Турач червоноокий
| Турач червоноокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pternistis harwoodi (Blundell & Lovat, 1899)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Francolinus harwoodi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тура́ч червоноокий[3] (Pternistis harwoodi) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[4]. Ендемік Ефіопії.
Довжина птаха становить 33-35 см. Самиці є дещо меншими за самців. Верхня частина голови темно-коричнева, лоб і "брови" над очима чорнуваті, скроні сірі. Пера на горлі, грудях і боках чорні з вузькими білими краями, що формують лускоподібний візерунок. Решта нижньої частини тіла охриста, поцятковані чорними і білими смужками. Верхня частина тіла і крила сірувато-коричневі, поцятковані нечіткими чорними і охристими смужками. Очі карі, навколо очей плями голої червоної шкіри. Дзьоб і лапи червоні, у самців на лапах є шпори. У самиць забарвлення загалом більш коричневе, шпори відсутні.
Червоноокі турачі мешкають у високогірних районах Центральної Ефіопії, на південь від озера Тана, в басейні Голубого Нілу. Вони живуть в чагарникових заростях на гірських схилах та на берегах річок і озер, в заростях рогозу на берегах річок і струмків, в акацієвих заростях та на покринутих сільськогосподарських землях. Зустрічаються на висоті від 1200 до 2600 м над рівнем моря. Живляться насінням трав, зокрема плоскухи, бульбами діоскореї, ягодами щириці та інших рослин, зерном і безхребетними, зокрема термітами. Імовірно, червоноокі турачі є полігамними. Сезон розмноження триває з серпня по грудень, в кладці від 3 до 10 яєць.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція червонооких турачів становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і полювання.
- ↑ BirdLife International (2016). Pternistis harwoodi.
- ↑ Blundell, Herbert Weld; Lovat, Simon J. (1899). New species discovered by Mr. H. Weld Blundell and Lord Lovat during their recent expedition through Southern Abyssinia. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 10: 19–23 [22–23].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |