Фінашин Дмитро Русланович
| Дмитро Фінашин Дмитро Русланович Фінашин | ||
|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
23 березня 1994 (30 років) Козятин | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | Фін | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро Русланович Фінашин (позивний — Фін; 23 березня 1994, м. Козятин, Вінницька область, Україна) — український військовослужбовець, молодший лейтенант батальйону спеціального призначення батальйону ім. Кульчицького Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
У 2023 році увійшов до рейтингу «30 до 30: творці майбутнього» від «Форбс»[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Дмитро Фінашин народився 23 березня 1994 року в місті Козятині Вінницької области в родині залізничників.
Закінчив залізничне профтехучилище.
Завжди хотів бути військовим. У 2015 році підписав перший контракт з Національною гвардією України. Від 2017 року учасник АТО/ООС. Був оператором дрона в контрснайперській групі, згодом став заступником командира взводу аеророзвідки. Мав звання головний сержант, але вирішив перекваліфікуватися на снайпера за півроку до повномасштабного вторгнення[джерело?].
Російське вторгнення в Україну 2022[ред. | ред. код]
Широкомасштабне російське вторгнення зустрів у м. Попасній на Луганщині, куди його підрозділ приїхав на ротацію 23 лютого 2022 року.
23 травня 2022 року його група виконувала бойове завдання в районі населеного пункту Яковлівка на Донеччині. Після успішного проходження і зачистки кількох лісосмуг натрапили на засідку росіян. Під шквальним вогнем переважального за кількістю ворога почали відступати до свого основного підрозділу. Перед цим викликали вогонь української артилерії фактично на себе. Один побратим загинув від російських куль одразу, ще одного поранили. Одна з куль Дмитрові відірвала вказівний палець правої руки, інші влучили в шолом та ліву руку.
Двоє побратимів, один з яких теж був поранений, допомагали йому повзти через пшеничне поле в напрямку лісосмуги, де був основний підрозділ. Вони вели вогонь по окупантах, щоб ті не наблизилися до поранених. Росіяни ж не припиняли прострілювати поле з кулеметів. Весь цей бій тривав майже шість годин.
У якийсь момент Дмитро втратив свідомість, а коли отямився, то вже був сам. Пізніше з'ясувалося, що один з товаришів на псевдо Сократ загинув, а росіяни в його рацію оголосили, що добили усіх поранених. Основний підрозділ українських військ змушений був відійти під натиском ворога.
У лісосмузі Дмитро довелося пробути дві доби. Від втрати крові та зневоднення марив, пив воду з болота, багато повзав вночі, щоб зігрітися. На третю добу його знайшов десантник Максим Бугель з 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Спершу перебував в лікарні Бахмута, потім у госпіталі в Дніпрі. Лікарі не змогли врятувати йому руку, але зберегли життя.
У березні 2023 Дмитро отримав протез виготовлений в Польщі. 19 червня 2023 мобілізувався в ЗСУ на посаду аналітик даних з БПЛА[джерело?].
Нагороди[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Всеукраїнський телемарафон #Uaразом: «Вшануй Героя» Дмитро Фінашин та Олександр Новосельський на YouTube // Геннадій Вольфовський. — 2022. — 21 червня. |
|
|
Отримав дві кулі в руку, але тримався без підмоги на полі бою! Історія сили духу нацгвардійця на YouTube // ТСН. — 2022. — 27 червня. |
|
|
Готується до протезування та хоче знову повернутися на фронт! Історія Дмитра Фінашина на YouTube // Факти ICTV. — 2022. — 30 вересня. |
|
|
З живого був тільки я. Неймовірна історія порятунку Героя України Дмитра Фінашина на YouTube // 5 канал. — 2022. — 13 жовтня. |
|
|
Після поранення два дні повз лісом, пив воду з калюж: історія Героя України Дмитра Фінашина на YouTube // ТСН. — 2022. — 14 жовтня. |
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (6 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 30 до 30: творці майбутнього. Forbes. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2022 року № 690/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
Джерела[ред. | ред. код]
- О. Іванець. Марив та пив воду з калюжі — Герой України Дмитро Фінашин про поранення та шлях до своїх // АрміяInform. — 2023. — 14 березня.
- Дмитро Фінашин та Олександр Новосельський брали участь у запеклих боях на Луганщині // Портал МВС. — 2022. — 16 червня.
- Саф'янюк, В. Захарченко, Ю. Залишився без руки, але знову хоче повернутися на фронт: історія захисника Дмитра Фінашина // Факти ICTV. — 2022. — 2 жовтня.
- Удвуд, О. «Він намагався без рук повзком дістатися до вихідної точки». Давайте допоможемо стати на ноги нашому захиснику // 20 хвилин Козятин. — 2022. — 30 травня.
- Климончук О., Самохвалова, Л. Як розвідник Фін дві доби без рук діставався до своїх позицій // Укрінформ. — 2022. — 25 червня.
- Сила спротиву. Історія українського cнайпера Дмитра Фінашина, який переміг смерть та повернувся додому // NV. — 2023. — 22 квітня.
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |