Фрідріх V Пфальцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх V Пфальцький
нім. Friedrich V. von der Pfalz
Kurfürst Friedrich V. von der Pfalz als König von Böhmen.jpg
Народився 26 серпня 1596(1596-08-26)[1][2]
Deinschwangd, Курпфальц
Помер 29 листопада 1632(1632-11-29)[3][4][…] (36 років)
Майнц, Майнцське архієпископство, Священна Римська імперія[5]
·чума
Поховання невідомо
Країна Banner of the Palatinate.svg Курпфальц
Діяльність аристократ, політик, військовий керівник
Галузь state administrationd[1], політика[1] і військова справа[1]
Знання мов німецька[1] і латина[1]
Титул пфальцграф
Посада Count Palatine of the Rhined і Король Богемії
Конфесія протестантизм
Рід Віттельсбахи
Батько Фрідріх IV (курфюрст Пфальцу)[6]
Мати Луїза Юліана Оранська[6]
Родичі Георг-Вільгельм, Луїза Генрієтта Оранська, Фредерік Гендрік Оранський, Георг II і Софія Доротея Ганноверська
Брати, сестри Louis Philip, Count Palatine of Simmern-Kaiserslauternd, Єлизавета-Шарлотта Пфальцська і Louise Juliana of the Palatinated
У шлюбі з Єлизавета Стюарт[6]
Діти Henry Frederick, Hereditary Prince of the Palatinated, Карл I Людвіг (курфюрст Пфальцу)[6], Elisabeth of the Palatinated, Рупрехт Пфальцський[6], Maurice of the Palatinated[7], Louise Hollandine of the Palatinated, Edward, Count Palatine of Simmernd, Henriette Marie of the Palatinated, Софія Ганноверська[6], Philip Frederick of the Palatinated[7], Gustavus Adolphus of the Palatinated, Charlotte of the Palatinated і Ludwig von der Pfalzd[7]
Нагороди
орден Підв'язки
Coat of Arms of Frederick V of the Palatinate as King of Bohemia.svg

Фрідріх V, курфюрст Пфальцу і король Богемії (*16 серпня, 1596 — †29 листопада, 1632) — король Богемії (Фрідріх I) 1619-1620 рр.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син і спадкоємець Фрідріха IV, курфюрста Пфальцу та Луїзи Юліани Оранської. Луїза Юліана була дочкою Вільгельма Оранського і Шарлоти Монпансьє де Бурбон.

Фрідріх V успадкував курфюрство Пфальц у 1610. 1618 року почалося чеське повстання проти імператора Фердинанда II, яке переросло в Тридцятирічну війну. Повстанці запропонували Фрідріху корону Чехії, як лідерові Євангельської унії, заснованої його батьком для захисту протестантизму в Священній Римській імперії.

Фрідріх прийняв пропозицію й був коронований на короля Богемії в Соборі св. Віта в Празі 4 листопада 1619 р. Проте програв у битві на Білій Горі 8 листопада 1620 року. Після цього імперські війська вторглися до Пфальцу. Імперським едиктом він був позбавлений володінь і титулів. До кінця життя він з сім'єю перебував на вигнанні.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Єлизавета Стюарт, дочка Якова I Англійського, і Анни Данської

Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Czech National Authority Database
  2. а б RKDartists
  3. SNAC — 2010.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118693522 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. а б в г д е Kindred Britain
  7. а б в Lundy D. R. The Peerage

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]