Тойота в Формулі-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Panasonic Toyota Racing — колишня команда Формули-1, що належала японському виробнику автомобілів Toyota Motor Corporation і базувалася в Кельні, Німеччина. Toyota оголосила про свої плани приєднатися до Формули-1 у 1999 році, і після тривалих випробувань їх початкової машини, яка отримала назву TF101, команда дебютувала в 2002 році.[1] Нова команда була створена на основі організації Toyota Motorsport GmbH, яка раніше брала участь у Чемпіонаті світу з ралі та 24 годинах Ле-Мана. Незважаючи на очко в своїй першій в історії гонці,[2] Toyota ніколи не вигравала Гран-прі, їхнім найкращим результатом стало друге місце, якого вони досягали п'ять разів.[3][4]

Toyota піддавалася критиці за відсутність успіхів, оскільки команді так і не вдалося виграти Гран-прі з одним із найбільших спортивних бюджетів, а також будучи найбільшим у світі виробником автомобілів.[5][6] Toyota була добре фінансованою командою, але незважаючи на це, вона ніколи стабільно не демонструвала сильні результати.[7]

4 листопада 2009 року Toyota оголосила про свій негайний вихід з Формули-1, після участі в восьми сезонах поспіль.[8]

Історія

[ред. | ред. код]

1957–2002: Передісторія

[ред. | ред. код]
Toyota GT-One, який брав участь в 24 годинах Ле-Ману в 1998 та 1999 роках.

В 1957 році Toyota стала першим японським автовиробником, що з'явився на міжнародних перегонах, коли Toyopet Crown взяла участь у ралійних змаганнях Round Australia Trial.[9] Коріння команди Формули-1 можна простежити до більш пізнього періоду в 1972 році, коли команда Andersson Motorsport під керівництвом шведа Уве Андерссона використовувала Toyota Celica 1600GT на ралі RAC у Великій Британії. Пізніше команда була перейменована в Toyota Team Europe, а потім, після купівлі Toyota в 1993 році, в Toyota Motorsport GmbH.[10] Ралійна команда виграла чотири титули чемпіонату світу з ралі серед пілотів, особливо з Карлосом Сайнсом, а також три титули серед конструкторів.[11] Наприкінці 1995 року FIA відсторонила команду від змагань на 12 місяців за використання заборонених запчастин, через що команда не змогла взяти участь у гонках наступного сезону (офіційні регіональні команди Toyota взяли участь на Celica GT-Four наступного сезону, але відсторонення означало, що вони не мали права на отримання очок конструктора). Toyota продовжувала вигравати ралі після свого повернення в 1997 році, але не змогла досягти такого ж рівня домінування.[10]

Перший тестовий болід Формули-1 Toyota TF101.

У 1997 році команда перейшла до участі в трекових перегонах з проектом спортивного прототипу Toyota GT-One, двічі не зумівши виграти 24 години Ле-Мана.[12][13] 21 січня 1999 Toyota оголосила про свій перехід в у Формулу-1.[14] Компанія завершила свої програми в ралі та Ле-Мані, щоб зосередитися на Формулі-1.[10][15] 30 червня 2000 року Toyota стала 12-ю командою на сезон Формули-1 2002 року. В компанії спочатку збиралися приєднатися до Формули-1 у 2001 році, але згодом відклали свій дебют на 12 місяців, втративши при цьому депозит у розмірі 11 мільйонів доларів.[16] В Toyota вирішили створити власну заводську команду з нуля, замість співпраці зі спеціалізованою гоночною командою та виробником шасі.[17] Команда також була створена далеко від традиційного виробничого центру Формули-1 у «Motorsport Valley» у Великій Британії. Протягом 2001 року Toyota проводила тести свого прототипа TF101 (AM01) разом з пілотами на 11 трасах Формули-1.[18] Ідея полягала в тому, щоб отримати телеметричні дані для перегонів, які дозволили їм внести аеродинамічні зміни в TF102, а гонщики могли б звикнути до нових болідів. В ролі пілотів виступили фін Міка Сало, який знав японську мову, і шотландець Аллан Макніш, який виступав за кермом GT-One під час 24 годин Ле-Мана в 1999 році.[19]

2002–2004: Перші роки

[ред. | ред. код]

2002

[ред. | ред. код]
Аллан Макніш за керомом TF102 на Гран-прі Франції 2002 року.

Toyota дебютувала у Формулі-1 у 2002 році з Алланом Макнішем і Мікою Сало за кермом Toyota TF102, що був розроблений під керівництвом Ґустава Бруннера. Незважаючи на те, що команда мала один із найбільших бюджетів у Формулі-1,[20] Toyota змогла заробити всього два очки за увесь сезон.[21] Їх перше очко було набрано в першій гонці на Гран-прі Австралії, коли половина пелотона зійшла через аварію в першому повороті, спричинену зіткненням Ральфа Шумахера з Рубенсом Баррікелло.[2] Команда могла набрати ще одне очко в наступній гонці на Гран-прі Малайзії, але Сало зазнав проблем з електронікою, а Макніш зіштовхнувся з проблемами під час останнього піт-стопу. Через це шотландець втратив позиції та фінішував сьомим, одразу позаду Феліпе Масси з Sauber.[22][23] Гран-прі Бразилії, третя гонка сезону, принесла Toyota друге й останнє очко, яке знову заробив Сало.[24] Макніш потрапив у серйозну аварію під час кваліфікації в фінальному раунді сезону на Гран-прі Японії та відмовився від участі в гонці за порадою лікаря.[25][26] Ні Макнішу, ні Сало не було запропоновано місце на сезон 2003 року.[27]

2003

[ред. | ред. код]

У сезоні 2003 року Toyota підписала контракт з бразильцем Крістіану да Маттою, який виграв американську серію CART у 2002 році на автомобілі з двигуном Toyota, і колишнім пілотом BAR Олів'є Панісом, щоб замінити колишніх гонщиків команди Сало та Макніша.[27][28] Протягом сезону команді вдалося здобути декілька фінішів в заліковій зоні, але найкращим результатом стало лише п’яте місце Паніса на Гран-прі Німеччини.[29]

Серед найяскравіших досягнень сезону — лідирування обома болідами під час Гран-прі Великої Британії, завдяки проведенню піт-стопів під час автомобіля безпеки,[30] та третє місце Паніса в кваліфікації на Гран-прі США.[31] Наприкінці сезону команда набрала шістнадцять очок, що стало значно кращим результатом у порівнянні з попереднім сезоном, але вони принесли команді лише восьме місце в Кубку конструкторів, випередивши команду Jordan та Minardi.[32]

2004

[ред. | ред. код]
Олів'є Паніс за кермом TF104 на Гран-прі США 2004 року.

Toyota зберегла свій склад пілотів на 2004 рік, але сезон виявився складним для команди. Обидві Toyota, разом з болідами Williams, були дискваліфіковані з Гран-прі Канади за використання деталей, що не відповідали технічному регламенту.[33] Крістіану да Матта, через невдалі результати, залишив команду після Гран-прі Німеччини, і його замінив інший бразилець Рікарду Зонта, який до цього виступав в ролі третього пілота команди.[34] Зонта взяв участь в наступних чотирьох раундах, перш ніж його замінив італієць Ярно Труллі, який покинув заводську команду Renault.[35][36] Тим часом Паніс оголосив про завершення гоночної кар'єри, а згодом також відмовився від участі в фінальному Гран-прі Бразилії, щоб дозволити Зонті, який поступився своїм місцем Труллі, взяти участь у його домашній гонці.[35][37][38] Ні Труллі, ні Зонта не набрали очок для команди в обох гонках наприкінці сезону,[39][40] хоча Труллі зумів кваліфікуватися в першій десятці в обох Гран-прі.[41][42] На початку року Toyota залучила колишнього дизайнера Jordan та Renault Майка Гаскойна для нагляду над розробкою боліда, що згодом отримав значні оновлення протягом сезону.[43][44] Команда набрала трохи більше половини очок, набраних у 2003 році, але повторила свій найкращий результат в гонці завдяки п'ятому місцю Паніса на Гран-прі США,[45] та зберегла своє восьме місце в Кубку конструкторів.[46]

Промислове шпигунство

[ред. | ред. код]

У 2004 році Toyota також була звинувачена в промисловому шпигунстві у справі про викрадення даних у Ferrari. Цього сезону багато шанувальників Формули-1 коментували схожість Toyota TF104 з Ferrari F2003-GA. Окружний прокурор Кельна, де базувалася команда Формули-1 Toyota, очолив розслідування, заявивши, що «Це величезна кількість матеріалу. Нам знадобиться понад 10 тисяч сторінок, щоб надрукувати все», коментуючи велику кількість документів, що створюються під час розробки будь-якого сучасного боліда Формули-1. Toyota відмовилася надіслати дані назад до Італії, оскільки вони не хотіли, щоб Ferrari скористалася напрацюваннями Toyota, які були перемішані разом з даними Ferrari.[47][48][49][50]

2005–2006: Успіх та падіння

[ред. | ред. код]

2005

[ред. | ред. код]
Рікарду Зонта, який замінив травмованого Ральфа Шумахера, за кермом TF105 на Гран-прі США 2005 року.

В сезоні 2005 року Ярно Труллі залишився з командою, а місце Рікарду Зонти зайняв переможець Гран-прі Ральф Шумахер з Williams.[51] Під час презентації своєї машини 2005 року TF105 Шумахер сказав, що у нього більше шансів виграти титул з Toyota, ніж з Williams.[52][53] Цього року Toyota також вперше стала постачальником двигунів для іншої команди, якою в цьому році стала Jordan.[54] Toyota добре розпочала сезон: Ярно Труллі кваліфікувався другим на першому етапі в Австралії та фінішував другим у наступних двох гонках у Малайзії та Бахрейні.[55][56][57] Після цього результати трохи погіршилися: Труллі здобув свій єдиний подіум, посівши третє місце в Іспанії,[58] тоді як Ральф Шумахер фінішував третім в Угорщині та Китаї,[59][60] а також здобув поул на Гран-прі Японії.[61] Тим не менш, сезон 2005 року став для Toyota найуспішнішим у Формулі-1, оскільки вони здобули очки у всіх, крім першої гонки та суперечливого Гран-прі США, де Труллі здобув поул, але, як і всі пілоти, що використовували шини Michelin, відмовився від старту перед початком гонки.[62] Команда зайняла четверте місце в Кубку конструкторів, набравши 88 очок.[63]

2006

[ред. | ред. код]
Ральф Шумахер попереду Ярно Труллі за кермом TF106 на Гран-прі Канади 2006 року.

У 2006 році Toyota зберегла той самий склад пілотів, але перейшла на шини Bridgestone.[64] Команда стала першою, хто представив свій новий болід, і цей крок мав на меті дати їм перевагу над суперниками,[65] але результати під час передсезонних тестів виявились посередніми. Третє місце Ральфа Шумахера в Австралії стало єдиним подіумом для Toyota у 2006 році. Після цього їхніми найкращими результатами в гонках стали четверті місця у Франції з Шумахером,[66] а також в США, де Труллі стартував із піт-лейну та пробився на четверте місце, випередивши чемпіона Фернандо Алонсо з Renault.[67] Труллі наблизився до ще одного подіуму в Монако, але зійшов через проблеми з гідравлікою на пізніх етапах гонки.[68] На домашньому для команди Гран-прі Японії Труллі та Шумахер фінішували шостим та сьомим відповідно, що стало єдиним подвійним фінішем в очках за сезон.[69] На фінальному Гран-прі Бразилії обидва автомобілі Toyota зійшли на перших колах через проблеми з підвіскою.[70] Незважаючи на ці невдачі, команда показала свій другий за результативністю сезон на той момент, набравши 35 очок і фінішувавши на шостому місці, на одне очко відставши від BMW Sauber.[71]

Toyota здивувала спільноту Формули-1, звільнивши Майка Гаскойна зі свого технічного відділу після гонки в Мельбурні, особливо через те, що англієць посприяв підвищенню їхньої конкурентоспроможності протягом 2005 року. Однак погані показники TF106 у перших двох гонках сезону, особливо в Бахрейні, де команда фінішувала на подіумі 12 місяців тому, викликали розбіжності щодо технічного напрямку команди.[72] Гаскойну не сподобався корпоративний спосіб роботи керівництва команди, тоді як керівництво команди було розчароване результатами TF106, який спроектував Гаскойн, і його в підсумку було звільнено. Toyota знадобився деякий час, щоб замінити технічного директора, врешті-решт підвищивши на цю роль Паскаля Васселона, заявивши, що технічний відділ, яким керує одна людина, стає старомодним.[73]

2007–2009: Останні сезони

[ред. | ред. код]

2007

[ред. | ред. код]
Ярно Труллі за кермом TF107 на Гран-прі Бахрейну 2007 року.

Труллі та Шумахер продовжили виступати за Toyota в 2007 році. Toyota TF107 був офіційно представлений 12 січня 2007 року в Кельні, Німеччина.[74] Toyota розпочала свою зимову програму тестів у Валенсії 29 січня 2007 року. Постачання клієнтських двигунів Toyota було переведено з команди Midland до британських багаторазових чемпіонів Williams, які, за їхніми власними стандартами, показали недостатні результати з двигунами Cosworth протягом 2006 року.[75]

Ральф Шумахер набрав перше очко для Toyota у сезоні, посівши восьме місце в першому Гран-прі року в Мельбурні.[76] Ярно Труллі набрав по два очки в кожній із наступних двох гонок, фінішувавши сьомим як у Малайзії, так і в Бахрейні.[77][78] Для Шумахера обидві гонки видались не легкими і він не зумів набрати жодних очок.[77][78] Під час чотиритижневої перерви, яка послідувала за третім раундом, Toyota провела тести на трасі Каталунья, після яких команда заявила про покращення боліда завдяки оновленням.[79] Президент команди Джон Говетт розповів, що Toyota намагатиметься наздогнати BMW Sauber, яка посідала третє місце в заліку конструкторів на той момент.[80] Однак у наступних двох гонках команда не змогла набрати жодних очок.[81][82]

На Гран-прі Канади команда змогла повернутися в залікову зону. Ральф Шумахер набрав одне очко, фінішувавши восьмим,[83] а на наступній події в Індіанаполісі Труллі фінішував на шостому місці.[84] Для Шумахера Гран-прі США завершилося в першому повороті після зіткнення з Девідом Култгардом і Рубенсом Баррікелло.[84] Через серію інцидентів команда не змогла набрати жодного очка до Гран-прі Угорщини.[85][86][87] В Будапешті Шумахер набрав три очки після того, як кваліфікувався на п'ятому місці та фінішував шостим.[88] 1 жовтня Шумахер оголосив, що він покине Toyota наприкінці сезону 2007 року «для пошуку нових викликів», оскільки йому не запропонували новий контракт.[89]

Toyota завершила рік восьмим місцем Ярно Труллі на Інтерлагусі.[90] Загалом вони набрали 13 очок, що стало найгіршим результатом команди з 2004 року.[91] В команді визнали, що вони не виконали своїх передсезонних обіцянок, і пообіцяли створити зовсім іншу машину на 2008 рік.[92]

2008

[ред. | ред. код]
Тімо Глок за кермом TF108 на Гран-прі Канади 2008 року.

Toyota залишила Ярно Труллі на сезон 2008 року та замінила Ральфа Шумахера на чинного на той момент чемпіона GP2 Тімо Глока.[93] Нова машина команди, Toyota TF108, була представлена 10 січня 2008 року.[94] Перші очки команда здобула в Сепанзі, де Ярно Труллі кваліфікувався п'ятим (хоча його згодом підвищили до третього після того, як пілоти команди McLaren отримали штрафи) і закінчив гонку на четвертому місці.[95][96] Труллі здобув очки такоє в наступних двох раундах. Він посів шосте місце в Бахрейні, а потім восьме в Іспанії після неприємностей наприкінці гонки.[97][98] Після сходів в перших двох раундах та декількох фінішів за межами очок, Тімо Глок зумів вибороти четверте місце та п'ять очок для Toyota у Монреалі, на додаток до трьох очок Труллі, які підняли Toyota до п'ятого місця в заліку конструкторів.[99][100] Обидва пілоти також змогли провисти по декілька кіл лідерства в гонці.[101] Більше очок послідувало у Франції, де Труллі вдалося втримати Гейккі Ковалайнена на пізніх етапах гонки, щоб здобути третє місце.[102] Це стало першим подіумом Toyota за останні два роки. Труллі присвятив цей подіум колишньому керівнику команди Уве Андерссону, який загинув в автомобільній аварії за тиждень до гонки.[103] Труллі набрав очки на Гран-прі Великої Британії,[104] але, незважаючи на високі позиції протягом більшої частини гонки в Німеччині, жоден пілот не зміг набрати очок. У Глока зламалася задня підвіска, що спричинило вражаючу аварію, а Труллі зробив помилку та поступився восьмим місцем Себастьяну Феттелю на завершальних колах гонки.[105][106] Команда здобула значно кращий результат в Угорщині, де Глок провів хорошу кваліфікацію, яка зрештою призвела до другого місця в гонці, що стало для нього першим подіумом у Формулі-1 та другим подіумом для Toyota у сезоні.[107] На наступній гонці у Валенсії Ярно Труллі зміг зайняти п'яте місце, а його товариш по команді Глок пробився до сьомого.[108] Цей результат допоміг Toyota випередити Renault на десять очок в заліку конструкторів.[109]

На наступній гонці в Бельгії Труллі зазнав труднощів і зміг фінішувати лише шістнадцятим, оскільки його коробка передач була пошкоджена під час зіткнення з Toro Rosso Себастьєна Бурде на першому колі. Тімо Глок не претендував на потрапляння в очки так само, як і Труллі, поки за кілька кіл до кінця гонки не пішов дощ. Глок перейшов на дощові шини і зміг піднятися на восьме місце.[110] Однак після гонки Глок був оштрафований на 25 секунд за те, що він випередив Марка Веббера під жовтими прапорами на останньому колі гонки. Штраф відкинув Глока на дев'яте місце.[111]

Наступна гонка відбулась в Італії, де команда показала обнадійливий результат в кваліфікації – Труллі показав сьомий найкращий час, а Глок дев'ятий.[112] Однак вони змогли фінішувати лише одинадцятим та тринадцятим відповідно.[113] У Сінгапурі Toyota знову добре провела кваліфікацію, Глок кваліфікувався восьмим, а Труллі одинадцятим.[114] В гонці Труллі зійшов на п'ятдесятому колі через проблеми з гідравлікою, а Глок зумів пробитися на четверте місце.[115] На Гран-прі Японії Глок зійшов на сьомому колі через механічну несправність, потрапивши на уламки після аварії Девіда Култгарда. В той же час Ярно Труллі зумів провести гарну гонку, фінішувавши п'ятим.[116] На Гран-прі Китаю Труллі знову потрапив в інцидент із Себастьєном Бурде на першому колі, але цього разу був змушений зійти з гонки. Тим часом Глок продовжив показувати свою сильну форму наприкінці сезону, набравши два очки за сьоме місце.[117]

Тим часом у драматичному Гран-прі Бразилії Toyota стала єдиною командою, що залишилась на сухих шинах під час дощу на завершальній стадії гонки, і це стало важливим фактором у вирішенні долі титулу чемпіона світу. Труллі кваліфікувався другим, але на фініші він і Глок змогли фінішувати лише восьмим та шостим відповідно.[118] На останньому колі Глок поступився важливим п’ятим місцем Льюїсу Гамільтону, чого було достатньо для гонщика McLaren, щоб випередити на одне очко в боротьбі за титул Феліпе Массу, місцевого пілота і переможця гонки. Після цього Глок спростував чутки про те, що він навмисно пропустив Гамільтона, посилаючись на те, що йому було важко утримувати болід на мокрій трасі і він абсолютно нічого не міг зробити.[119]

Toyota завершила 2008 рік із 56 очками, що стало значним прогресом в порівнянні з провальним результатом 2007 року. В заліку конструкторів команда посіла п'яте місце, піднявшись на одне місце в порівнянні з минулим сезоном.[91][120]

2009

[ред. | ред. код]
Тімо Глок попереду Ярно Труллі за кермом TF109 на Гран-прі Італії 2009 року.

Toyota зберегла Глока і Труллі на 2009 рік і представила новий автомобіль TF109 15 січня 2009 року.[121] Команда розпочала сезон надзвичайно добре, здобувши очки у перших чотирьох гонках, включно з трьома подіумами та поул-позицією в Бахрейні.[122][123][124][125] Така рання форма була частково пов’язана з лазівкою в новому технічному регламенті, оскільки Toyota була однією з трьох команд, які розпочали сезон із «подвійним дифузором».[126] Однак результати погіршились під час європейського етапу сезону, перш ніж команда повернулася в боротьбу в фінальній частині чемпіонату. У наступних дев'яти гонках пілоти Toyota не здобули жодного подіуму та фінішували в очках лише п'ять разів, а в заліку конструкторів їх випередили Ferrari та McLaren.[127][128] Покращення боліда допомогло Toyota завоювати ще два подіуми в Сінгапурі та Японії і забезпечити команді п’яте місце в Кубку конструкторів.[129] Під час кваліфікації до Гран-прі Японії Глок травмувався в аварії, і в останніх двох гонках сезону його замінив тестовий і резервний пілот команди Камуї Кобаясі.[130][131]

Toyota TF110 в Automuseum PROTOTYP у Гамбурзі, Німеччина

Через перші фінансові втрат материнської компанії в 2009 році Toyota вирішила вийти з Формули-1 з негайним набранням чинності 4 листопада 2009 року.[132][133] Автомобіль Toyota 2010 року був майже повністю розроблений та було підготовлено два прототипи шасі TF110.[134] Toyota досягла домовленості про те, що команда Stefan Grand Prix, яка намагалася взяти участь у сезоні 2010 року, візьме шасі та двигуни Toyota.[135] Stefan Grand Prix також орендувала приватне офісне приміщення в Toyota Motorsport GmbH, але команда не отримала дозвіл на участь та втратила підтримку Toyota.[136][137] Команда HRT, що переживала труднощі, намагалася придбати шасі, щоб замінити невдале шасі Dallara, але угода так і не була завершена.[138] Постачальник шин Pirelli висловив зацікавленість у використанні Toyota TF110 для випробування своїх шин Формули-1 перед їх поверненням у спорт у 2011 році, але натомість вирішив використовувати перевірену в перегонах TF109.[139] Перше шасі TF110-01 було пофарбоване в червоний колір для Stefan GP і протестовано Кадзукі Накадзімою на автостоянці штаб-квартири Toyota Motorsports.[140] Це ж шасі також використовував бос Toyota F1 Джон Гоулетт, але, як повідомляється, він врізався у стіну заводу під час заїзду, організованого на честь його відходу з компанії.[140] Друге шасі TF110-02 залишилося у нефарбованому карбоновому вигляді й наразі виставлено в Automuseum PROTOTYP у Гамбурзі, Німеччина.[140] До цього дня багато хто міркує про те, як Toyota виступила б у 2010 році. Багато хто в галузі вважає, що TF110 з вдосконаленою аеродинамікою міг стати важливим кроком вперед для Toyota.[134][141][142]

Місце Toyota у 2010 році зайняла команда Sauber, яка виступала під ім'ям BMW Sauber, незважаючи на вихід BMW із Формули-1 та повернення команди до двигунів Ferrari.[143][144]

Результати виступів в Формулі-1

[ред. | ред. код]

Як конструктор

[ред. | ред. код]
Рік Шасі Двигун Шини Пілот 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Очки Місце
2002 TF102 RVX-02 3.0 V10 M АВС МАЛ БРА СМР ІСП АВТ МОН КАН ЄВР ВЕЛ ФРА НІМ УГО БЕЛ ІТА США ЯПО 2 10
Фінляндія Міка Сало 6 12 6 Схід 9 8 Схід Схід Схід Схід Схід 9 15 7 11 14 8
Велика Британія Аллан Макніш Схід 7 Схід Схід 8 9 Схід Схід 14 Схід 11† Схід 14 9 Схід 15 НС
2003 TF103 RVX-03 3.0 V10 M АВС МАЛ БРА СМР ІСП АВТ МОН КАН ЄВР ФРА ВЕЛ НІМ УГО ІТА США ЯПО 16 8
Франція Олів'є Паніс Схід Схід Схід 9 Схід Схід 13 8 Схід 8 11 5 Схід Схід Схід 10
Бразилія Крістіану да Матта Схід 11 10 12 6 10 9 11† Схід 11 7 6 11 Схід 9 7
2004 TF104
TF104B 		RVX-04 3.0 V10 M АВС МАЛ БАХ СМР ІСП МОН ЄВР КАН США ФРА ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ ІТА КИТ ЯПО БРА 9 8
Бразилія Крістіану да Матта 12 9 10 Схід 13 6 Схід ДСК Схід 14 13 Схід
Бразилія Рікарду Зонта Схід 10† 11 Схід 13
Італія Ярно Труллі 11 12
Франція Олів'є Паніс 13 12 9 11 Схід 8 11 ДСК 5 15 Схід 14 11 8 Схід 14 14
2005 TF105
TF105B 		RVX-05 3.0 V10 M АВС МАЛ БАХ СМР ІСП МОН ЄВР КАН США ФРА ВЕЛ НІМ УГО ТУР ІТА БЕЛ БРА ЯПО КИТ 88 4
Італія Ярно Труллі 9 2 2 5 3 10 8 Схід НС 5 9 14† 4 6 5 Схід 13† Схід 15
Німеччина Ральф Шумахер 12 5 4 9 4 6 Схід 6 Від 7 8 6 3 12 6 7 8 8 3
Бразилія Рікарду Зонта НС
2006 TF106
TF106B 		RVX-06 2.4 V8 B БАХ МАЛ АВС СМР ЄВР ІСП МОН ВЕЛ КАН США ФРА НІМ УГО ТУР ІТА КИТ ЯПО БРА 35 6
Німеччина Ральф Шумахер 14 8 3 9 Схід Схід 8 Схід Схід Схід 4 9 6 7 15 Схід 7 Схід
Італія Ярно Труллі 16 9 Схід Схід 9 10 17† 11 6 4 Схід 7 12† 9 7 Схід 6 Схід
2007 TF107 RVX-07 2.4 V8 B АВС МАЛ БАХ ІСП МОН КАН США ФРА ВЕЛ ЄВР УГО ТУР ІТА БЕЛ ЯПО КИТ БРА 13 6
Німеччина Ральф Шумахер 8 15 12 Схід 16 8 Схід 10 Схід Схід 6 12 15 10 Схід Схід 11
Італія Ярно Труллі 9 7 7 Схід 15 Схід 6 Схід Схід 13 10 16 11 11 13 13 8
2008 TF108 RVX-08 2.4 V8 B АВС МАЛ БАХ ІСП ТУР МОН КАН ФРА ВЕЛ НІМ УГО ЄВР БЕЛ ІТА СІН ЯПО КИТ БРА 56 5
Італія Ярно Труллі Схід 4 6 8 10 13 6 3 7 9 7 5 16 13 Схід 5 Схід 8
Німеччина Тімо Ґлок Схід Схід 9 11 13 12 4 11 12 Схід 2 7 9 11 4 Схід 7 6
2009 TF109 RVX-09 2.4 V8 B АВС МАЛ КИТ БАХ ІСП МОН ТУР ВЕЛ НІМ УГО ЄВР БЕЛ ІТА СІН ЯПО БРА АБУ 59.5 5
Італія Ярно Труллі 3 4‡ Схід 3 Схід 13 4 7 17 8 13 Схід 14 12 2 Схід 7
Німеччина Тімо Ґлок 4 3‡ 7 7 10 10 8 9 9 6 14 10 11 2 НС
Японія Камуї Кобаясі 9 6
Джерело:[145]
Примітки
  • † – Пілоти, що не фінішували на Гран-прі, але були класифіковані, оскільки подолали понад 90 % дистанції.
  • ‡ – Зараховано половину очок через те, що перегони склали менше 75 % запланованої дистанції.

Як постачальник двигунів

[ред. | ред. код]
Рік Команда Шасі Двигун Шини Пілот 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Очки Місце
2005 Jordan Grand Prix EJ15 RVX-05 3.0 V10 B АВС МАЛ БАХ СМР ІСП МОН ЄВР КАН США ФРА ВЕЛ НІМ УГО ТУР ІТА БЕЛ БРА ЯПО КИТ 12 9
Португалія Тьягу Монтейру 16 12 10 13 12 13 15 10 3 13 17 17 13 15 17 8 Схід 13 11
Індія Нараїн Картікеян 15 11 Схід 12 13 Схід 16 Схід 4 15 Схід 16 12 14 20 11 15 15 Схід
2006 Midland F1 Racing

Spyker MF1 Racing

M16 RVX-06 2.4 V8 B БАХ МАЛ АВС СМР ЄВР ІСП МОН ВЕЛ КАН США ФРА НІМ УГО ТУР ІТА КИТ ЯПО БРА 0 10
Португалія Тьягу Монтейру 17 13 Схід 16 12 16 15 16 14 Схід Схід ДСК 9 Схід Схід Схід 16 15
Нідерланди Крістіян Альберс Схід 12 11 Схід 13 Схід 12 15 Схід Схід 15 ДСК 10 Схід 17 15 Схід 14
2007 AT&T Williams FW29 RVX-07 2.4 V8 B АВС МАЛ БАХ ІСП МОН КАН США ФРА ВЕЛ ЄВР УГО ТУР ІТА БЕЛ ЯПО КИТ БРА 33 4
Німеччина Ніко Росберг 7 Схід 10 6 12 10 16† 9 12 Схід 7 7 6 6 Схід 16 4
Австрія Александр Вюрц Схід 9 11 Схід 7 3 10 14 13 4 14 11 13 Схід Схід 12
Японія Кадзукі Накадзіма 10
2008 AT&T Williams FW30 RVX-08 2.4 V8 B АВС МАЛ БАХ ІСП ТУР МОН КАН ФРА ВЕЛ НІМ УГО ЄВР БЕЛ ІТА СІН ЯПО КИТ БРА 26 8
Німеччина Ніко Росберг 3 14 8 Схід 8 Схід 10 16 9 10 14 8 12 14 2 11 15 12
Японія Кадзукі Накадзіма 6 17 14 7 Схід 7 Схід 15 8 14 13 15 14 12 8 15 12 17
2009 AT&T Williams FW31 RVX-09 2.4 V8 B АВС МАЛ КИТ БАХ ІСП МОН ТУР ВЕЛ НІМ УГО ЄВР БЕЛ ІТА СІН ЯПО БРА АБУ 34.5 7
Німеччина Ніко Росберг 6 8‡ 15 9 8 6 5 5 4 4 5 8 16 11 5 Схід 9
Японія Кадзукі Накадзіма Схід 12 Схід Схід 13 15 12 11 12 9 18 13 10 9 15 Схід 13
Джерело:[146]
Примітки
  • † – Пілоти, що не фінішували на Гран-прі, але були класифіковані, оскільки подолали понад 90 % дистанції.
  • ‡ – Зараховано половину очок через те, що перегони склали менше 75 % запланованої дистанції.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Toyota set for F1 debut (брит.). 5 лютого 2001. Процитовано 18 лютого 2024.
  2. ↑ а б Beginners luck say Toyota. motorsport.com (англ.). 5 березня 2002. Процитовано 2 квітня 2024.
  3. ↑ TotallyToyotaF1.com - Toyota F1 History. www.f1network.net. Процитовано 18 лютого 2024.
  4. ↑ Toyota • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 18 лютого 2024.
  5. ↑ Toyota — Pressure mounting (брит.). 7 серпня 2008. Процитовано 18 лютого 2024.
  6. ↑ Collantine, Keith (22 вересня 2008). Toyota has $445.6m F1 budget. RaceFans (брит.). Процитовано 18 лютого 2024.
  7. ↑ F1 Teams — Toyota. web.archive.org. 29 вересня 2007. Процитовано 18 лютого 2024.
  8. ↑ Toyota leave Formula One. TotallyToyotaF1.com. Процитовано 18 лютого 2024.
  9. ↑ Clifford, Joe (24 січня 2017). What was Toyota’s first rally car?. Toyota UK Magazine (брит.). Процитовано 18 лютого 2024.
  10. ↑ а б в Toyota Motorsport - Grandprix.com. www.grandprix.com. Процитовано 18 лютого 2024.
  11. ↑ TOYOTA GAZOO RACING WORLD RALLY TEAM. WRC (англ.). Процитовано 18 лютого 2024.
  12. ↑ Le Mans 24 Hours 1998 - Race Results - Racing Sports Cars. www.racingsportscars.com. Процитовано 2 квітня 2024.
  13. ↑ Le Mans 24 Hours 1999 - Race Results - Racing Sports Cars. www.racingsportscars.com. Процитовано 2 квітня 2024.
  14. ↑ Team, Toyota Press (21 січня 1999). Toyota Announces Motorsports Challenges In 1999. Toyota Media Site (брит.). Процитовано 2 квітня 2024.
  15. ↑ BBC News | Formula 1 | Toyota set to join F1. news.bbc.co.uk. Процитовано 2 квітня 2024.
  16. ↑ Toyota set for F1 debut (брит.). 5 лютого 2001. Процитовано 2 квітня 2024.
  17. ↑ Hughes, Mark (2003). The Unofficial Complete Encyclopedia Of Formula One (англ.). Hermes House. с. 131. ISBN 978-1843098645.
  18. ↑ Introduction of the First Toyota F1 Car. web.archive.org. 22 листопада 2006. Процитовано 2 квітня 2024.
  19. ↑ Team, Toyota Press (18 грудня 2001). Panasonic Toyota Racing Unveils 2002 Contender. Toyota Media Site (брит.). Процитовано 2 квітня 2024.
  20. ↑ Toyota predict massive progress (брит.). 8 січня 2005. Процитовано 2 квітня 2024.
  21. ↑ 2002 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 2 квітня 2024.
  22. ↑ Malaysian GP, 2002. www.grandprix.com. Процитовано 2 квітня 2024.
  23. ↑ Atlas F1 Magazine: The 2002 Malaysian GP Review. www.atlasf1.com. Процитовано 2 квітня 2024.
  24. ↑ 2002 Grande Premio do Brasil - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 2 квітня 2024.
  25. ↑ Big crash for McNish in Japanese GP qualifying. web.archive.org. 30 вересня 2007. Процитовано 2 квітня 2024.
  26. ↑ Atlas F1 Magazine: The 2002 Japanese GP Review. www.atlasf1.com. Процитовано 2 квітня 2024.
  27. ↑ а б Panis Joins Toyota, Salo and McNish Out in 2003. www.autosport.com (англ.). 28 серпня 2002. Процитовано 2 квітня 2024.
  28. ↑ ToyotaF1 sign up CART champion da Matta. us.motorsport.com (англ.). 5 листопада 2002. Процитовано 3 квітня 2024.
  29. ↑ TOYOTA F1 TEAM official site. web.archive.org. 29 червня 2007. Процитовано 3 квітня 2024.
  30. ↑ British GP: Toyota race notes. us.motorsport.com (англ.). 20 липня 2003. Процитовано 3 квітня 2024.
  31. ↑ US GP: Toyota Saturday qualifying notes. us.motorsport.com (англ.). 29 вересня 2003. Процитовано 3 квітня 2024.
  32. ↑ 2003 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 3 квітня 2024.
  33. ↑ Schumacher wins, Williams and Toyota disqualified from Canadian GP. us.motorsport.com (англ.). 15 червня 2004. Процитовано 3 квітня 2024.
  34. ↑ Zonta replaces da Matta at Toyota. us.motorsport.com (англ.). 6 серпня 2004. Процитовано 3 квітня 2024.
  35. ↑ а б Trulli to Race for Toyota in Japan, Brazil. autosport.com (англ.). 1 жовтня 2004. Процитовано 3 квітня 2024.
  36. ↑ Trulli: No Regrets over Renault Split. www.autosport.com (англ.). 15 вересня 2004. Процитовано 3 квітня 2024.
  37. ↑ Olivier Panis signs two-year deal with Toyota | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 3 квітня 2024.
  38. ↑ Zonta Delighted to be Back in Brazil. www.autosport.com (англ.). 22 жовтня 2004. Процитовано 3 квітня 2024.
  39. ↑ 2004 FORMULA 1™ Fuji Television Japanese Grand Prix - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 3 квітня 2024.
  40. ↑ FORMULA 1™ Grande Prêmio do Brasil 2004 - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 3 квітня 2024.
  41. ↑ 2004 FORMULA 1™ Fuji Television Japanese Grand Prix - OVERALL QUALIFYING. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 3 квітня 2024.
  42. ↑ FORMULA 1™ Grande Prêmio do Brasil 2004 - OVERALL QUALIFYING. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 3 квітня 2024.
  43. ↑ Gascoyne joins Toyota. us.motorsport.com (англ.). 16 жовтня 2003. Процитовано 3 квітня 2024.
  44. ↑ Toyota introduce TF104B. www.f1technical.net (en-gb) . 23 липня 2004. Процитовано 3 квітня 2024.
  45. ↑ 2004 FORMULA 1™ United States Grand Prix - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 3 квітня 2024.
  46. ↑ 2004 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 3 квітня 2024.
  47. ↑ Toyota TF104 - F1technical.net. www.f1technical.net. Процитовано 3 квітня 2024.
  48. ↑ Lostia, Michele (3 грудня 2004). Cologne's DA: Toyota Hold Stolen Ferrari Data. autosport.com (англ.). Процитовано 3 квітня 2024.
  49. ↑ Ex-Toyota men face spying charges. bbc.co.uk (англ.). 16 січня 2006. Процитовано 3 квітня 2024.
  50. ↑ Lostia, Michele (14 грудня 2004). Italian DA to Proceed Without Data from Toyota. autosport.com (англ.). Процитовано 3 квітня 2024.
  51. ↑ Kellaway, Vicki (7 липня 2004). Schumacher joins Toyota. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 5 квітня 2024.
  52. ↑ Ralf in dig at old team Williams (брит.). 9 січня 2005. Процитовано 5 квітня 2024.
  53. ↑ Ralf ready to move on. us.motorsport.com (англ.). 9 листопада 2004. Процитовано 5 квітня 2024.
  54. ↑ Jordan agree Toyota engine deal. formula1.com. 15 листопада 2003. Процитовано 5 квітня 2024.
  55. ↑ 2005 FORMULA 1™ Foster's Australian Grand Prix - OVERALL QUALIFYING. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  56. ↑ 2005 FORMULA 1™ Petronas Malaysian Grand Prix - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  57. ↑ 2005 FORMULA 1™ Gulf Air Bahrain Grand Prix - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  58. ↑ FORMULA 1™ Gran Premio Marlboro de España 2005 - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  59. ↑ FORMULA 1™ Marlboro Magyar Nagydíj 2005 - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  60. ↑ 2005 FORMULA 1™ Sinopec Chinese Grand Prix - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  61. ↑ 2005 FORMULA 1™ Fuji Television Japanese Grand Prix - QUALIFYING. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  62. ↑ Grand Prix of USA report | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 5 квітня 2024.
  63. ↑ 2005 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  64. ↑ Toyota finally confirms Bridgestones switch. | F1 | Crash. www.crash.net (англ.). 11 листопада 2005. Процитовано 5 квітня 2024.
  65. ↑ Toyota first out with new Formula One car. Times of Malta (en-gb) . 29 листопада 2005. Процитовано 5 квітня 2024.
  66. ↑ France GP 2006 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  67. ↑ US GP 2006 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  68. ↑ Monaco GP 2006 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  69. ↑ Japanese GP 2006 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  70. ↑ Brazilian GP 2006 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  71. ↑ 2006 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 27 червня 2024.
  72. ↑ Gascoyne leaves Toyota 'amicably' (брит.). 6 квітня 2006. Процитовано 27 червня 2024.
  73. ↑ Toyota ring changes post-Gascoyne (брит.). 9 травня 2006. Процитовано 27 червня 2024.
  74. ↑ TOYOTA LAUNCHES THE TF107 IN COLOGNE. motorsport.com (англ.). 16 січня 2007. Процитовано 27 червня 2024.
  75. ↑ Williams sign Toyota engine deal (брит.). 27 липня 2006. Процитовано 27 червня 2024.
  76. ↑ Australian GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  77. ↑ а б Malaysian GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  78. ↑ а б Bahrain GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  79. ↑ SpanishGP 2007 preview | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  80. ↑ Toyota sets its sights on BMW. itv-f1.com. 9 травня 2007. Процитовано 27 червня 2024.
  81. ↑ SpanishGP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  82. ↑ Monaco GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  83. ↑ Canada GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  84. ↑ а б US GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  85. ↑ France GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  86. ↑ British GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  87. ↑ EuropeanGP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  88. ↑ Hungarian GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  89. ↑ Ralf Schumacher says he is leaving Toyota. reuters.com (англ.). 1 жовтня 2007. Процитовано 27 червня 2024.
  90. ↑ Brazilian GP 2007 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  91. ↑ а б 2007 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 27 червня 2024.
  92. ↑ Toyota promises 'very different' TF108 - ITV Sport. itv-f1.com (англ.). 7 листопада 2007. Процитовано 27 червня 2024.
  93. ↑ GLOCK JOINS TOYOTA. www.eurosport.com (англ.). 19 листопада 2007. Процитовано 27 червня 2024.
  94. ↑ TOYOTA UNVEIL TF108. www.eurosport.com (англ.). 10 січня 2008. Процитовано 27 червня 2024.
  95. ↑ Malaysian GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  96. ↑ Noble, Jonathan (22 березня 2008). McLaren drivers docked five places. autosport.com (англ.). Процитовано 27 червня 2024.
  97. ↑ Bahrain GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  98. ↑ Spanish GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  99. ↑ Canada GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  100. ↑ Canada 2008 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 27 червня 2024.
  101. ↑ Canada 2008 - Laps led • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 27 червня 2024.
  102. ↑ France GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  103. ↑ Trulli: Podium is for Andersson - F1 | ITV Sport. itv-f1.com (англ.). 22 червня 2008. Процитовано 27 червня 2024.
  104. ↑ British GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  105. ↑ German GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  106. ↑ Germany 2008 - Lap by lap • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 27 червня 2024.
  107. ↑ Hungarian GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  108. ↑ European GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 27 червня 2024.
  109. ↑ Europe 2008 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 27 червня 2024.
  110. ↑ Belgian GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  111. ↑ Glock penalised. | F1 | Crash. www.crash.net (англ.). 7 вересня 2008. Процитовано 29 червня 2024.
  112. ↑ Italian GP 2008 Qualifying | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  113. ↑ Italian GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  114. ↑ Singapore GP 2008 Qualifying | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  115. ↑ Singapore GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  116. ↑ Japanese GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  117. ↑ Chinese GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  118. ↑ Brazilian GP 2008 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  119. ↑ Dodgins, Tony (4 листопада 2008). Glock denies claims he deliberately let Hamilton through. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 29 червня 2024.
  120. ↑ 2008 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 29 червня 2024.
  121. ↑ The Contender: Toyota reveals new TF109. Autoblog (англ.). 15 січня 2009. Процитовано 29 червня 2024.
  122. ↑ Race | Australian GP 2009 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  123. ↑ Race | Malaysian GP 2009 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  124. ↑ Race | Chinese GP 2009 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  125. ↑ Race | Bahrain GP 2009 | TOYOTA F1 TEAM official site. toyotagazooracing.com. Процитовано 29 червня 2024.
  126. ↑ Somerfield, Matt (18 травня 2020). Banned: The double diffuser that triggered an F1 development race. autosport.com (англ.). Процитовано 29 червня 2024.
  127. ↑ Bahrain 2009 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 29 червня 2024.
  128. ↑ Italy 2009 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 29 червня 2024.
  129. ↑ 2009 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 29 червня 2024.
  130. ↑ Timo Glock ruled out of Brazilian grand prix after Japan crash. The Guardian (брит.). 11 жовтня 2009. ISSN 0261-3077. Процитовано 29 червня 2024.
  131. ↑ Kamui Kobayashi to race Abu Dhabi for Toyota in place of Timo Glock. The Guardian (брит.). 27 жовтня 2009. ISSN 0261-3077. Процитовано 29 червня 2024.
  132. ↑ Toyota withdraws from Formula 1 (брит.). 4 листопада 2009. Процитовано 29 червня 2024.
  133. ↑ Toyota pulls out of Formula One. reuters.com (англ.). 4 листопада 2009. Процитовано 29 червня 2024.
  134. ↑ а б The great unraced ghost cars: Born not to run. Motor Sport Magazine (брит.). 25 серпня 2021. Процитовано 29 червня 2024.
  135. ↑ Stefan GP sign Toyota deal. skysports.com (англ.). 10 січня 2010. Процитовано 29 червня 2024.
  136. ↑ Cooper, Adam (18 березня 2010). Stefan GP No Longer Has 2010 Toyota F1 Car. autoweek.com (англ.). Процитовано 29 червня 2024.
  137. ↑ Stefan GP and USF1: The aftermath | F1 | Crash. www.crash.net (англ.). 8 березня 2010. Процитовано 29 червня 2024.
  138. ↑ TOYOTA SEVERS HRT LINKS. www.eurosport.com (англ.). 15 листопада 2010. Процитовано 29 червня 2024.
  139. ↑ Sam (27 січня 2011). F1 2011: How Pirelli prepared for its Grand Prix Return. Racecar Engineering (амер.). Процитовано 29 червня 2024.
  140. ↑ а б в Wilde, Dominik. Dominik Wilde – The greatest F1 car to never race?. Dominik Wilde. Процитовано 29 червня 2024.
  141. ↑ Should've been mega: Toyota in F1. The Race (англ.). 5 травня 2020. Процитовано 29 червня 2024.
  142. ↑ Panzariu, Ovidiu (24 серпня 2010). Toyota TF110 Would Have Battled for the F1 Title. autoevolution (англ.). Процитовано 29 червня 2024.
  143. ↑ Sauber confirmed as Toyota's replacement for 2010 season. The Telegraph (англ.). 3 грудня 2009. Процитовано 29 червня 2024.
  144. ↑ Noble, Jonathan (4 січня 2010). BMW Sauber name to remain for now. autosport.com (англ.). Процитовано 29 червня 2024.
  145. ↑ Toyota – Grands Prix started. StatsF1. Процитовано 24 January 2020.
  146. ↑ Toyota Engine – Grands Prix started. StatsF1. Процитовано 24 January 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Toyota F1
Марка
Toyota • Lexus • Scion • Daihatsu • Hino • Subaru (FHI Акціонер) • Isuzu (Акціонер) • Yamaha (Yamaha Акціонер)
Поточні автомобілі
4Runner • Allion • Alphard • Aqua • Aurion • Auris • Avalon • Avanza • Avensis • Aygo • bB • Belta • Blade • bZ3 • bZ4X • C-HR • Camry • Camry Hybrid • Camry Solara • Century • Coaster • Comfort • Corolla • Corolla Axio • Corolla Cross • Corolla Fielder • Corolla Rumion • Corolla Spacio • Corolla Verso • Crown • Crown Majesta • Dyna • Estima • FJ Cruiser • Fortuner • Grand Highlander • GT86 • Harrier • Harrier Hybrid • Hiace • Highlander • Highlander Hybrid • Hilux • Hilux Surf • Hilux VIGO • Innova • Ipsum • iQ • Isis • Ist • Kijang • Kluger • Kluger Hybrid • Land Cruiser • Land Cruiser Prado • LiteAce • Mark X • Mark X ZiO • Matrix • Mirai • Noah • Passo • Passo Sette • Porte • Premio • Previa • Prius • Prius PHEV • ProAce • ProAce City • Probox • Quick Delivery • Ractis • Raize • Raum • RAV4 • Regius Ace • Reiz • Rush • Semibon • Sequoia • Sienna • Sienta • Soluna Vios • Succeed • Supra • Tacoma • TownAce • ToyoAce • Tundra • Urban Cruiser • Vanguard • Vellfire • Venza • Verso • Vios • Vitz • Voxy • Wish • Yaris • Yaris Cross
Історичні автомобілі
2000GT • AA • Allex • Altezza • Aristo • Avensis Verso • Brevis • Caldina • Cami • Carina • Carina II • Carina E • Carina ED • Celica • Celica GT-Four • Celsior • Chaser • Classic • Corona • Corona EXiV • Corolla Ceres • Corolla Levin • Corsa • Cressida • Cresta • Curren • Cynos • FA/DA • DA115 • Duet • Echo • FJ40 • Fun Cargo • Gaia • Granvia • Grand Hiace • Lexcen • Mark II • Mark II Blit • Mark II Qualis • Mega Cruiser • MR2 • MR-S • Opa • Origin • Paseo • Picnic • Platz • Progrès • Pronard • Publica • Regius • Revo • Scepter • Sports 800 • SA • Sera • Soarer • Sprinter • Sprinter Marino • Sprinter Trueno • Starlet • Stout • T100 • Tamaraw • Tercel • Tiara • Van • Verossa • Vista • Voltz • WiLL • Windom
Концепти
1/X • 1957 Sports • 4500GT • A-BAT • Alessandro Volta • Avalon • AXV-II • Toyota AXV-III • AXV-IV • CAL-1 • Camry TS-01 • Celica Cruising Deck • Celica XYR • Century GT45 • Corona 1500S Convertible • Corona 1900S Sporty Sedan • Corona Sports Coupe • Crown Convertible • CS&S • CX-80 • DMT • Dream Car • Dream Car Model • eCom • Electronics Car • ES3 • EX-I • EX-II • EX-III • EX-7 • EX-11 • F101 • F1/Ultimate Celica • F3R • FCHV • Fine-N • Fine-S • Fine-X • FSC • FT-86 • FT-CH • FT-EV • FT-HS • FT-SX • FTX • FX-1 • FXV • FXV-II • FXS • GTV • HC-CV • Hybrid X • i-foot • i-real • i-swing • i-unit • Marinetta • Marinetta 10 • Motor Triathlon Race Car • MP-1 • NLSV • PM • Pod • Prius c Concept • Prius Custom Plus Concept • Prius v • Project Go • Publica Sports • RiN • RSC • RV-1 • RV-2 • RV-5 • Sport • Sportivo Coupe • Sports 800 Gas Turbine Hybrid • Sports X • Street Affair • SV-1 • SV-2 • SV-3 • TAC3 • VM180 Zagato • Winglet • X • X-Runner
 
Поточні конструктори (2024)

Alpine · Aston Martin · Ferrari · Haas · McLaren · Mercedes · RB · Red Bull · Sauber · Williams

 
Колишні конструктори

AFM · AGS · Alfa Romeo · AlphaTauri · Alta · Amon · Andrea Moda · Apollon · Arrows · Arzani-Volpini · Aston-Butterworth · ATS (Italy) · ATS (Germany) · BAR · Behra-Porsche · Bellasi · Benetton · BMW · Boro · Brabham · Brawn · BRM · BRP · Bugatti · Cisitalia · Coloni · Connaught · Connew · Cooper · Cosworth · Dallara · De Tomaso · Delahaye · Derrington-Francis · Eagle · Eifelland · Emeryson · EMW · ENB · Ensign · ERA · EuroBrun · Ferguson · FIRST · Fittipaldi · Fondmetal · Footwork · Force India · Forti · Frazer Nash · Fry · Gilby · Gordini · Greifzu · Haas/Lola · Hesketh · Hill · HWM · HRT  · Honda · Jaguar · JBW · Jordan · Kauhsen · Klenk · Kojima · Kurtis Kraft · Lancia · Larrousse · LDS · LEC · Leyton House · Life · Ligier · Lola · Lotus (1958–1994) · Lotus (2010–2011) · Lotus (2012-2015) · Lyncar · Maki · March · Martini · Marussia · Maserati · Matra · MBM · McGuire · Merzario · Midland · Milano · Minardi · Modena · MRT · Onyx · OSCA · Osella · Pacific · Parnelli · Penske · Porsche · Prost · Racing Point · Racing Point Force India · RAM · RE · Rebaque · Renault · Reynard · Rial · Scarab · Scirocco · Shadow · Shannon · Simtek · Spirit · Spyker · Stebro · Stewart · Super Aguri · Surtees · Talbot · Talbot-Lago · Tec-Mec · Tecno · Theodore · Token · Toleman · Toro Rosso · Toyota · Trojan · Tyrrell · Vanwall · Veritas · Virgin · Williams (FWRC) · Wolf · Zakspeed

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тойота_в_Формулі-1&oldid=42934625