Франкізм

Франкізм — система та ідеологічне обґрунтування диктатури Франсіско Франко, який правив в Іспанії з 1939 по 1975 роки, в літературі Франкістської Іспанії.

Франкістський політичний режим характеризується багатьма дослідниками як авторитарний режим обмеженого консервативного плюралізму з рисами військової диктатури. Низкою істориків і політологів розглядається як різновид тоталітаризму та фашизму. Деякі дослідники відносять франкізм, поряд з італійським фашизмом та німецьким націонал-соціалізмом, до трьох «класичних» типів фашизму, виділяючи наявність реакційних рухів (Фаланга) та великий вплив Католицької церкви як відмінні риси цього типу.

До характерних рис франкізму відносяться:

• необмежена особиста влада та культ особи «вождя» (каудильйо) Франсіско Франко, який очолював і самостійно формував уряд, затверджував основні законодавчі акти та призначав вищих чиновників як у центральному державному апараті, так і на місцях;
• відсутність легальної політичної опозиції, що було досягнуто шляхом заборони всіх політичних партій, крім Іспанської фаланги;
• економічний корпоративізм, виражений у функціонуванні вертикальних синдикатів, які об'єднували робітників та підприємців під контролем держави та фаланги, за офіційною позицією, для створення «гармонії праці та капіталу»;
• обмежений консервативний політичний плюралізм, опорою якого стала фаланга, що об'єднала справжніх фалангістів з монархістами, карлістами, військовими та політиками правого католицького спектру тощо, які, хоч і мали обов'язкове членство в партії, часто дотримувалися протилежних поглядів;
• політичні репресії, особливо в період відразу після завершення Громадянської війни 1936—1939 років, коли було організовано систему державного терору. Закон про політичну відповідальність від 9 лютого 1939 року легітимізував переслідування всіх іспанців, які брали участь у революційному русі з 1934 року. Заходи покарання варіювалися від тюремного ув'язнення до публічних страт;
• мілітаризм — військові брали активну участь у політиці;
• націонал-католицтво, в рамках якого було відновлено прерогативи Католицької церкви в Іспанії та встановлено гегемонію католицтва як єдиної дозволеної релігії. Антиклерикальне законодавство Другої республіки було скасовано, було повернено релігійну освіту та незаперечний пріоритет католицьких цінностей у шлюбі та сімейних відносинах, суспільній моралі та багато іншого.
• правий націоналізм.

Форма правління та франкістська система мали яскраво виражений особистісний характер, тобто більшою мірою визначалася особистістю диктатора, ніж якоюсь певною ідеологією. Франко зумів утримати в своїх руках необмежену владу до самої своєї смерті в 1975 році. Під час його правління в Іспанії не було кодифікованої конституції, діяла лише обмежена кількість виданих ним основних законів, які мали статус конституційних. На всі значні посади в державі, аж до рівня провінцій Франко призначав людей, з якими його пов'язували особисті довірчі відносини. Ті установи, яким він передавав владні повноваження або які він не міг ігнорувати, наприклад, державну партію «Національний рух», Католицьку церкву і військових, він постійно налаштовував один проти одного.

На думку франкістської еліти, франкізм отримав свою легітимацію перемогою в Громадянській війні, яка розглядалася не просто як перемога свого світогляду, а й як захист іспанської та європейської цивілізації та культури. Оскільки католицтво вважалося складовою іспанської культури, церква тісно співпрацювала з державою в рамках так званого націонал-католицтва.

За 39 років свого існування франкістська держава зазнала значних змін в економіці, зовнішній політиці та меншою мірою у внутрішній політиці. Період диктатури Франка в Іспанії можна поділити на кілька етапів. Початковий, деспотичний етап, коли йшла масова розправа над групами населення, які зазнали поразки у Громадянській війні, виявляє певні риси фашистських режимів того часу і планової економіки. Наприкінці правління Франко режим був скоріше авторитарно-консервативним, коли після тривалого періоду внутрішньої стагнації країна пережила «економічне диво», початок якому започаткував Стабілізаційний план 1959 року. Іспанії вдалося піднятися до рівня розвинених країн у десятці найбільших індустріальних держав світу. Проте економічний прогрес не підтримувався будь-яким прагненням до політичної відкритості розвинених країн.

Після смерті Франка Іспанію очолив король Хуан Карлос I, який негайно приступив до демонтажу створеної Франко ідеологічної і політичної системи, яка закінчилася встановленням парламентської демократії у формі конституційної монархії.

Див. також

• Бункер (Іспанія)
• Нова держава (Португалія)
• Націонал-католицизм
• Соціологічний франкізм

Література

• Walther L. Bernecker: Spaniens Geschichte seit dem Bürgerkrieg. 4. Auflage. C. H. Beck, München 2010, ISBN 978-3-406-61114-8 (Standardwerk für eine detaillierte Geschichte und Charakterisierung des franquistischen Systems).
• Walther L. Bernecker, Hans-Jürgen Fuchs, Bert Hoffmann u. a.: Spanien-Lexikon. C. H. Beck, München 1990, ISBN 3-406-34724-X.
• Walther L. Bernecker: Spaniens „verspäteter“ Faschismus und der autoritäre „Neue Staat“ Francos. In: Geschichte und Gesellschaft. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1986, 2, S. 183–211. ISSN 0340-613X
• Walther L. Bernecker: Neuere Tendenzen in der Erforschung des spanischen Bürgerkrieges. In: Geschichte und Gesellschaft. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1997, 3, S. 446–475. ISSN 0340-613X
• Walther L. Bernecker: Geschichte Spaniens im 20. Jahrhundert. C. H. Beck, München 2010, ISBN 978-3-406-60159-0.
• Gerald Brenan: Die Geschichte Spaniens. Über die sozialen und politischen Hintergründe des Spanischen Bürgerkrieges. Karin Kramer Verlag, Berlin 1978, ISBN 3-87956-034-X (Originaltitel: The Spanish Labyrinth. An Account of the Social and Political Background of the Civil War by Gerald Brenan. At the University Press, Cambridge 1947, 1960, ISBN 0-521-09107-1).
• Francis L. Carsten: Der Aufstieg des Faschismus in Europa (= Sammlung Res novae, Band 65). Europäische Verlagsanstalt, Frankfurt am Main 1968, {{{first}}} {{{last}}}. Dictionary of National Biography. — L. : Smith, Elder & Co..
• Manfred von Conta, Spanien: Renaissance des Mittelalters mit modernen Methoden. In: Werner Holzer (Hrsg.): 20-mal Europa. Piper, München 1972, ISBN 3-492-01945-5, S. 104 ff.
• Alexandre Froidevaux: Gegengeschichten oder Versöhnung? Erinnerungskulturen und Geschichte der spanischen Arbeiterbewegung vom Bürgerkrieg bis zur „Transición“ (1936–1982), Graswurzelrevolution, Heidelberg 2016, ISBN 978-3-939045-25-0.
• Silke Hünecke: Überwindung des Schweigens. Erinnerungspolitische Bewegung in Spanien, Edition Assemblage, Münster 2015, ISBN 978-3-942885-73-7.
• Walter Laqueur: Faschismus Gestern-Heute-Morgen. Propyläen, New York 1996, Berlin 1997, ISBN 3-549-05602-8.
• Juan José Linz: Totalitäre und autoritäre Regime. (= Potsdamer Textbücher, 4). Herausgegeben und übersetzt von Raimund Krämer. 3. Auflage. WeltTrends, Potsdam 2009, ISBN 978-3-941880-00-9.
• Salvador de Madariaga: Spanien. 3. Auflage. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1979, ISBN 3-421-01925-8.
• Franz Metzger (Hrsg.): Tod am Tajo. Spanien zwischen Volksfront und Falange. In: G – Geschichte. Menschen, Ereignisse, Epochen. Johann Michael Sailer, Nürnberg 2001, 2. ISSN 1617-9412
• Ernst Nolte: Die faschistischen Bewegungen. Deutscher Taschenbuch-Verlag, München 1966, 1973, ISBN 3-423-04004-1.
• Stanley G. Payne: The Franco Regime 1936–1975, The University of Wisconsin Press, 1987.
• Stanley Payne: Geschichte des Faschismus. Aufstieg und Fall einer europäischen Bewegung. Tosa-Verlag im Verlag Carl Ueberreuter, Wien 2006, ISBN 3-85003-037-7.
• Nicos Poulantzas: Die Krise der Diktaturen. Portugal, Griechenland, Spanien (Originaltitel: La crise des dictatures, übersetzt von Bernd Schwibs) (= edition suhrkamp 888). Suhrkamp Verlag, Frankfurt am Main 1977, ISBN 3-518-10888-3.
• Caroline Rothauge: Zweite Republik, Spanischer Bürgerkrieg und frühe Franco-Diktatur in Film und Fernsehen: Erinnerungskulturen und Geschichtsdarstellungen in Spanien zwischen 1996 und 2011 (= Formen der Erinnerung, Band 54). V & R Unipress, Göttingen 2014, ISBN 978-3-8471-0210-6 (Dissertation Uni Gießen 2012).
• Hugh Thomas: Der Spanische Bürgerkrieg (Originaltitel: The Spanisch Civil War, übersetzt von Walter Theimer). Ullstein, Frankfurt am Main 1962, 2. Auflage, Ullstein, Frankfurt am Main / Berlin / Wien 1964, {{{first}}} {{{last}}}. Dictionary of National Biography. — L. : Smith, Elder & Co..
• Kubilay Yado Arin: Francos „Neuer Staat“: von der faschistischen Diktatur zur parlamentarischen Monarchie. Wissenschaftlicher Verlag Berlin, Berlin 2012, ISBN 978-3-86573-682-6.
• Birgit Franz, Georg Maybaum: Denkmale zum spanischen Franquismus: Rezeption – Umgang – Entsorgung / I monumenti al franchismo spagnolo: recepimento, gestione, smantellamento. In: Birgit Franz, Waltraud Kofler Engl (Hrsg.): Umstrittene Denkmale / Monumenti controversi – Der Umgang mit dem Erbe der Diktaturen / Come gestire l’eredità delle dittature”. Veröffentlichung des Arbeitskreises Theorie und Lehre der Denkmalpflege e. V., Band 22. Verlag Mitzkat Holzminden 2013, S. 164–175. ISBN 978-3-940751-72-0