Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тибетські монахи під час ритуального диспуту
Бгі́кшу (санскр. भिक्षु; пали: бгіккху; тай. ภิกษุ; тиб. དགེ་ལོང་, — ґелонґ; монг. ґелен) — у буддизмі — найвищий ступінь монашого посвячення. Монахи-бгікшу дотримуються 253 обітниці Вінаї, що ґрунтуються на принципі Особистого звільнення.
Термін бгікшу походить від санскр. भिक्ष्, бгікш — «просити милостиню, подаяння») и таким чином означає «той, хто живе на подаяння»
- 266
Не через те він послушник, що вижебрує в інших. Обираючи хибну дгамму, так він не буде послушником.
- 267
Хто в цьому житті став за межі і добра, і зла, живе життям брагмана, йде по цьому світі з розумінням — його звуть «Послушник».
Розділ про Справедливого, ДГАММАПАДА[1]