Барвінський Віктор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барвінський Віктор Олександрович
Барвінський В.О.
Народився 28 жовтня 1885(1885-10-28)
с. Базаліївка, нині Чугуївський район, або Чугуїв, нині Харківська область
Помер 1940(1940)
Тайшетлаг ГУЛАГ НКВС, Іркутська область, Російська РФСР, СССР
Громадянство Flag of the Ukranian State.svg УНРСРСР СРСР
Alma mater Харківський університет
Галузь наукових інтересів історія, архівістика
Науковий керівник Багалій Дмитро Іванович

Ві́ктор Олекса́ндрович Барві́нський (9 листопада 1885, с. Базаліївка, нині Чугуївський район, або Чугуїв[джерело?] — 1940, Тайшетлаг ГУЛАГ НКВС СРСР) — український історик та архівіст доби Розстріляного відродження. Досліджував історію Гетьманщини XVI—XVIII ст., зокрема питання заселення і становища селян до і після Хмельниччини. Учень Дмитра Багалія.

Жертва сталінського терору.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився, за одними даними, 9 листопада 1885 року в с. Базаліївка, нині Чугуївський район. За іншими - в місті Чугуєві на Харківщині в сім'ї вчителя. Навчався у Харківський гімназії №2.

Після закінчення історично-філологічного факультету Харківського університету у 1909 році залишений при університеті як професор-стипендіат. Одночасно викладав історію у середніх освітніх установах Харкова.

У 1915—1919 працював у бібліотеці Харківського університету. З 1919 — приват-доцент Харківського університету, викладач Академії теоретичних знань, Харківського ІНО (1920—1924). Член Харківського історико-філологічного товариства. 1922—1934 — дійсний член Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. академіка Д. І. Багалія, у 1923—1926 керував історичною секцією кафедри.

В 1926—1927 — позаштатний непостійний співробітник Комісії для виучування західноруського та українського права при ВУАН, одночасно — зав. відділом архівознавства архівно-бібліотечної секції Всеукраїнського комітету охорони пам'яток мистецтва та старовини і Центрального архівного управління (ЦАУ) УСРР (1921—1925), вчений архівіст та інспектор-інструктор ЦАУ УСРР.

З 1922 по 1929 ─ старший помічник бібліотекаря у бібліотеці Харківського університету.

З 1929 — зав. ЦАДА (центральний архів давніх актів) у Харкові, пізніше — с.н.с. архіву.

1937 заарештований групою НКВД СССР. За сфальсифікованим звинуваченням засуджений до 10 років ув'язнення в концтаборах. Загинув в ув'язненні в Тайшетському концтаборі ГУЛАГ СССР.

У праці «Крестьяне на Левобережной Украине в XVII—XVIII вв.» у 1909 році на основі раніше невідомих архівних першоджерел розвивав концепцію О. Лазаревського про першорядну роль української козацької старшини в процесі закріпачення селян і козаків на Гетьманщині. З цієї ж проблематики друкував невеликі розвідки у періодичних виданнях і збірниках Харкова.

Твори[ред.ред. код]

  • Крестьяне в Левобережной Украине XVII—XVIII ст.— Харків, 1909;
  • Д. П. Миллер: Биогр. очерк. // Вестн. Харьков. ист.-филол. об-ва. — Вып.5. — Х., 1914;
  • Замітки до історії мануфактури в Лівобережній Україні XVIII ст. // Наук. зб. Харків. наук.-дослід. каф. історії укр. культури. — № 2-3. — Х., 1926;
  • До питання про індукту та евекту в Гетьманщині. — Наук. зб. Харків. наук.-дослід. каф. історії укр. культури. — № 6. — Х., 1927;
  • Короткий нарис історії архівної справи на Україні та діяльності Укрцентрархіва за 1924 р. // Архівна справа. — 1925. — № 1;
  • Архівознавство: Підручн. — Харків, 1932 (у співавт).
  • До 50-річчя заснування Харківського Центрального історичного архіву (1880—1930). «Архівна справа», 1930, № 3(14);
  • До історії архівної справи в гетьманщині за часів Розумовського. «Радянський Архів», 1931, № 2(17).

Джерела[ред.ред. код]