Філіпп Густон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіп Густон
англ. Philip Guston
Archives of American Art - Philip Guston - 3028.jpg
При народженні Філіп Гольдштейн
Народження 27 червня 1913(1913-06-27)[1][2][…]
Монреаль, Монреаль[d], Регіон Монреаль[d], Квебек, Канада[4]
Смерть 7 червня 1980(1980-06-07)[1][2][…] (66 років)
  Woodstock[d], Ольстер, штат Нью-Йорк, США
  • гострий інфаркт міокарда
  • Громадянство Flag of the United States.svg США
    Жанр абстракціонізм
    Навчання Коледж мистецтва та дизайну Отіса[d]
    Діяльність художник
    Працівник Університет Вашингтона в Сент-Луїсі[d]
    Член Американська академія мистецтв та літератури
    Твори Late Afternoon[d]
    Нагороди

    Ґрант Гуггенгайма

    Римська премія[d] (1971)

    Автограф Signature of Philip Guston, 1969.JPG

    Філіпп Густон у Вікісховищі?

    Філіп Густон (англ. Philip Guston), справжнє ім'я Філіп Гольдштейн (27 липня 1913, Монреаль — 7 червня 1980, Вудсток, Нью-Йорк) — американський художник.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився в Канаді, у родині єврейських емігрантів — вихідців із Росії, батьки художника приїхали в Америку з Одеси. Незабаром сім'я переїжджає в Лос-Анджелес. Малювати почав вже в юнацькі роки, спочатку комікси. Навчання почав у Школі малювання в Клівленді. У роки навчання (30-і рр. XX ст.) Приділяв увагу насамперед створеному Джорджо де Кіріко стилю метафізичний реалізм, а також фрескового живопису старих італійських майстрів — Андреа Мантенья, Мазаччо, Паоло Учелло. У кінці 30-х Ф. Густон працює в рамках державної програми розвитку в області пропагандистської, настінного живопису, однак до початку 40-х років повертається до живопису станкового.

    Характерною особливістю робіт Ф. Густона було те, що при створенні нових картин він часто використовував фрагменти вже створених раніше полотен. На рубежі 1947—1948 років художник пише свою першу абстрактну картину «Кати» (англ. The Tormentors). У кінці 40-х і в 50-і роки XX століття художник працює в стилі абстрактного експресіонізму. У той же час звернення до сюжетів, навіяним подіями двох світових воєн зближує його полотна з експресіоністській живописом Макса Бекмана. З початку 60-х років художник повертається до фігуративного мистецтва, у цей час він часто відтворює й переробляє в нових роботах сюжетні мотиви своїх ранніх картин із 30-х років (наприклад, тема злочинів, що творяться Ку-клукс-кланом).

    Література[ред. | ред. код]

    • Barbara Hess «Abstrakter Expressionismus», Köln 2005.

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]