Фредерік Дуглас
| Фредерік Дуглас | |
|---|---|
| Frederick Douglass | |
Фредерік Дуглас у 1874 році | |
| Ім'я при народженні | Фредерік Ауґустус Вашингтон Бейлі |
| Народився | 14 лютого 1818 Талбот (округ, Меріленд) |
| Помер | 20 лютого 1895 (77 років) Вашингтон ·інфаркт міокарда[1][2][3] |
| Поховання | Цвинтар Маунт-Гоупd[2][4][5] |
| Країна | |
| Національність | американець |
| Місце проживання | Балтимор |
| Діяльність | письменник, просвітник, аболіціоніст, оратор |
| Сфера роботи | аболіціонізм[7][2] |
| Знання мов | англійська[8] |
| Мова творів | англійська |
| Magnum opus | Narrative of the Life of Frederick Douglass, an American Slaved[7] |
| Членство | Alpha Phi Alphad |
| Партія | Республіканська партія США[2] |
| Конфесія | Об'єднана методистська церква |
| Родичі | Aunt Hesterd[9], Fredericka Douglass Sprague Perryd і Joseph Douglassd |
| У шлюбі з | Anna Murray-Douglassd і Helen Pitts Douglassd |
| Діти (5[10] | Rosetta Douglassd[10][4], Lewis Henry Douglassd[10][4], Frederick Douglass Jr.d[10][4] і Charles Remond Douglassd[10][4] |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| | |
Фредерік Дуглас (англ. Frederick Douglass, справжнє ім'я — Фредерік Ауґустус Вашингтон Бейлі, англ. Frederick Augustus Washington Bailey; 14 лютого 1818 — 20 лютого 1895 — американський письменник, просвітник, аболіціоніст, редактор і оратор. Один з найвідоміших борців за права чорношкірого населення Америки, керівник негритянського визвольного руху.
Народився в 1818 в рабстві в штаті Мериленд. Таємно від рабовласників навчився читати та писати. У 1838 році втік на Північ, в штат Массачусетс. Став активним учасником аболіціоністського руху, а потім і лідером чорношкірих аболіціоністів. В 1847 році Фредерік почав видавати газету «North Star» («Північна зірка»), яка стала одним з основних антирабовласницьких органів. Розробив програму надання чорношкірому населенню громадянських прав. Під час Громадянської війни в США 1861—1865 років висунув гасло негайного звільнення рабів. Також брав участь у формуванні перших негритянських полків.
Окрім боротьби за права рабів, боровся за права жінок. Був одним із тих, хто підписав Декларацію переконань на Конференції в Сенека-Фоллс 1848 року. В останній день свого життя, 20 лютого 1895 року, брав участь в роботі другої сесії Національної Жіночої ради.
В 1845 році написав автобіографію «Повість про життя американського раба Фредеріка Дугласа, написана ним самим»
- «Що означає для негра 4 липня» (1852)
- «Self-made Man» (1859)
- «Джон Браун» (1860)
- «Причини наших бід» (1862)
- «Майбутнє негритянського народу Сполучених Штатів» (1862)
- «День для поезії та пісні» (1862)
- «Сьогодення та майбутнє кольорової раси в Америці» (1863)
- «Наша робота не виконана» (1863)
- «Мета війни» (1863)
- «Майбутнє кольорової раси» (1866)
- «Авраам Лінкольн» (1876)
- «Національна столиця» (1876)
- «Чому лінчують негра? Злободенний урок» (1894)
- ↑ African American Authors, 1745-1945: A Bio-Bibliographical Critical Sourcebook / E. S. Nelson — Westport: Greenwood Press, 2000. — P. 113. — 525 p. — ISBN 0-313-30910-8
- 1 2 3 4 The Political Graveyard — 1996.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- 1 2 3 4 5 Біографічні серії Архівів Меріленду
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2009.
- 1 2 https://www.nls.uk/exhibitions/treasures/frederick-douglass/autobiography
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Collective Biographies of Women
- 1 2 3 4 5 https://ourbondageourfreedom.llc.ed.ac.uk/
