких тонких квітконіжках, поодинокі у верхніх кутах листя. Чашечка дзвоникоподібна. Віночок з вузькою трубкою і широкою, воронкоподібною, 5-лопатевою, нечітко двогубою облямівкою, жовтий, зовні червонокрапчастий; верхня губа 2-лопатева, нижня 3-лопатева. Плід куляста коробочка, загострена, 2–3 мм завдовжки. 2n=20[3][4].

Поширення[ред. | ред. код]

Європа від Іспанії до України[2][5][6].

В Україні вид росте у гірських лісах, субальпійському поясі — у Карпатах (Закарпатська обл.)[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tozzia alpina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Tozzia alpina. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 10.08.2023. (англ.)
  3. Tozzia alpina. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 10.08.2023. (нім.)
  4. Tozzia alpina. botany.cz. Процитовано 10.08.2023. (чеськ.)
  5. Tozzia alpina. The Catalogue of Life. Процитовано 10.08.2023. (англ.)
  6. Tozzia alpina. Euro+Med Plantbase. Процитовано 10.08.2023. (англ.)
  7. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 290.