Очікує на перевірку

Фіалко Олег Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фіалко Олег)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фіалко Олег Борисович
Дата народження28 червня 1946(1946-06-28)[1][2]
Місце народженняДружківка, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті27 липня 2024(2024-07-27) (78 років)
Громадянство СРСР
 Україна
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професіякінорежисер, сценарист
ЗакладКіностудія ім. О. Довженка
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
заслужений діяч мистецтв України
IMDbID 0275582

Оле́г Бори́сович Фіа́лко (нар. 28 червня 1946(19460628)[3], Дружківка, УРСР, СРСР — 27 липня 2024[4]) — радянський і український кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2004). Кавалер Ордена «За заслуги» III ступеня (10.09.2021).

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчався в ЗОШ № 6 м. Дружківки та Дружківському машинобудівному технікумі (закінчив у 1964).

Закінчив кінознавчий (1969) та режисерський (1973, у М. П. Мащенка) факультети Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого.

З 1973 р. — на Київській кіностудії ім. О. Довженка: асистент режисера, режисер, режисер-постановник.

Тривалий час, паралельно з посадою режисера-постановника, працював секретарем Спілки кінематографістів України, заступником начальника Головного управління культури Київської держадміністрації, постійним президентом кількох кінофондів. Учасник і лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів.[5].

З 2001 року — на творчій роботі.

З 2011 року — голова Українського Оскарівського Комітету.[3]

Був членом Національної спілки кінематографістів України.

Помер 28 липня 2024 року у віці 78 років[6].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисерські роботи

[ред. | ред. код]

Режисер-документаліст

[ред. | ред. код]

Участь у документальному фільмі

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]

Продюсер

[ред. | ред. код]

Художній керівник

[ред. | ред. код]

Актор

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Filmportal.de — 2005.
  2. Catalog of the German National Library
  3. а б Олег ФІАЛКО: «Українські анімаційні фільми — низької якості» - Урядовий Кур'єр, 3 листопада 2011
  4. Gazeta.ua (28 липня 2024). Довго боровся за життя: помер український кінорежисер Олег Фіалко. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 28 липня 2024.
  5. Національна академія мистецтв України: Фіалко Олег Борисович. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 12 листопада 2012.
  6. "Заряджав жити по-молодому". Помер відомий український режисер. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 липня 2024.
  7. Tschechow In Meinem Leben (1984) (www.hollywood.com) (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 25 січня 2013.
  8. Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва Документ 757/96, поточна редакція — Прийняття від 22.08.1996
  9. Указ президента України від 10 вересня 2021 року № №465/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.

Література

[ред. | ред. код]
  • Календар знаменних і пам’ятних дат Донецької області. 2011 рік [Текст] / Упр. культури і туризму Донец. облдержадмін., Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської ; уклад. І. В. Гайдишева ; ред. Т. С. Литвин ; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко ; від. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. – Донецьк : Сх. вид. дім, 2010. – 132 с.

Посилання

[ред. | ред. код]