Массімо Каррера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Массімо Каррера
Massimo Carrera Aug 8 2016.jpg
Особові дані
Народження 22 квітня 1964(1964-04-22) (55 років)
  Сесто-Сан-Джованні, Італія
Зріст 181 см
Вага 71 кг
Прізвисько Ла Бандера
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Італія «Про Сесто»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1982–1983 Італія «Про Сесто» 30 (4)
1983–1984 Італія «Руссі» 28 (5)
1984–1985 Італія «Алессандрія» 31 (0)
1985–1986 Італія «Пескара» 19 (1)
1986–1991 Італія «Барі» 156 (4)
1991–1996 Італія «Ювентус» 114 (1)
1996–2003 Італія «Аталанта» 207 (3)
2003–2004 Італія «Наполі» 26 (0)
2004–2005 Італія «Тревізо» 12 (0)
2005–2008 Італія «Про Верчеллі» 63 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1992 Італія Італія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009–2012 Італія «Ювентус» (мол.)
2012 Італія «Ювентус» (в.о)
2012–2014 Італія «Ювентус» (асист.)
2014–2016 Італія Італія (асист.)
2016 Росія «Спартак» (Москва) (асист.)
2016–2018 Росія «Спартак» (Москва)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Массімо Каррера (італ. Massimo Carrera, нар. 22 квітня 1964, Сесто-Сан-Джованні) — італійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Як гравець насамперед відомий виступами за клуб «Ювентус», а також національну збірну Італії. Чемпіон, володар Кубка та Суперкубка Італії з футболу, володар Кубка Мітропи, Кубка УЄФА. Переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Як тренер — володар Суперкубка Італії з футболу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 22 квітня 1964 року в місті Сесто-Сан-Джованні. Вихованець футбольної школи клубу «Про Сесто». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1982 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь у 30 матчах чемпіонату.

Згодом з 1983 по 1991 рік грав у складі команд клубів «Руссі», «Алессандрія», «Пескара» та «Барі». Протягом цих років виборов титул володаря Кубка Мітропи.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1991 року. Відіграв за «стару сеньйору» наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем захисту команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу, володарем Кубка УЄФА, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА.

Протягом 19962005 років захищав кольори клубів «Аталанта», «Наполі» та «Тревізо».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Про Верчеллі», за команду якого виступав протягом 20052008 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У 1992 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Зіграв за збірну лише 1 матч.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

18 червня 2009 року Каррера став новим технічним координатором молодіжного сектору «Ювентуса».

2012 року почав працювати з основною командою, підміняючи Антоніо Конте під час суду в справі про договірні матчі. Після суду Конте був дискваліфікований, і Каррера виконував обов'язки головного тренера на початку сезону 2012/13, в тому числі керував командою в матчі за італійський Суперкубок проти «Наполі», що став першим трофеєм фахівця у його тренерській кар'єрі. Після відставки Конте 16 липня 2014 року Каррера також покинув клуб, а вже 19 серпня приєднався до Конте на посаді помічника головного тренера збірної Італії.

Після Євро-2016 Конте отримав посаду головного тренера «Челсі»[1], але Каррера не зміг увійти в його тренерський штаб через те, що в «Челсі» було достатньо своїх тренерів[2]. Каррера став помічником Дмитра Аленічева у московському «Спартаку»[3]. Після вильоту команди з 3-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи, Аленічев подав у відставку[4], а Каррера зайняв посаду виконувача обов'язків головного тренера[5]. 17 серпня Каррера став повноцінним головним тренером команди[6].

Дебют Каррери як головного тренера відбувся 21 серпня, коли «Спартак» здобув перемогу над «Краснодаром» з рахунком 2:0[7].

Жодному тренеру в російській історії «Спартака» не вдавалося почати роботу з командою настільки ж успішно: у 12 матчах під керівництвом Каррери клуб набрав 28 очок з 36 можливих (77,78 %). Перемігши «Терек» у Грозному 0:1[8], «Спартак» завершив перше коло на першому місці: в 15 турах червоно-білі набрали 37 очок і повторили свій кращий результат за цим показником для чемпіонатів, в яких брали участь 16 клубів. З таким же результатом москвичі прийшли до проміжного фінішу в переможному сезоні 2000 року[9], а 7 травня 2017 стали чемпіонами.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1982–83 Італія «Про Сесто» D 30 4 CI-D ? ? - - - - - - 30+ 4+
1983–84 Італія «Руссі» D 28 5 CI-D ? ? - - - - - - 28+ 5+
1984–85 Італія «Алессандрія» C2 31 0 CI-C ? ? - - - - - - 31+ 0+
1985–86 Італія «Пескара» B 19 1 КІ ? ? - - - - - - 19+ 1+
1986–87 Італія «Барі» B 26 0 КІ ? ? - - - - - - 26+ 0+
1987–88 B 33 1 КІ ? ? - - - - - - 33+ 1+
1988–89 B 37 1 КІ ? ? - - - - - - 37+ 1+
1989–90 A 30 2 КІ ? ? - - - - - - 30+ 2+
1990–91 A 30 0 КІ ? ? - - - - - - 30+ 0+
Усього «Барі» 156 4 ? ? - - - - 156+ 4+
1991–92 Італія «Ювентус» A 31 1 КІ 10 0 - - - - - - 41 1
1992–93 A 29 0 КІ 7 0 КУЄФА 11 0 - - - 47 0
1993–94 A 15 0 КІ 0 0 КУЄФА 2 0 - - - 17 0
1994–95 A 19 0 КІ 5 0 КУЄФА 7 0 - - - 31 0
1995–96 A 20 0 КІ 2 0 ЛЧ 7 0 СІ 1 0 30 0
Усього «Ювентус» 114 1 24 0 27 0 1 0 166 1
1996–97 Італія «Аталанта» A 29 0 КІ 1 0 - - - - - - 30 0
1997–98 A 28 1 КІ 6 0 - - - - - - 34 1
1998–99 B 37 1 КІ 6 1 - - - - - - 43 2
1999–00 B 35 1 КІ 8 0 - - - - - - 43 1
2000–01 A 32 0 КІ 8 0 - - - - - - 40 0
2001–02 A 32 0 КІ 3 0 - - - - - - 35 0
2002–03 A 14+2 0 КІ 1 0 - - - - - - 17 0
Усього «Аталанта» 207+2 3 33 1 - - - - 242 4
2003–04 Італія «Наполі» B 26 0 КІ 0 0 - - - - - - 26 0
2004–05 Італія «Тревізо» B 12 0 КІ ? ? - - - - - - 12+ 0+
2005-лист. 2005 A 0 0 КІ ? ? - - - - - - 0+ 0+
Усього «Тревізо» 12 0 ? ? - - - - 12+ 0+
лист. 2005–06 Італія «Про Верчеллі» C2 16 1 CI-C ? ? - - - - - - 16+ 1+
2006–07 C2 23 0 CI-C ? ? - - - - - - 23+ 0+
2007–08 C2 24 0 CI-C ? ? - - - - - - 24+ 0+
Усього «Про Верчеллі» 63 1 ? ? - - - - 63+ 1+
Усього за кар'єру 688 19 57+ 1+ 27 0 1 0 773+ 20+

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
19/02/1992 Чезена Італія Італія 4 – 0 Сан-Марино Сан-Марино товариський матч -
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 1994–95
«Ювентус»: 1994–95
«Ювентус»: 1995
«Барі»: 1990
«Ювентус»: 1992–93
«Ювентус»: 1995–96

Як тренера[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 2012
«Спартак»: 2016-17
«Спартак»: 2017

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мухін, Дмитро. (2016-04-04). Антоніо Конте: останній гладіатор. Sport-express.Ru. «Спорт-експрес», АТ. Архів оригіналу за 2016-07-04. Процитовано 2016-11-22. 
  2. «Челсі» відмовив Конте в запрошенні сімох помічників, дозволивши чотирьох. Championat.Ru. Rambler&Co. 2016-05-10. Архів оригіналу за 2016-05-21. Процитовано 2016-11-22. 
  3. «Спартак» підписав контракт з тренером штабу збірної Італії. RBC.Ru. Росбізнесконсалтинг. 2016-07-14. Архів оригіналу за 2016-07-14. Процитовано 2016-11-23. 
  4. Федяков, Євген. (2016-08-06). АЕК розгромив тренера. Дмитро Аленічев розпрощався зі "Спартаком". Kommersant.Ru. «Коммерсантъ», АТ. Архів оригіналу за 2016-08-06. Процитовано 2016-11-22. 
  5. Дмитро Аленічев покидає «Спартак»
  6. Каррера офіційно затверджений головним тренером "Спартака". Championat.Ru. Rambler&Co. 2016-08-17. Архів оригіналу за 2016-11-22. Процитовано 2016-11-22. 
  7. Росія – Прем'єр-Ліга, "Спартак" – " Краснодар (2:0). Championat.Com. Rambler&Co. 2016-08-21. Архів оригіналу за 2016-11-29. Процитовано 2016-11-29. 
  8. Росія — Прем'єр-Ліга, Терек – Спартак (0:1). Championat.Com. Rambler&Co. 2016-11-26. Архів оригіналу за 2016-11-29. Процитовано 2016-11-29. 
  9. Бурдаков, Кирило. (2016-11-28). Червоно-білі повторив клубний рекорд. Спорт-Експрес. «Спорт-Експрес», АТ. Архів оригіналу за 2016-11-29. Процитовано 2016-11-28. 

Посилання[ред. | ред. код]