Франц Бопп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франц Бопп
Franz Bopp
Franz Bopp - Imagines philologorum.jpg
Народився 14 вересня 1791(1791-09-14)[1][2][3]
Майнц, Архієпископ Майнца, Священна Римська імперія[4]
Помер 23 жовтня 1867(1867-10-23)[1][2][3] (76 років)
Берлін, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія[4]
Громадянство (підданство) Flag of Prussia 1933.svg Королівство Пруссія
Діяльність мовознавець[5], педагог[d], викладач університету і філолог[d][6]
Нагороди
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Франц Бопп (нім. Franz Bopp; *14 вересня 1791 — †23 жовтня 1867) — німецький мовознавець-санскритолог, один з основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Професор Берлінського університету (з 1821). Вперше довів історичну спорідненість індоєвропейських мов.

Головна праця: «Порівняльна граматика санскритської, зендської, вірменської, грецької, латинської, литовської, старослов'янської, готської і німецької мов» (6 чч., 1833—52).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.