Фолклендський вовк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фолклендський вовк
FalklandIslandFox2.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Dusicyon
Вид:
D. australis
Біноміальна назва
Dusicyon australis
LocationFalklandIslands.png
Фолклендські острови

Фолклендський вовк, антарктичний вовк або фолклендська лисиця (Dusicyon australis) — хижий ссавець родини Псові (Canidae), представник вимерлого роду Dusicyon.

Поширення, історія опису[ред. | ред. код]

Мешкав на Фолклендських островах[2] до кінця XIX століття, єдиний тубільний вид сухопутних ссавців цього архіпелагу. Він був виявлений в 1690 році й залишався поширеним, коли Чарльз Дарвін відвідав Фолклендські острови в 1833 році.

Протягом 1800-х років популяція хижака різко скоротилася. Останній з цих «вовків», як вважають, був убитий 1876 року. На вид полювали торговці хутром США ще у 1830-ті роки. Коли шотландські поселенці прибули на Фолкленди в 1860-х роках і почали там розводити овець на острові, D. australis був врешті винищений як шкідник, із застосуванням отрути[3].

Морфологія[ред. | ред. код]

Тільки 11 зразків D. auslralis відомі, і не всі включають шкури. В одного зразка були такі параметри: довжина голови й тіла: 970 мм, хвіст: 285 мм. Верхні частини тіла коричневі й дещо руді з вкрапленнями білого, низ блідо-коричневий. Шерсть м'яка і товста. Хвіст короткий, пухнастий, з білим кінчиком. Морда й вуха короткі, морда широка. Череп великий і має підвищені лобові пазухи, більше схожий на череп Canis (пес), ніж на Pseudalopex (= Lycalopex)[4].

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Dusicyon був єдиним видом наземних ссавців, виявленим на Фолклендських островах першими їх дослідниками. Його природний раціон складався в основному з птахів, особливо гусей і пінгвінів, а також включав ластоногих.

Версії походження[ред. | ред. код]

Присутність цього роду й виду на островах, приблизно за 400 км від материка, — нерозгадана таємниця. Є версія, що Dusicyon був узятий як домашні тварини доісторичними індіанцями. Було запропоновано гіпотезу щодо можливого походження фолклендського вовка від якогось з видів Pseudalopex або Canis (пес). Однак, зниження рівня моря в плейстоцені сприяло би природному розселенню, а відмінності в ознаках Dusicyon, ймовірно, з'явилися внаслідок подальшої ізоляції цих хижих, а не від їх приручення[5].

Поведінка[ред. | ред. код]

Фолклендські вовки демонстрували чудову довірливість до людей. Деякі особини виходили назустріч прибулим на острів людям, що висаджувалися на сушу. Пізніше вони приходили в табори групами, викрадаючи з таборів продукти, витягуючи запаси м'яса з-під голів сплячих, і стояли, поки їх товаришів убивали. Цих псів часто вбивали, використовуючи їхню довірливість: чоловік тримав шматок м'яса як приманку в одній руці та ніж в іншій[4].

Філогенетика[ред. | ред. код]

 Canini 

 Canina  Dogs, jackals, wolves, and foxes (Plate X).jpg

 Cerdocyonina 

Чагарниковий собака (Speothos) Dogs, jackals, wolves, and foxes (Plate XLIII).jpg

Гривастий вовк (Chrysocyon) Dogs, jackals, wolves, and foxes (Plate VII).jpg

Dusicyon Dusicyon australis (white background).jpg

Atelocynus Dogs, jackals, wolves, and foxes (Plate XVI).jpg

Cerdocyon Dogs, jackals, wolves, and foxes (Plate XV).jpg

Зорро (Lycalopex) Dogs, jackals, wolves, and foxes (Plate XIV).jpg


Джерела[ред. | ред. код]

  1. Sillero-Zubiri, C. (2015) Dusicyon australis: інформація на сайті МСОП (версія 2015.4) (англ.) 13 серпня 2015
  2. Архіпелаг з точки зору зоогеографії входить до Патагонської (Магелланової) області
  3. Вебсайт МСОП
  4. а б Ronald M. Nowak Walker's mammals of the world, Vol. 2 — JHU Press, 1999, p. 650
  5. Станіславівський Натураліст