Функція суми квадратів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії чисел функція суми квадратів — арифметична функція, яка дає кількість подань натурального числа n як суми k квадратів, де подання, які відрізняються лише порядком доданків або знаками чисел, які підносять до квадрата, вважають різними і позначають rk(n).

Визначення[ред. | ред. код]

Функцію визначають як

де позначає потужність множини. Іншими словами, rk(n) — це кількість способів, якими n можна записати як суму k квадратів.

Наприклад, , оскільки де кожна сума має дві комбінації знаків, а також , оскільки з чотирма комбінаціями знаків. З іншого боку, , тому що немає способу подати 3 як суму двох квадратів.

Формули[ред. | ред. код]

k = 3[ред. | ред. код]

Кількість способів запису натурального числа у вигляді суми двох квадратів визначається як r2(n):

де d1(n) — кількість дільників числа n, рівних 1 за модулем 4, а d3(n) — кількість дільників числа n, рівних 3 за модулем 4. Використовуючи знак суми, вираз можна записати так:

Розклад на прості множники , де  — прості множники форми і  — прості множники форми дає іншу формулу

, якщо всі показники парні. Якщо один або декілька непарні, тоді .

k = 4[ред. | ред. код]

Гаусс довів, що для вільного від квадратів числа n > 4

де h(m) — номер класу цілого числа m.

Існують розширення формули Гауса на довільне ціле число n[1][2].

k = 6[ред. | ред. код]

Кількість способів подати n у вигляді суми чотирьох квадратів з'ясував Карл Густав Якоб Якобі: вона у вісім разів перевищує суму дільників n, які не діляться на 4, тобто

Подавши n = 2km, де m — непарне ціле число, можна виразити у термінах функції дільників так:

k = 8[ред. | ред. код]

Кількість способів подати n у вигляді суми шести квадратів визначають так:

де є символом Кронекера[3].

k = 2[ред. | ред. код]

Якобі також знайшов явну формулу для випадку k = 8:[3]

Твірна функція[ред. | ред. код]

Твірну функцію послідовності для фіксованого k можна виразити через тета-функцію Якобі:[4]

де

Числові значення[ред. | ред. код]

Перші 30 значень для наведено в таблиці:

n = r1(n) r2(n) r3(n) r4(n) r5(n) r6(n) r7(n) r8(n)
0 0 1 1 1 1 1 1 1 1
1 1 2 4 6 8 10 12 14 16
2 2 0 4 12 24 40 60 84 112
3 3 0 0 8 32 80 160 280 448
4 22 2 4 6 24 90 252 574 1136
5 5 0 8 24 48 112 312 840 2016
6 2×3 0 0 24 96 240 544 1288 3136
7 7 0 0 0 64 320 960 2368 5504
8 23 0 4 12 24 200 1020 3444 9328
9 32 2 4 30 104 250 876 3542 12112
10 2×5 0 8 24 144 560 1560 4424 14112
11 11 0 0 24 96 560 2400 7560 21312
12 22×3 0 0 8 96 400 2080 9240 31808
13 13 0 8 24 112 560 2040 8456 35168
14 2×7 0 0 48 192 800 3264 11088 38528
15 3×5 0 0 0 192 960 4160 16576 56448
16 24 2 4 6 24 730 4092 18494 74864
17 17 0 8 48 144 480 3480 17808 78624
18 2×32 0 4 36 312 1240 4380 19740 84784
19 19 0 0 24 160 1520 7200 27720 109760
20 22×5 0 8 24 144 752 6552 34440 143136
21 3×7 0 0 48 256 1120 4608 29456 154112
22 2×11 0 0 24 288 1840 8160 31304 149184
23 23 0 0 0 192 1600 10560 49728 194688
24 23×3 0 0 24 96 1200 8224 52808 261184
25 52 2 12 30 248 1210 7812 43414 252016
26 2×13 0 8 72 336 2000 10200 52248 246176
27 33 0 0 32 320 2240 13120 68320 327040
28 22×7 0 0 0 192 1600 12480 74048 390784
29 29 0 8 72 240 1680 10104 68376 390240
30 2×3×5 0 0 48 576 2720 14144 71120 395136

Примітки[ред. | ред. код]

  1. P. T. Bateman (1951). On the Representation of a Number as the Sum of Three Squares (PDF). Trans. Amer. Math. Soc. 71: 70—101. doi:10.1090/S0002-9947-1951-0042438-4.
  2. S. Bhargava; Chandrashekar Adiga; D. D. Somashekara (1993). Three-Square Theorem as an Application of Andrews' Identity (PDF). Fibonacci Quart. 31: 129—133.
  3. а б Cohen, H. (2007). 5.4 Consequences of the Hasse–Minkowski Theorem. Number Theory Volume I: Tools and Diophantine Equations. Springer. ISBN 978-0-387-49922-2.
  4. Milne, Stephen C. (2002). Introduction. Infinite Families of Exact Sums of Squares Formulas, Jacobi Elliptic Functions, Continued Fractions, and Schur Functions. Springer Science & Business Media. с. 9. ISBN 1402004915.

Посилання[ред. | ред. код]