Пінгвінові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пінгвіни)
Перейти до: навігація, пошук
Пінгвіни
Пінгвін антарктичний з пташенятами
Пінгвін антарктичний з пташенятами
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пінгвіноподібні (Sphenisciformes)
Sharpe, 1891
Родина: Пінгвінові (Spheniscidae)
Bonaparte, 1831
Сучасні роди
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9231
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Spheniscidae
Fossilworks: 39710

Пінгві́нові (Spheniscidae) — родина кілегрудих птахів. Родина пінгвінові є єдиною групою ряду пінгвіни. Пінгвіни є досить відособленою групою птахів, що має давнє походження. В ряді налічують 6 родів і 16 видів, які утворюють одну родину. Окрім того, відомо 36 викопних видів. Найстародавніші залишки пінгвінів знайдені в Новій Зеландії (нижній міоцен). Найдавнішим видом був пінгвін Kairuku waitaki.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Літати і бігати пінгвіни не можуть, але чудово плавають і пірнають. Наприклад, очкові пінгвіни пірнають на глибину до 130 м, плавають із швидкістю 6,6 км/год; за день під час годування птахи пропливають близько 27 км, причому на глибині більше 3 м проводять в середньому близько 80 хв на добу. По суші пінгвіни ходять незграбно, перевалюючись і тримаючи тулуб вертикально. У разі потреби вони падають черевом на сніг і ковзають по ньому, відштовхуючись всіма чотирма кінцівками. Швидкість пересування 3-6 км/год. Передні кінцівки пінгвінів видозмінені в еластичні ласти, які завдяки особливому устрою скелета знаходяться в напіврозтягнутому стані і під час плавання під водою обертаються в плечовому суглобі майже гвинтоподібно. До добре розвиненого кіля грудини прикріплені могутні грудні м'язи, керівники рухом крил-ластів. У деяких видів пінгвінів грудна мускулатура складає чверть всієї маси тіла, що значно більше, ніж у багатьох птахів, що літають. Кістки, що утворюють скелет крил, дошкоподібно сплющені. По щільності кісток пінгвіни сильно відрізняються від інших птахів і схожі на морських ссавців. За розмірами пінгвіни різні. Найбільший — імператорський пінгвін (масою 35- 40 кг) — досягає в довжину 117 см. Найдрібніший — малий пінгвін має довжину 40 см. Статура у пінгвінів щільна, тіло трохи стиснуте в спинно-черевному напрямі. Ноги короткі, товсті, мають по 4 пальці, сполучених плавальними перетинками. Ноги віднесені далеко назад, завдяки чому забезпечується вертикальне положення тулуба на суші. У будові короткого хвоста, що складається з 16-20 пір'їн, на який спирається стоячий птах є риси, схожі з будовою хвоста дятлів. Шия товста і гнучка, дзьоб сильний і гострий. Ротовий апарат діє як насос, всмоктуючий струмінь води разом з дрібною здобиччю. Оперення дуже густе, аптерії відсутні. Дрібне пір'я нагадують щільно прилеглі до тіла лусочки. Забарвлення у більшості видів подібне: темна (чорна) спина і біле черево. Линяння у пінгвінів відбувається раз на рік. Нове пір'я росте під старим, виштовхуючи його, і старе оперення сходить з тіла лахміттям. Під час линяння пінгвіни живуть на суші, в укритому від вітру місці, і нічого не їдять. У негніздовий час зграї пінгвінів мандрують морем, віддаляючись від місць гніздування на багато сотень (до 1000) кілометрів. Більшість птахів повертаються на колишні місця гніздувань. Ворогів у пінгвінів небагато. У морі для них небезпечні морський леопард і косатка, на суші для пташенят — поморник.

Поширення[ред.ред. код]

Пінгвіни поширені в холодних частинах південної півкулі, головним чином в Антарктиці і Субантарктиці. Деякі види зустрічаються біля південних країв Австралії, Африки, Південної Америки, а там, де в тропіки входять холодні течії, вони зустрічаються до екватора (Галапагоські острови). Географічне розповсюдження пінгвінів значною мірою пов'язане з температурою вод океану, в якому птахи проводять дві третини життя. Вважають, що один з основних чинників, які формують ареали того або іншого виду пінгвінів, — це здатність пташенят даного виду переходити до життя у воді певної температури. Наприклад, для пташенят королівського пінгвіна необхідно, щоб вода на поверхні моря прогрілася до +5 °C. Північна межа розповсюдження більшості видів пінгвінів знаходиться в межах морської ізотерми +15 −16 °C, що проходить приблизно між 47° 30' і 41°30' пд. ш.

Розмноження і ріст[ред.ред. код]

Всі пінгвіни є моногами, пари у них постійні. У морі вони зазвичай тримаються зграями, на суші під час розмноження — утворюють колонії, розмір яких може досягати сотень тисяч пар. Гніздові колонії у більшості видів розташовані на низьких кам'янистих берегах. Одні види роблять на поверхні землі прості гнізда, інші влаштовують гнізда в норах або поглибленнях скель (пінгвін перуанський). Самка імператорського пінгвіна відкладає єдине яйце на лапи і накриває його зверху шкірною складкою. Зазвичай в кладці буває 2 яйця, рідше одне, дуже рідко 3. Насиджують зазвичай обидва батька. Насиджування, як правило, триває близько місяця (30-39 днів), у імператорського пінгвіна 62-66 днів, у королівського 54 дні. Пташеня імператорського пінгвіна, що тільки що вилупилося, важить 315 г, пінгвіна Аделі 80-90 гр. Пташенята покриті густим пухом і до кінця другого тижня життя сліпі. У пташенят температура тіла вища, ніж у дорослих птахів. У воду пташенята йдуть тільки після линяння. Смертність пташенят дуже висока: від голоду, холоду і хижаків (поморників) часто гине до 70% всіх пташенят, що вилупилися. Приблизно до тритижневого віку з пташенятами постійно тримається один з дорослих птахів. Потім батьки покидають пташенят і лише зрідка повертаються їх годувати. З того часу пташенята починають об'єднуватися в своєрідні тісні групи — «ясла». У яслах може бути від 3 до 64 пташенят (зазвичай їх близько десятка). Масове утворення ясел збігається з іншим явищем: у цей же час в колонію з моря повертаються птахи, що не розмножуються в даному році, — статево незрілі 2-3-річні пінгвіни і птахи, що втратили кладки. Цей період носить назву «реокупації». Реокупація грає велику роль в житті колонії і підвищує виживання пташенят, оскільки дорослі птахи, що не розмножуються, зазвичай розташовані по периферії колонії, разом з батьками активно відганяють поморників, від яких гине до чверті всіх пташенят. Поморники нападають майже виключно на одиночних пташенят, і утворення ясель також знижує загибель останніх. Якщо в колонії дорослих птахів більше, ніж пташенят, то ясла зазвичай не утворюються.

Їжа[ред.ред. код]

Дорослі пінгвіни живляться дрібними рибами, дрібними головоногими молюсками і планктонними ракоподібними, головним чином рачками-евфавзиїдами (криль). Згідно з даними останніх досліджень, у чубатого і золотоволосого пінгвінів за час вигодовування пташенят, яке триває 70 днів, дорослі приносять пташенятам їжу приблизно 30 разів. Пташеня чубатого пінгвіна отримує за одне годування до 0,65 кг, а за весь час вигодовування до 15 кг крилю, пташеня золотоволосого пінгвіна — відповідно 2 кг і 33 кг.

Енергоефективність пінгвінів[ред.ред. код]

за рахунок пір'я[ред.ред. код]

У середньому пінгвіни мають в 3 рази більше пір'їн ніж інші птахи. Пір'їни малі й жорсткі й розташовані так щільно, що формують повітряну подушку між шкірою та пухом, що служить надійною теплоізоляцією. Однак, кожна пір'їна керується м'язом, що дозволяє південноафриканським пінгвінам розкривати цей захист і позбавлятися зайвого тепла.

за рахунок ходи[ред.ред. код]

Пересування перевальцем характерне усім видам пінгвінів. За відсотком енергії, яка зберігається протягом одного кроку — міра, відома також як швидкість відновлення — пінгвіни дуже ефективні: у той час як швидкість відновлення людини, наприклад, близько 65 відсотків, для імператорських пінгвінів цей показник становить 80 відсотків — один з найвищих серед наземних тварин — і це завдяки руху з боку в бік. Ефективність завдячує використанню гармонійного руху подібно перевернутому маятнику. При русі маятника існує безперервне перетворення потенційної енергії в кінетичну, енергія розсіюється тільки через виснаження. Як і в маятника в кінці кожного коливання в пінгвінів накопичується енергія, яка використовується при наступному кроці.

за рахунок великих груп[ред.ред. код]

Щоб з'явилося потомство імператорські пінгвіни-самці повинні 105–115 днів витримати при холоді що опускається до −50 градусів по Цельсію. Було виявлено, що самцям, які збились у групи вдається підтримувати швидкість метаболізму, що на 25% нижче, ніж виміряна для самотніх птахів. Пінгвіни в малих групах також не можуть тулитися ефективно. Лише збившись у великі стада (сотні й тисячі особин) пінгвіни можуть висидіти яйця. Різниця температур між центром великої групи й периферії може сягати півсотні градусів. Імператорські пінгвіни не туляться друг до друга щільно, замість цього вони ледь торкаються, таким чином залишаючи зовнішній, ізоляційний шар пір'я непом'ятим. Це дуже важливо і тому варто котромусь члену групи трошки подвинутись це викликає ланцюгову реакцію сусідів, які зміщуються так, щоб відновити потрібну дистанцію[1].

Значення для людини[ред.ред. код]

Там, де пінгвіни стикалися з людиною, місцеві жителі в невеликій кількості використовували їх м'ясо в їжу, збирали яйця. Під час розвитку китобійного промислу в Антарктиці пінгвінів почали винищувати китобої. Поступово заселялися субантарктичні острови, на них завозили наземних тварин, які перейшли на живлення пінгвінами, їх яйцями і пташенятами. У останні десятиліття численні наукові бази в Антарктиці і розвиток туризму також нанесли велику утрату чисельності пінгвінів, особливо видам з обмеженим ареалом.

Значення у інформаційних технологіях[ред.ред. код]

Пінгвін також є емблемою сімейства операційних систем «Лінукс». Пінгвін, що зображений на логотипі лінукс, носить ім'я Такс.

Символ ОС Лінукс — Пінгвін Такс

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ancel A, Visser H, Handrich Y, Masman D, LeMaho Y. Energy saving in huddling penguins. Nature. 1997;385:304-305

Див. також[ред.ред. код]

  • 6790 Пінгвін — астероїд, названий на честь пінгвінів.
  • Inkayacu — вимерлий рід пінгвінів

Джерела[ред.ред. код]