Угніч Олексій Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Юхимович Угніч
Imperial Russian Army Por 1917 h.png Поручик 10 УНР 30-03-1920 Пiдполковник.svg Підполковник
Загальна інформація
Народження 21 вересня 1887(1887-09-21)
Хорол, Полтавська губернія
Смерть після 1933
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19171921
Приналежність Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukranian State.svg УНРУРСР УСРР
Вид ЗС Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ Українська Народна Республіка Сухопутні війська
Формування Російська імперія 22-й піхотний запасний батальйон
Російська імперія 175-й піхотний Батуринський полк
Українська Народна Республіка 4-та Київська стрілецька дивізія
Війни / битви Перша світова війна
Радянсько-українська війна
(Перший зимовий похід)

Олексій Юхимович Угніч (нар. 21 вересня 1887, Хорол, Полтавська губернія — пом. після 1933) — український військовослужбовець, підполковник Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Хорол Полтавської губернії у родині селянина, який згодом став депутатом Державної думи Російської імперії. Олексій закінчив Хорольське реальне училище, а у 1910 році — Чугуївське військове училище.

З 1910 року Олексій Угніч служив у 175-му піхотному Батуринському полку У Глухові. З початком Першої світової війни він був відряджений до 22-го піхотного запасного батальйону. На фронт потрапив наприкінці 1916 року у складі 175-го піхотного Батуринського полку. Останнє звання у російській армії — Поручник. Був представлений до звання штабс-капітана.

У 1917 році Угніч брав активну участь в українізації своєї частини та переведенні її з Північного фронту до Глухова. По поверненні з полком до Глухова був одним з учасників боїв з червоногвардійськими загонами за місто. З весни 1918 року Угніч служив курсовим старшиною в Інструкторській школі старшин у Києві. У травні 1919 року з рештками школи у Луцьку потрапив до польського полону. По звільненні з полону в кінці 1919 року вступив до Збірної (згодом 4-ї) Київської дивізії, у складі якої взяв участь у Першому зимовому поході. У 1920 році Олексій Юхимович — командир 31-го куреня 11-ї бригади 4-ї Київської стрілецької дивізії Армії УНР.

Олексій Угніч у листопаді 1921 року відмовився брати участь у Другому зимовому поході. На 15 вересня 1922 року був приділений до штабу 4-ї Київської стрілецької дивізії Армії УНР.

У жовтні 1923 року Угніч за амністією повернувся в окуповану більшовиками Україну. З кінця 1923-го мешкав у рідному Хоролі, працював приватним візником, займався сільським господарством. Станом на 1926 рік мешкав у Миргороді, де його заарештували органи ДПУ. Під тиском був змушений дати згоду працювати секретним співробітником, але жодних суттєвих свідчень ніколи не давав. У 1926 році разом з родиною переїхав до села Новоаврамівка, де дружина отримала місце фельдшера. У 1929 році сім'я повернулась до Хорола.

Вдруге заарештований 23 лютого 1931 року. Зважаючи на те, що Угніч не підтримував зв'язків з вояками Армії УНР та не спілкувався з односельцями, його звільнили 31 грудня того ж року. Втретє був заарештований 13 лютого 1933 року та 10 травня засуджений до трьох років заслання у Північному краї. Подальша доля залишається нвідомою.

Джерела[ред. | ред. код]