Франтішек Фадрхонк
 | ||
 | ||
| Франтішек Фадрхонк (лютий 1974) | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Франтішек Фадрхонк | |
| Народження | 18 грудня 1914 | |
| Німбурк, Австро-Угорщина | ||
| Смерть | 9 жовтня 1981 (66 років) | |
| Нікосія, Кіпр | ||
| Поховання | Гоірлеd 
| |
| Громадянство |  Чехословаччина Нідерланди
| |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1949—1956 1956—1962 1962—1970 1970—1974 1974—1977 1978—1979 1980—1981 |
«Віллем II» «Енсхед» «Гоу Егед Іглз» Нідерланди АЕК (Аф) «Панахаїкі» «Керавнос Строволу»
|
|
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди |
 | |
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
_(koppen),_Bestanddeelnr_927-3171.jpg)
Франтішек Фадрхонк (чеськ. František Fadrhonc / нім. František Fadrhonc; нар. 18 грудня 1914, Німбурк, Австро-Угорщина — пом. 9 жовтня 1981, Нікосія, Кіпр) — чеський футбольний тренер.
Народився в Німбурці, а в 1932 році закіняив місцеву середню школу. Потім здобував спортивну освіту в Празі, а після її закінчення працював викладачем спорту в Карловому університеті в Празі та в Вищій школі Масарика. Отримав ступінь доктора філософії. Працював масажистом збірної Чехословаччини і 21 вересня 1947 року очолив її на заміну Іржі Піхлера в матчі проти Румунії. Після того, як в лютому 1948 року Комуністична партія прийшла до влади, Фадрхонк емігрував спочатку до Австрії, а потім до Нідерландів у 1949 році.
У Нідерландах Фадрхонк тренував з 1949 по 1956 рік «Віллем II», з яким ставав чемпіоном Нідерландів у 1952 та 1955 роках. Наступною його зупинкою був «Енсхед», з яким він зрівнявся на першому місці з ДОСом в 1958 році. Вирішальний матч «Енсхед» програв з рахунком 0:1. У 1962 році приєднався до «Гоу Егед Іглз», який привів команду до фіналу Кубку Нідерландів 1965 року. Незважаючи на те, що команда програла роттердамському «Феєнорду», вона все одно грала в Кубку володарів кубків 1965/66, оскільки «Феєнорд» також став і чемпіоном Нідерландів. «Гоу Егед» зазнав невдачі в першому раунді проти «Селтіка».
Фадрхонц отримав нідерландське громадянство в 1966 році і став тренером національної збірної Нідерландів 1 червня 1970 року[1]. Незважаючи на те, що він зміг пройти кваліфікацію на чемпіонат світу 1974 року з Ельфталом, Рінуса Міхельса призначили виконувачем обов'язків головного тренера. Дует Міхельс-Фадронк вивів Нідерланди до фіналі, де команда поступилася (1:2) господарям турніру Німеччини.
Фадрхонк поїхав до Греції після завершення чемпіонату світу 1974 року і тренував афінський АЕК[2], який вивів до півфіналу Кубку УЄФА 1976/77. Однак невдовзі після цього, у жовтні 1977 року після поразки в другому турі від головного суперника «Олімпіакоса» звільнений з займаної посади. Під керівництвом його наступника Златка «Чіки» Чайковського АЕК виграв у вище вказаному сезоні «золотий дубль», виграли національний чемпіонат та кубок. Після короткого перебування в Патрах на посаді тренера «Панахаїкі», у березні 1980 року його повернув АЕК як помічник тренера. У сезоні 1981/82 року прийняв пропозицією «Керавнос Строволу» (Нікосія) з Кіпру. Його реквіємом стала перемога на початку сезону. За два дні до другого туру 9 жовтня 1981 року[3] у нього сталася зупинка серця. Похований 17 жовтня 1981 року в Гойрл
.jpg)
У Девентері парк з ігровим майданчиком названий на честь Фадронка: Девентер[4].
- «Віллем II»
Ередивізі
Чемпіон (2): 1951/52, 1954/55
- ↑ Fadrhonc nieuwe bondscoach. „Het vrije volk”. 7529, s. 1, 1970-04-13 (нід.)
- ↑ Fadrhonc naar AEK. „Het vrije volk”, s. 7, 1974-09-04 (нід.)
- ↑ Dr. Fadrhonc overleden. „De Telegraaf”, s. 37, 1981-10-10 (нід.)
- ↑ Fotos vom Dr. Fadrhoncpark (нід.)
- Pieter Ellens et al.: Rood Geel, De kleuren van juweel. Dr. Fadhronc en Go Ahead. Corps 9, Deventer, 2002. ISBN 90-70575-22-1.
- Профіль тренера на сайті soccerway.com
- Профіль тренера на сайті transfermarkt.com
- Профіль тренера на сайті zerozero.pt
- Профіль тренера на сайті soccerpunter.com
- Профіль тренера на сайті worldfootball.net
- Профіль тренера на сайті dwalendoorbrabant.nl (нід.)
- Профіль тренера на сайті eu-football.info