Фердинанд II (король Обох Сицилій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фердинанд II

Ferdinand II.

Fernando II de las Dos Sicilias 2.jpg
Народився 12 січня 1810(1810-01-12)[1]
Палермо
Помер 22 травня 1859(1859-05-22)[1] (49 років)
Казерта
Поховання Базиліка Санта-К'яра[d]
Громадянство/підданство Іспанія
Діяльність політик
Посада Q21096118?
Конфесія Римо-католицька церква
Батько Франциск I
Матір Maria Isabella of Spain[d]
Брати, сестри Princess Maria Carolina of Bourbon-Two Sicilies[d], Princess Maria Amalia of Bourbon-Two Sicilies[d], Тереза Кристина Бурбон-Сицилійська, Princess Caroline of Naples and Sicily[d], Princess Maria Antonia of the Two Sicilies[d], Луїза Карлота Бурбон-Сицилійська, Charles Ferdinand, Prince of Capua[d], Prince Leopold, Count of Syracuse[d], Prince Louis, Count of Aquila[d], Prince Francis, Count of Trapani[d] і Prince Antonio, Count of Lecce[d]
У шлюбі з Maria Cristina of Savoy[d] і Марія Тереза Австрійська
Діти Francis II of the Two Sicilies[d], Prince Louis, Count of Trani[d], Альфонсо Бурбон-Сицилійський, Марія Аннунціата Бурбон-Сіцилійська, Марія Іммакулата Бурбон-Сицилійська, Prince Gaetan, Count of Girgenti[d], Princess Maria Pia of Bourbon-Two Sicilies[d], Prince Pasquale, Count of Bari[d], Princess Maria Immacolata of Bourbon-Two Sicilies[d] і Prince Januarius, Count of Caltagirone[d]
Нагороди
Knights of the Order of the Holy Spirit Knight in the order of Saint-Michel
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Святого Андрія Первозванного

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фердинанд II (італ. Ferdinando II; 12 січня 1810, Палермо, Королівство Обох Сицилій — 22 травня 1859, Казерта, Королівство Обох Сицилій) — король Обох Сицилій в 18301859, з династії Бурбонів. З 1825 — герцог калабрійський, після відходу австрійських військ в 1827 з королівства — головнокомандувач армією Обох Сицилій.

Вступаючи на престол після смерті батька Франциска I, пообіцяв ліберальні реформи, але на практиці намагався зміцнити абсолютизм. Повстання в Палермо, що стало початком революції 1848 в Італії, змусило Фердинанда проголосити конституцію. У результаті перевороту в Неаполі в травні 1848 йому вдалося відновити абсолютистську владу. Розправляючись з повстанцями, піддав бомбардуванню в 1849 місто Мессіна (Сицилія), за що отримав прізвисько «король-бомба». Один з ініціаторів інтервенції проти Римської республіки. В 1860, вже за його наступника, експедиція «тисячі» Джузеппе Гарібальді та втручання П'ємонту поклали край пануванню Бурбонів в Неаполі.

У Волтрі, 21 листопада 1832, він одружився на Марії Христині Савойській (18121836), донці Віктора Еммануїла I, короля П'ємонту та Сардинії. Вона померла при пологах першої дитини:

Овдовівши, він одружився вдруге в Неаполі, 27 січня 1837, з Марією Терезією Австрійською (18161867), донці Карла Людвіга Австрійського.

Діти[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Record #119502410 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.