Фредерік Дуглас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Дуглас
Frederick Douglass
Frederick Douglass (circa 1879).jpg
Фредерік Дуглас у 1874 році
Ім'я при народженні Фредерік Ауґустус Вашингтон Бейлі
Народився 14 лютого 1818(1818-02-14)
Талбот (округ, Меріленд)
Помер 20 лютого 1895(1895-02-20) (77 років)
Вашингтон
·гострий інфаркт міокарда[1]
Поховання Mount Hope Cemeteryd
Країна 44 Star US Flag.svg США[2]
Національність американець
Місце проживання
Діяльність письменник, просвітитель, аболіціоніст, оратор
Сфера роботи Аболіціонізм[3]
Мова творів англійська
Magnum opus Narrative of the Life of Frederick Douglass, an American Slaved[3]
Членство Alpha Phi Alphad
Партія Республіканська партія США
Конфесія Об'єднана методистська церква
Родичі Aunt Hesterd[4]
У шлюбі з Anna Murray-Douglassd і Helen Pitts Douglassd
Діти (5[5]) Charles Remond Douglassd[5], Rosetta Douglassd[5], Lewis Henry Douglassd[5] і Frederick Douglass Jr.d[5]
Автограф Frederick Douglass signature.svg
Нагороди

CMNS: Фредерік Дуглас у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Фредерік Дуглас (англ. Frederick Douglass, справжнє ім'я — Фредерік Ауґустус Вашингтон Бейлі (англ. Frederick Augustus Washington Bailey), 14 лютого 181820 лютого 1895 — американський письменник, просвітитель, аболіціоніст, редактор і оратор. Один з найвідоміших борців за права чорношкірого населення Америки, керівник негритянського визвольного руху.

Коротка біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1818. в рабстві в штаті Меріленд. Таємно від рабовласників навчився читати і писати. У 1838 році втік на Північ, в штат Массачусетс. Став активним учасником аболіціоністського руху, а потім і лідером чорношкірих аболіціоністів. в 1847 році Фредерік почав видавати газету «North Star» («Північна зірка»), яка стала одним із основних антирабовласницьких органів. Розробив програму надання чорношкірому населенню громадянських прав. Під час Громадянської війни в США 1861-1865 років висунув гасло негайного звільнення рабів. Також брав участь у формуванні перших негритянських полків.

Окрім боротьби за права рабів, боровся за права жінок. Був одним із тих, хто підписав Декларацію почуттів на Конференції в Сенека-Фоллс 1848 року. В останній день свого життя, 20 лютого 1895 року, брав участь в роботі другої сесії Національної Жіночої ради.

Творчість[ред. | ред. код]

В 1845 році написав автобіографію «Повість про життя американського раба Фредеріка Дугласа, написана ним самим»

Промови[ред. | ред. код]

  • «Що означає для негра 4 липня» (1852)
  • «Self-made Man» (1859)
  • «Джон Браун» (1860)
  • «Причини наших бід» (1862)
  • «Майбутнє негритянського народу Сполучених Штатів» (1862)
  • «День для поезії та пісні» (1862)
  • «Сьогодення та майбутнє кольорової раси в Америці» (1863)
  • «Наша робота не виконана» (1863)
  • «Мета війни» (1863)
  • «Майбутнє кольорової раси» (1866)
  • «Авраам Лінкольн» (1876)
  • «Національна столиця» (1876)
  • «Чому лінчують негра? Злободенний урок» (1894)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]