Фредерік Дуглас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Дуглас
Frederick Douglass
Фредерік Дуглас у 1874 році
Фредерік Дуглас у 1874 році
При народженні Фредерік Ауґустус Вашингтон Бейлі
Народження 14 лютого 1818(1818-02-14)
  Талбот (округ, Меріленд)
Смерть 20 лютого 1895(1895-02-20) (77 років)
  Вашингтон
  • гострий інфаркт міокарда
  • Поховання Mount Hope Cemetery[d]
    Національність американець
    Громадянство
    (підданство)
    Flag of the United States.svg США
    Релігія Об'єднана методистська церква[d]
    Мова творів англійська
    Рід діяльності письменник, просвітитель, аболіціоніст, оратор
    Член Alpha Phi Alpha[d]
    Член політичної партії Республіканська партія США
    Дружина Anna Murray-Douglass[d] і Helen Pitts Douglass[d]
    Діти Charles Remond Douglass[d]
    Нагороди та премії
    Автограф: Автограф

    Фредерік Дуглас у Вікісховищі?

    Фредерік Дуглас (англ. Frederick Douglass, справжнє ім'я — Фредерік Ауґустус Вашингтон Бейлі (англ. Frederick Augustus Washington Bailey), 14 лютого 181820 лютого 1895 — американський письменник, просвітитель, аболіціоніст, редактор і оратор. Один з найвідоміших борців за права чорношкірого населення Америки, керівник негритянського визвольного руху.

    Коротка біографія[ред. | ред. код]

    Народився в 1818. в рабстві в штаті Меріленд. Таємно від рабовласників навчився читати і писати. У 1838 році втік на Північ, в штат Массачусетс. Став активним учасником аболіціоністського руху, а потім і лідером чорношкірих аболіціоністів. в 1847 році Фредерік почав видавати газету «North Star» («Північна зірка»), яка стала одним із основних антирабовласницьких органів. Розробив програму надання чорношкірому населенню громадянських прав. Під час Громадянської війни в США 1861-1865 років висунув гасло негайного звільнення рабів. Також брав участь у формуванні перших негритянських полків.

    Окрім боротьби за права рабів, боровся за права жінок. Був одним із тих, хто підписав Декларацію почуттів на Конгресі по правам жінок 1848 року. В останній день свого життя, 20 лютого 1895 року, брав участь в роботі другої сесії Національної Жіночої ради.

    Творчість[ред. | ред. код]

    В 1845 році написав автобіографію «Повість про життя американського раба Фредеріка Дугласа, написана ним самим»

    Промови[ред. | ред. код]

    • «Що означає для негра 4 липня» (1852)
    • «Self-made Man» (1859)
    • «Джон Браун» (1860)
    • «Причини наших бід» (1862)
    • «Майбутнє негритянського народу Сполучених Штатів» (1862)
    • «День для поезії та пісні» (1862)
    • «Сьогодення та майбутнє кольорової раси в Америці» (1863)
    • «Наша робота не виконана» (1863)
    • «Мета війни» (1863)
    • «Майбутнє кольорової раси» (1866)
    • «Авраам Лінкольн» (1876)
    • «Національна столиця» (1876)
    • «Чому лінчують негра? Злободенний урок» (1894)

    Джерела[ред. | ред. код]