Фрідман Михайло Маратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідман Михайло Маратович
рос. Фридман Михаил Маратович
Mikhail Maratovich Fridman at L1 in 2015.jpg
Ім'я при народженні рос. Михаил Маратович Фридман
Народився 21 квітня 1964(1964-04-21)[1] (58 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Підданство Росія Росія
Ізраїль Ізраїль
Національність українські євреї
Місце проживання Москва
Діяльність підприємець, банкір, інженер, російський олігарх
Alma mater Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»d (1986)
Знання мов російська
Членство Громадська палата РФ першого складу (2006-2008)d
Роки активності 1986 — тепер. час

Миха́йло Мара́тович Фрі́дман (рос. Фридман Михаил Маратович; нар. 21 квітня 1964(19640421), Львів, Українська РСР, СРСР) — російсько-ізраїльський бізнесмен єврейського походження. Співтворець, співвласник та голова наглядової ради директорів консорціуму «Альфа-груп»[3][4][5] (також входить до наглядової ради директорів ряду дочірніх підприємств консорціуму найвідомішими з яких є Альфа-банк/Альфа-банк Україна,[6] Veon/Beeline/Kyivstar,[7] X5 Retail Group[8] та IDS Borjomi International/Моршинська/Миргородська) співвласник та голова ради директорів нафтової компанії «ТНК-ВР» (існувала у 2003—2013 роках)[9], член бюро і правління Російського союзу промисловців і підприємців,[3][10] член Російської національної спілки корпоративного управління,[3][11] та віцепрезидент Російського єврейського конгресу.[12]

Фрідман лауреат низки престижних премій в області бізнесу і підприємництва, неодноразово займав провідні місця в російських і міжнародних рейтингах найефективніших менеджерів. За підсумками 2006 року посідав 6-е місце серед найбагатших росіян і 50-те — в рейтингу найбагатших людей світу журналу Forbes; в 2015 році статки Фрідмана Forbes оцінило вже в $14,6 млрд, що дозволило йому посісти 2-е місце в Росії та 68-е місце у світі.[13][14].

За даними Міністерства фінансів США та західних журналістів Фрідман ймовірно має тісні зв'язки з президентом Росії Володимиром Путіним, які розпочалися на початку його кар'єри у часи КДБ СРСР.[⇨]

Має ізраїльське та російське громадянство.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Михайло Фрідман народився у Львові 21 квітня 1964 року. У школі був відмінником. Після школи вступив до Інституту сталі і сплавів на факультет кольорових і рідкоземельних металів, закінчив його 1986 року. Під час навчання познайомився з Владиславом Бабаковим, Петром Авеном і Олександром Касьяненком і відтоді підтримував з ними контакти.

Діяльність в Росії[ред. | ред. код]

Закінчивши інститут, Фрідман став інженером-конструктором підмосковного заводу «Електросталь», але вже 1988 року (за іншими даними, 1986) зайнявся бізнесом. Про перші компанії, створені Фрідманом, ЗМІ наводять суперечливу інформацію. За деякими даними, спочатку був створений кооператив, що займався миттям вікон, а потім на ці засоби бізнесмен почав створювати майбутній концерн «Альфа-груп». Біля його витоків стояли СП «Альфа-еко» (створено 1989 року Фрідманом і Авеном) і компанія з торгівлі цукром, комп'ютерами і килимами «Альфа-фото».

1990 року на кошти цих структур Фрідман створив чековий фонд «Альфа-капітал», а 1991-го — Альфа-банк, в якому із самого початку займав посаду голови ради директорів. Зліт цієї кредитної організації був таким стрімким, що в медіа заговорили про участь в її справах злочинного капіталу. На початок 2000-х років Альфа-банк став універсальною кредитною організацією, що здійснювала всі види банківських операцій, представлених на ринку фінансових послуг, і одним з найбільших банків Росії за величиною активів і власного капіталу.

Надалі Альфа-банк, що активно торгував цінними паперами, став провідною компанією «Альфа-груп». Навесні 1993 року Фрідман привернув в банк як консультант Авена, який незадовго до цього пішов у відставку з посаду міністра із зовнішніх економічних зв'язках Росії, і 1994 року Авен став президентом кредитної організації. На думку низки мас-медіа, рушійною силою фрідманського бізнесу став саме Авен.

1995 року структури Фрідмана запідозрили в контрабанді наркотиків. Конкуренти «Альфи» прагнули роздути скандал, і хоча сам Фрідман в матеріалах кримінальних справ, пов'язаних з подією, не фігурував, історія ця не пройшла безслідно: з тої пори в ЗМІ неодноразово з'являлися повідомлення про те, що Фрідман з Авеном нібито зробили бізнес на наркотиках. Починаючи з кінця 1990-х років «Альфа-груп» стала переслідувати журналістів і видання, що поширювали цю інформацію, в судовому порядку.

1995 року Фрідман увійшов в ради директорів ЗАТ «Суспільне російське телебачення» (ЗАТ «ОРТ»), залишався на цій посаді по 1998 рік включно. 1996 Фрідман став головою ради директорів консорціуму «Альфа-груп» і був уведений до складу ради директорів ВАТ «Нафтова компанія СИДАНКО». Того ж року бізнесмен виступив засновником Російського єврейського конгресу, його обрали віцепрезидентом і очільником комітету з культури РЄКа. Пізніше, 2002 року, Фрідман обійняв посаду голови Конференції керівників єврейських організацій Росії (КРЕОР).[15]

На початку 1998 року Фрідман увійшов до складу ради директорів ЗАТ "Торговельниий дім «Перекресток». У червні 1998 року, коли в країні почалася фінансова криза, бізнесмен взяв участь в зустрічі керівників найбільших фінансово-промислових корпорацій країни із з президентом і прем'єр-міністром Росії. За підсумками цієї зустрічі її учасники підписали звернення до своїх колег, в якому схвалили і закликали підтримати екстрені заходи, зроблені президентом, урядом і Центральним банком РФ. Того ж 1998 року на тлі фінансової кризи відбулося злиття Альфа-банка і групи «Альфа-капитал», а Фрідман став головою ради директорів оновленого Альфа-банку. За підсумками серпневого дефолту «Альфа» виявилася єдиною фінансово-промисловою групою, жодне підприємство якої помітно не постраждало.

У 1999 і 2000 роках у пресі з'явилися повідомлення про те, що «Альфа-груп» має тісні зв'язки з Кремлем (оскільки Бабаков і Олександр Абрамов, що колись працювали в консорціумі, стали заступниками керівника президентської адміністрації). Крім того, до 2000 року багато людей, що колись працювали в «Альфа-груп», стали депутатами Держдуми. Проте ряд ЗМІ стверджували, що вплив «Альфи» на владу не був такий великий, як його зображали: залежність «колишніх альфівців» від своїх колишніх працедавців не була сильна.

До 2000 року в «Альфа-груп» увійшов торговельний дім «Перекресток», який на той час очолював Касьяненко. У лютому 2001 року Фрідман був уведений до складу Ради з підприємництва при уряді РФ, а в грудні того ж року очолив рейтинг 1000 найпрофесійніших менеджерів Росії (рейтинг складали Асоціація менеджерів за участю видавничого дому «Комерсант»). У тому ж місяці газета «Ведомости» визнала Фрідмана підприємцем року — за найефективніше управління бізнесом.

На початку 2001 року «Альфа-груп» почала переговори з ОАО «Вимпел-комунікації» про злиття. У липні 2001 року Фрідман увійшов до складу ради директорів ВАТ, після чого, в листопаді 2001 і на початку 2002 року, консорціум придбав стратегічний пакет акцій «Вимпелкома».

У лютому 2003 року британський концерн British Petroleum (BP) придбав за 6,75 мільярда доларів США 50 відсотків акцій російського нафтового концерну «Тюменська нафтова компанія». До цього концерном ТНК «Альфа-груп» Фрідмана володіла в рівних долях з підконтрольною Віктору Вексельбергу російською компанією Access-Renova. У березні того ж року Фрідман був призначений головою наглядової ради «ТНК-ВР». За цю операцію бізнесмен отримав ряд престижних міжнародних нагород, що присуджуються за успіхи у веденні бізнесу.

У липні 2005 року Фрідман і колишній прем'єр-міністр Росії Михайло Касьянов фігурували в ЗМІ у зв'язку з так званою «дачною справою» — звинуваченнями в незаконному придбанні нерухомості, що була державною власністю (дачні комплекси «Сосновка-3» і «Сосновка-1»). 17 січня 2006 року суд визнав недійсним аукціон з продажу Фрідману дачі «Сосновка-3», зажадавши повернути у держвласність увесь комплекс розташованих на ділянці будівель; 2007 року суд також зобов'язав Касьянова повернути «Сосновку-1».

Навесні 2005 року внаслідок перехресної операції «Альфа-груп» придбала контрольний пакет компанії X5 Retail Group N.V., що об'єднала найбільші в Росії мережі магазинів «Пятерочка» і «Перекресток». Сума операції перевищила мільярд доларів США. Того ж року журнал Forbes вніс Фрідмана до списку найбагатших людей світу — його статок був оцінений в 7 мільярдів доларів (60-е місце).

Альфа-груп через компанії «Сторм» володіє часткою українського стільникового оператора KyivStar і перебуває в конфлікті щодо прав володіння з іншим великим акціонером, норвезькою Telenor. Фрідман намагається витіснити норвежців, з метою політичної підтримки зустрічався з президентом Ющенком, і пізніше українські суди підтвердили контроль «Сторм» над KyivStar. Telenor оскаржує це рішення в американських судах.

Восени 2005 року Фрідман увійшов до складу Суспільної палати РФ як представник Спілки сімей військовослужбовців. У вересні 2006 року голова Міжнародної спілки суспільних об'єднань ветеранів Збройних сил і правоохоронних органів Дмитро Камчаткін заявив, що обрання Фрідмана до Суспільної палати як представника Спілки «не вкладається в жодні рамки пристойності», оскільки ні сам бізнесмен, ні його близькі родичі до армії відносин не мали. Камчаткін заявив, що Спілка сімей військовослужбовців має намір добитися відкликання Фрідмана, проте бізнесмен залишився членом ОП.

Фрідман входить до бюро та складу правління Російської спілки промисловців і підприємців (РСПП), займається питаннями судової реформи. Є членом Національної ради з корпоративного управління (дорадчого органу, що об'єднує керівників найбільших російських компаній і федеральних органів влади), членом Міжнародного консультативної ради з іноземних відносин (США), членом Ради з банківської діяльності при уряді РФ.

Фрідман одружений, у нього дві дочки. Хобі — подорожі. Любить сам водити автомобіль, тривалий час захоплювався перегонами на джипах.

Діяльність в Україні[ред. | ред. код]

Михайло Фрідман є давнім товаришем мера Львова Андрія Садового,[джерело?] за підтримки якого розвивається бізнес Альфа-Груп у Львові, зокрема отримано офіс однойменного банку на площі Ринок. Крім того з 2011 року Михайло Фрідман проводить у Львові щорічний фестиваль Leopolis Jazz Fest.

Заснування Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ)[ред. | ред. код]

У 2016 році, разом з іншими російськими олігархами Германом Ханом та Павлом Фуксом заснував проєкт Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ) й разом вони пообіцяли інвестувати $100 мільйонів доларів США у його створення; з 2017 року офіційно став членом Наглядової ради МЦГБЯ.[16]

Погляди[ред. | ред. код]

У вересні 1998 року заявив, що російська банківська система виживе, якщо буде сформоване «вузьке коло» з 5-6 банківських установ і обмежена експансія іноземних банків. На думку Фрідмана, найліквідніші російські банки в умовах кризи, що склалася, мають отримувати певне підживлення на своє утримання, проте державі треба вирішити, як грамотно це зробити. Якщо такий вибір зі створення «вузького кола» зроблять, наголосив він, в Альфа-банку є всі шанси увійти до числа цих кількох банків. Водночас голова «Альфа-груп» зазначив, що для виживання банківської системи необхідна її жорстка самоорганізація і контроль з боку Центробанку. Зокрема, потрібно підвищити відповідальність вищих менеджерів банків за рішення, що проводяться ними, аж до кримінальної, оскільки іноді їхні дії здатні призвести до напруги в соціальній сфері. Крім того, за його словами, російські банки вимушені боротися за значних російських клієнтів на своїй же території з іноземними банками[17].

Коли перед виборами колеги цікавилися, хто з кандидатів на президентське крісло йому миліший, Фрідман відповідав: «Той, хто переможе»[18].

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Фрідман назвав трагедією і закликав припинити кровопролиття[19].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Розлучений, колишня дружина — росіянка Ольга Фрідман. Фрідман має чотирьох дітей: дочок Лору Фрідман (1993 р.н.), Катю Фрідман (1996 р.н.), та Ніку Ожельску (2006 р.н.) та сина Олександра Ожельского (2000 р.н.).

Проживає у Лондоні.[20]

Громадянства[ред. | ред. код]

Має ізраїльське,[21][20] та російське[20] громадянства.

Підозра у зв'язках з Володимиром Путіним[ред. | ред. код]

Потрапляння у «Список Путіна» Міністерства фінансів США (2018)[ред. | ред. код]

З січня 2018 року Михайло Фрідман перебуває у так званому «Списку Путіна» Міністерства фінансів США (англ. U.S. Department of the Treasury).[22][23][24][25][26] До цього списку, згідно з Актом про протидію ворогам Америки шляхом санкцій[en][23] 29 січня 2018 року були внесені понад 200 росіян, наближених до президента Росії Володимира Путіна, й щодо яких можуть бути запроваджені санкції.[27][28][29]

Потрапляння у «Список Путіна» Форуму вільної Росії (2018)[ред. | ред. код]

З грудня 2018 року Михайло Фрідман перебуває у так званому «Списку Путіна» Форуму вільної Росії; Фрідмана звинувачують у корупції та що його Альфа-груп має тісні зв'язки з Кремлем.[30][31][32]

Згадка Фрідмана у книзі «Люди Путіна» Кетрін Белтон (2020)[ред. | ред. код]

У книзі Кетрін Белтон «Люди Путіна» (англ. Putin's People) виданої видавництвом HarperCollins у квітні 2020 року окрім іншого йдеться про те що двоє з керівників Альфа-Груп, Пйотр Авен та Михайло Фрідман, ймовірно були пов'язані з КДБ СРСР — і його наступницею ФСБ — ще зі студентських років та початку їхніх кар'єр.[33][34] Як зазначає Говард Амос у своєму аналізі книги для видання Foreign Policy «Белтон […] показує що навіть ті мільярдери яких зазвичай вважають незалежними [від російської верхівки], насправді невід'ємно пов'язані з Кремлем. Вона згадує як власники приватного Альфа Банку [ ред. належить Альфа-Груп ], Міхаїл Фрідман та Пйотр Авен, наймали на роботу родичів приятелів-шпигунів Путіна з комуністичної Східної Німеччини».[35]

На початку травня 2021 року російські олігархи Шалва Чігірінскій й Роман Абрамович, керівники Альфа-Груп Пйотр Авен та Михайло Фрідман та російська державна корпорація Роснєфть подали позов до суду на видавництво HarperCollins оскільки окремі тези книги вони вважають безпідставним наклепом.[36][37]

Наприкінці липня 2021 року адвокати що представляють видавництво HarperCollins та адвокати що представляли Пйотра Авена та Михайла Фрідмана повідомили що сторони змогли укласти мирову угоду поза судом й що адвокати Авена/Фрідмана відкликали свої звинувачення після того, як видавництво HarperCollins погодилося внести зміни в подальші перевидання книги та перепросить за те, що не взяло коментарі цих двох росіян щодо їхніх ймовірних зв'язків із КДБ СРСР на початку їхніх кар'єр. Адвокат видавництва HarperCollins повідомив що зміни на які погодилося видавництво за умовами мирової угоди були дуже незначні й стосувалися всього трьох параграфів у книзі.[33][38][39]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. Munzinger Personen
  2. http://www.rbc.ru/business/20/05/2016/573ec55f9a79472c983009ab
  3. а б в Mikhail Fridman. alfagroup.org. 2021 (англ.)
  4. Alfa Group: About us / Overview of businesses. alfagroup.org. 2021 (англ.)
  5. Alfa Group: Supervisory Board. alfagroup.org. 2021 (англ.)
  6. Alfa-bank. Governance Bodies: Board of Directors. alfabank.com. 2021 (англ.)
  7. Veon: Board of Directors. veon.com. 2021 (англ.)
  8. X5 Retail Group: Supervisory Board. x5.ru/en/. 2021 (англ.)
  9. Корпоративное управление: члены совета директоров. ir.tnk-bp.ru. 2013 (рос.)
  10. Russian Union of Industrialists and Entrepreneurs: Committees & Commissions. en.rspp.ru. 2021 (англ.)
  11. NCCG members. nccg.ru/en/. 2016 (англ.)
  12. Фридман Михаил Маратович. rjc.ru. 2021 (рос.)
  13. Mikhail Fridman [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.]. forbes.com. 2015 (англ.)
  14. Михаил Фридман [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.]. forbes.ru. 2015 (рос.)
  15. Mijail «el sucio» [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // El Mundo, Domingo 1 de diciembre de 2002 — Número 372 (ісп.)
  16. Створено наглядову раду київського меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Лівий берег. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020. 
  17. Агентство ПРАЙМ-ТАСС, 1998
  18. Журнал «Профіль», 2000
  19. Один із найбагатших російських олігархів Фрідман виступив проти війни з Україною ㅡ Financial Times. Громадське. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
  20. а б в Михайло Фрідман [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.]. forbes.ua. 2021
  21. ТОВ Альфа-банк Україна: інформація про кінцевив власників [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.]. bank.gov.ua. 2021
  22. Treasury Releases CAATSA Reports, Including on Senior Foreign Political Figures and Oligarchs in the Russian Federation. home.treasury.gov. 29 січня 2018 (англ.)
  23. а б Report to Congress Pursuant to Section 241 of the Countering America's Adversaries Through Sanctions Act of 2017 Regarding Senior Foreign Political Figures and Oligarchs in the Russian Federation and Russian Parastatal Entities. ft.com. 29 січня 2018. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 29 січня 2018.  (англ.) (дзеркало на archive.org) (дзеркало на hsdl.org)
  24. U.S. Names Russian Oligarchs, But Says It's Not a Sanctions List. Bloomberg. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.  (англ.)
  25. U.S. names Kremlin outliers in 'telephone directory' sanctions report. Reuters U.K. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.  (англ.)
  26. Міністерство фінансів США видало «Кремлівський звіт» зі 114 високопосадовців Росії та 96 «олігархів». radiosvoboda.org. 30 січня 2018
  27. Павло Фукс після оголошення санкцій заявив про вихід із наглядової ради Меморіального центру «Бабин Яр». radiosvoboda.org. 22 червня 2021
  28. Бабин Яр та нерішучість Зеленського. Що не так. nv.ua/ukr/. 16 липня 2021
  29. Меморіал у Бабиному Яру: з росіянами чи без?. radiosvoboda.org. 21 лютого 2021
  30. Співвласники Альфа-груп і Добкін: Форум вільної Росії доповнив «список Путіна». ukrinform.ua. 16.12.2018
  31. Свята справа і кремлівська агентура. На Форумі вільної Росії до «списку Путіна» внесли 93 персони. Серед них — одні з найвпливовіших членів наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». day.kyiv.ua/uk/. 18 грудня 2018
  32. Oligarchs and corrupt officials: Fridman Mikhail. spisok-putina.org/en/. 2020 (англ.)
  33. а б Суд у Британії винесе рішення щодо книги про Путіна в жовтні. radiosvoboda.org. 29 липня 201
  34. Аналітики у США закликають посилити санкції проти «кремлегархів». Ті захищаються у судах «від наклепу». radiosvoboda.org. radiosvoboda.org. 7 травня 2021
  35. How Putin and the KGB Took Control of Russia—and Duped the West. An important new book details the carefully calculated rise of a modern-day tsar. foreignpolicy.com. 27 червня 2020 (англ.)
  36. Russian billionaires file lawsuits over book on Putin's rise. Mikhail Fridman is among those to have filed a suit against publisher HarperCollins. ft.com. 1 травня 2021 (англ.)
  37. Люди Путіна. У російській еліті назріває розкол?. Головною новиною останніх днів став позов, поданий групою російських олігархів проти американського видавця книги британської журналістки Кетрін Белтон. nv.ua/ukr/. 5 травня 2021
  38. Британське видавництво змінить книгу «Люди Путіна» на вимогу російських мільярдерів. news.liga.net/ua/. 29.07.2021
  39. Abramovich was not ‘directed’ to buy Chelsea FC by Putin, court hears. Author accused of repeating ‘lazy inaccuracies’ about businessman's role in Russian politics and society. theguardian.com. 28 липня 2021 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]