Трофимук Мирослав Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мирослав Трофимук, 2009. Фото: Мирослав Трофимук - молодший

Мирослав Степанович Трофимук (* 5 травня 1960, Львів) — український історик літератури, неолатиніст, перекладач, лексикограф. Кандидат філологічних наук. Член Асоціації українських письменників.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині історика літератури Степана Трофимука.

Вчився у Львівській спеціалізованій СШ №8 з викладанням низки предметів німецькою мовою.

1982 - закінчив Львівський університет за спеціальністю «класична філологія». По закінченню університету — спеціалізація неолатиністика, історія й теорія літератури, культурологія, лексикографія, перекладознавство.

Обкладинка книги: Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибр. Твори. /Упорядкування і примітки Мирослава Трофимука і Валерія Шевчука. – К.: 2006. – 736 с.

Автор півтори сотень публікацій за тематикою дослідження: монографії, наукових статей, поетичних і прозових перекладів з польської, латинської, німецької мов, власних творів. Офіційний опонент на захистах дисертацій.

Автор і упорядник серії видань, присвячених політичній діяльності та літературній творчості гетьмана Пилипа Орлика, один із авторів Нової академічної історії української літератури у 12 томах. Автор монографії «Поетика епохи Мазепи». Співавтор латинсько-українського словника. Співупорядник Антології латиномовної поезії України.

Статті і власні твори, переклади друкувалися у періодиці, зокрема у журналах «Дзвін» («Жовтень»), «СіЧ», Записки НТШ,

Захоплення — поетична, прозова творчість.

Діяльність[ред.ред. код]

Обкладинка книги: Латинсько–український словник. – Львів: Вид–во ЛБА, 2001. – VIII + 694 с. (у співавторстві з Олександрою Трофимук).

Книжкові видання[ред.ред. код]

  • Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 р. /Пер. з латин. та приміт. М.С.Трофимука; Передм. та загальна наукова редакція О.Пріцака; Післяслово О.П.Трофимук та М.С.Трофимука. – К.: Веселка, 1994. – 77с.
  • Конституція Української гетьманської держави. 1710 р. (староукраїнською, латинською, українською та англійською мовами). Видання подарункове.–Київ–Львів, 1997.–160 с.
  • Латинсько–український словник. – Львів: Вид–во ЛБА, 2001. – VIII + 694 с. (у співавторстві з Олександрою Трофимук).
  • Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибр. Твори. /Упорядкування і примітки Мирослава Трофимука і Валерія Шевчука. – К.: 2006. – 736 с.
  • Поетика епохи Мазепи: монографія. – Львів : СПОЛОМ, 2009. – 224 с.
  • Латиномовна література України XV–XIX ст.: жанри, мотиви, ідеї: монографія / М. С. Трофимук. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 380 с.

Вибрані статті[ред.ред. код]

  • Антична теорія словесності в поетиках Києво–Могилянської академії XVII–XVIII ст. // Рад. літературознавство, 1989. – №4. – С. 61-70.
  • Вплив творчості Марціала на зародження і розвиток теорії української літератури (На матеріалі курсів словесності Києво–Могилянської академії XVII – XVIII ст.) // ЗНТШ. – Т.CCXXI. – Львів, 1990. – С. 21-32.
  • Творчість Верґілія – джерело літературно–теоретичних знань в Україні // ЗНТШ. –Т.CCXXVIII. – Львів, 1990. – С.22-35.
  • Поради стороннього, або чи класична класика у Львові // Дзвін. – 1991. – №12. – С. 139-143.
  • Інститут неолатиністики – утопія чи реальність? // Сучасність. – 1994. – №5. – С.155-157.
  • Алоїз Блюмауер та Іван Котляревський. До постановки проблеми // Українська література в Австрії, австрійська в Україні (Матеріали міжнародного симпозіуму). – К., 1994. – С. 16-20.
  • Два початки нової української літератури? («Енеїда» Івана Котляревського та «Руська трійця») // Шашкевичіана (Нова серія). – Випуск 1–2. – Львів–Броди–Вінніпеґ, 1996, – С. 149-153.
  • Творча спадщина Горація – ґрунт для розвитку літературно–теоретичних знань в Україні // ЗНТШ. – Т.CCXLVI. – Львів, 2003. – С. 37-56.
  • Українська польськомовна поема з кінця XVI ст. // Українсько–польські контексти доби Бароко. Київські полоністичні студії, Т. IV. - К., 2004, С. 223-235.
  • Новолатинська філологія в Україні–Гетьманщині // Pagine de ucrainistica europea (a cura di Giovanna Brogi Bercoff e Giovanna Siedina), (Universita degli studi di Milano AISU, “Ivan Mazepa and his follovers. State ideology, history, Religion, literature, culture”. Gargnano del Garda (Italy) – May 7 – 11, 2002 // Mazepa e il suo tempo: Storia, cultura, societa, a cura di Giovanna Siedina, Alessandria, 2005, P. 577-589.
  • Латиномовна література в оцінці Івана Франка (На матеріалі зауваг про твір „Roxolania” Себастіяна Фабіяна Кленовича) // ЗНТШ, Т.CCL (Праці філологічної секції). – Львів, 2005. – С. 548-559.
  • Еволюція поняття «богохранимості» у XVII ст. // Антипролог: збірник наукових праць, присвячених 60–річчю члена–кореспондента НАН України Миколи Сулими. – К., 2007. – С. 284-297.
  • Перша друкована поема про Україну: українська латиномовна література до і після Сковороди // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності (Наукові матеріали XIII Сковородинівських читань) У 2 книгах. – К., 2007 – С. 266-282.
  • Дмитро Туптало: „Епістолії многомовнії” // Дмитро Туптало у світі українського бароко: Збірник наукових праць. [У надзаг.: *Львівська медієвістика. – Вип. 1]. – Львів, 2007. – С. 266-289; (у співавторстві з Олександрою Трофимук).
  • „Роксоланія” Себастіяна Фабіяна Кленовича в оцінці Івана Франка // Франкознавчі студії: Четвертий випуск. – Дрогобич, 2007. – С. 385-395.
  • Roxolania Sebastiani Fabiani Acerni у контексті українського літературного процесу // Ukraina. Teksty i konteksty: Księga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Stefanowi Kozakowi w siedemdziesiątą rocznicę urodzin. Pod redakcją Bazylego Nazaruka, Walentyny Sobol, Wolodymyra Alexandrowycza. – Katedra Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego. – Warszawa, 2007. – С. 77-90.
  • Кореляція ренесансної доктрини українським християнським світоглядом (на матеріалі курсів поетики Києво–Могилянської академії) // Sacrum і Біблія в українській літературі /За ред. Ігоря Набитовича. – Люблін, 2008. – С. 115-121.
  • Неолатиністична проблематика у працях Івана Франка // Іван Франко: дух, наука, думка, воля:Матеріали Міжнародного наукового конгресу, присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р.). – Львів, Видавничий центр *Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. – Т. 1. – С. 400-409.
  • Захистити авторське право: відкритий лист до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина // Літературна Україна. – 2010. - №36 (5368). – 7 жовтня. – С. 3.
Обкладинка книги: Конституція Української гетьманської держави. 1710 р. (староукраїнською, латинською, українською та англійською мовами). Видання подарункове.–Київ–Львів, 1997. – 160 с.

Публікації власних творів[ред.ред. код]

  • Actus acutus (новела) // Фіра (Львів). – 1991. – Ч. 1. – C. 10-12.
  • Неновела (новела) // Лель (Київ). – 1992. – №1. – C. 55.
  • Скерцо фа–дієз мажор (новела) // Лель (Київ). – 1992. – №5. – C. 35-37.
  • Пам’ять дзеркал (добірка поетичних творів) // Дзвін. – Ч. 5–6. – Львів, 2002. – С. 15-20.
  • Підбірка новел // Королівський ліс: Альманах кохання / Упоряд. І.Лучук. – Кн. 2 . – Л.: ЛА Піраміда», 2002. – 376 с. з іл.
  • Інлірика [Шурпіт Коц], підбірка ліричної поезії // «Ї»: Незалежний культурологічний часопис, Ч. 33*: Еротика, травень, 2004, С. 28-31.
  • Вовчиця [Шурпіт Коц], новела // «Ї»: Незалежний культурологічний часопис, Ч. 33: Гендер, ерос, порно, травень, 2004, С. 278-281.
  • Actus acutus (Підбірка новел) // Дзвін, №7 (777), липень 2009. – С. 91-98.

Переклади[ред.ред. код]

  • Епіграми Івана з Туробіна, русина / пер. з латин. // Українська поезія XVI ст. – К., 1987.
  • «Pacta et constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis…» // Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 р. /Пер. з латин. та приміт. М.С.Трофимука; Передм. та загальна наукова редакція О.Пріцака; Післяслово О.П.Трофимук та М.С.Трофимука. – К.: Веселка, 1994. – 77 с.
  • Станіслав Оріховський. Про турецьку загрозу Слово перше. / Пер. з латин. // Українські гуманісти епохи Відродження. Антологія: У 2 частинах. – Ч. 1. – К., 1995. – С. 61-87.
  • Пилип Орлик. Алцід російський // Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибр. твори. /Упорядкування і примітки Мирослава Трофимука і Валерія Шевчука. – К.: 2006. – С. 389-510.
  • Пилип Орлик. Гіппомен сарматський // Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибр. твори. /Упорядкування і примітки Мирослава Трофимука і Валерія Шевчука. – К.: 2006. – С. 511-612.
  • Стефан Грабинський. Духи старого Львова. – Л.: ЛА «Піраміда», 2001.
  • Дмитро Туптало. Листи / Пер. з латин. // Дмитро Туптало у світі українського бароко: Збірник наукових праць. [У надзаг.: Львівська медієвістика. – Вип. 1]. – Львів, 2007. (у співавторстві з Олександрою Трофимук).
  • Переклади, опубліковані у каталозі міжнародної виставки "Україна-Швеція: на перехрестях історії (XVII-XVIII століття)": 1 жовт. 2008 р. – 30 берез. 2009 р. м. Київ, 9 квіт. – 31 трав. 2009 р., м. Дніпропетровськ: кат. Міжнар. вист./ [уклад. Ю.Савчук]; М-во культури і туризму України, Нац. Музей історії України. – К., 2008. – 224 с.
Обкладинка книги: Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 р. /Пер. з латин. та приміт. М.С.Трофимука; Передм. та загальна наукова редакція О.Пріцака; Післяслово О.П.Трофимук та М.С.Трофимука. – К.: Веселка, 1994. – 77с

Переклади на інші мови[ред.ред. код]

  • Olha Kuprievych, Maria A. Dolnycky. Legal pacts and constitutions on the rights and liberties of the Zaporozhian Host // Конституція Української Гетьманської держави. – Львів-Київ, 1997. – 160 с. [Переклад на англійську мову тексту Конституції 1710 р. і приміток на основі перекладу на сучасну українську мову Мирослава Трофимука: С. 129 - 158].
  • Vladimir Hawryluk. Constitution Ukrainienne 1710: La premiere constitution en Europe. – Editions Beaurepaire Pole SaA, 2009. – 191 s. [Переклад на форанцузьку мову тексту Конституції 1710 р. і приміток на основі перекладу на сучасну українську мову Мирослава Трофимука: С. 25-62; 95-167].

Фільм[ред.ред. код]

З нагоди виходу у світ книги “Конституція Української гетьманської держави. 1710 р.” на ЛТРК знято півгодинний фільм “Шлях до свободи” (про Конституцію 1710 р. й Пилипа Орлика – співавтора й головного редактора цього документу). Фільм періодично демонструється на ЛТРК. Автор сценарію О.Трофимук, інтерв’юер, співредактор (учасник монтажу) – М.Трофимук.

Інтерв’ю[ред.ред. код]

Телебачення[ред.ред. код]

  • 09.1998 ЛТРК, Передача ”Як много важить слово”. (Інтерв’ю з приводу проблем і перспектив вивчення давньої української літератури й неолатиністики).
  • 2001. ЛТРК, Передача “ Як много важить слово”. (Інтерв’ю з пріводу опублікування Латинсько–українського словника).
  • 10.2003 телеканал “Інтер” (програма “Кримінал”) створив 20–хвилинний фільм про Мазепу, Орлика та Конституцію 1710 р. за участю Мирославав Трофимука.
  • 2004 Перший Національний телеканал програма «Дзеркало» передача «Іван Франко» за участю М.Трофимука й О.Трофимук.
  • 28.06.2007 ЛТРК, Передача „Суспільні діалоги”, присвяченій традиції українського конституціалізму; ведучий Ярослав Фейло.
  • 01.10.2008 Канал 5, інформаційний ролик про відкриття міжнародної виставки “Україна – Швеція: на перехрестях історії”; ведучий Олександр Аргат.
  • 31.04.2010 12 канал, ЛТРК, Програма "Діалоги", присвячена 300-річчю конституції Пилипа Орлика; ведучий Олесь Старовойт.
  • 6.04.2010 Перший національний, програма "Життя триває": 300-річчя Конституції Пилипа Орлика; ведуча Ірина Антонович.
  • 17.04.2010 Перший національний, програма "Книга.ua": сюжет про видання Конституції Пилипа Орлика, опубліковані Олександрою та Мирославом Трофимуками; ведуча Марина Бондаренко.

Радіо[ред.ред. код]

  • 18.09.2001. Львівське обласне радіо, передача «Скарбниця»; інтерв’ю із М.Трофимуком з приводу опублікування Латинсько–українського словника; ведуча Н.Космолінська.
  • 20.09.2001. FM-радіо «Ініціатива», програма Романа Чайки «За чайком», інтерв’ю із М.Трофимуком та О.Трофимук.
  • 06.2006. ЛОДР, програма «Світлиця», ведучий Зіновій Суходуб; інтерв’ю з Мирославом Трофмуком про творця першої конституції Пилипа Орлка.
  • 30.06.2007. FM-радіо „Незалежність”, передача „Постаті”, за участі Мирослава Трофимука та Степана Трохимчука, ведуча Наталя Сук.
  • 28.07.2007. Пилип Орлик – державотворець і поет: інтерв’ю із М.Трофимуком /Польське радіо для закордону. Інтерв'ю підготував Антон Марчинський.
  • 06.2006. ЛОДР, програма «Світлиця», ведучий Зіновій Суходуб; серія інтерв’ю з Мирославом Трофимуком про творця першої конституції Пилипа Орлка.
Обкладинка книги: Поетика епохи Мазепи: монографія. – Львів : СПОЛОМ, 2009. – 224 с. (дизайн обкладинки: Мирослав Трофимук - молодший )

Преса[ред.ред. код]

  • Раїса Руденко. Інститут нової латиністики у Львові // Свобода (Український щоденник), 8.05.1996 (№87) (Інтерв’ю із М.Трофимуком).
  • За конституцією Пилипа Орлика Україна жила чотири роки // Експрес (Львів), №25 (28 червня – 6 липня 1997 р.) (Інтерв’ю із М.Трофимуком).
  • С.В. (Вікторія Садова). Поважна наука... єрундистика // Поступ, №141 (799), 18-19.09.2001 (інтерв’ю з приводу опублікування Латинсько–українського словника; фотографія авторів й ректора ЛБА о. д–ра. Бориса Ґудзяка).
  • Історична сенсація: напередодні Дня конституції львівський історик віднайшов рукопис найстарішої у Європі конституції Пилипа Орлика // Експрес, №92 (3457), 27.06 – 5.07 2007. (Інтерв’ю із М.Трофимуком).

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Трофимук Мирослав. Бібліографія праць // Інститут Українознавства ім.Івана Крип’якевича НАН України. Бібліографія праць наукових співробітників, 1990 – 2001. – Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України, 2001.
  • Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України: покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність (1981 – 2000 рр.). – Львів, 2004. – 324 с.
  • Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України: покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність (2001 – 2005 рр.) / НАН України. ЛНБ ім. В.Стефаника; Уклад. В.М.Мартинович; Авт. вступ. ст. М.М.Романюк. – Львів, 2007. – 300 с.

Відзначення[ред.ред. код]

  • Латинсько–український словник – четверте місце у рейтинґу Лавреати книжки року’2001, номінація «Енциклопедія» (енциклопедична література, довідкові видання). – Книжник–review, № 5, березень 2002 р.
  • Пилип Орлик. Конституція, маніфести, творча спадщина. – К.,2006. – 740 с. – Друге місце у XVIII Всеукраїнського конкурсу „Книга року 2006” у номінації „Давня історія (до XVIII ст.)” Книжник–review, № 5, 2007.

Посилання[ред.ред. код]