Харченко Микола Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харченко.

Харченко Микола Федорович
Народився	21 жовтня 1939(1939-10-21) Селище радгоспу імені ХТЗ Чутівського району Полтавської області (нині – село Василівка Полтавського району Полтавської області).
Помер	16 лютого 2026(2026-02-16) (86 років)
Місце проживання	Харків
Країна	Україна
Діяльність	фізик
Alma mater	Харківський державний університет
Галузь	Експериментальна фізика
Заклад	Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	Академік НАН України
Відомий завдяки:	Розвинув сучасні уявлення про фізику магнетизму та магнітні явища у твердих тілах.
Нагороди	Премія НАН України імені К. Д. Синельникова

Харченко Микола Федорович (21 жовтня 1939, селище радгоспу імені ХТЗ, Чутівський район, Полтавська область, Українська РСР — 16 лютого 2026) — український вчений у галузі магнетизму й оптики магнітовпорядкованих систем, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік НАН України, завідувач відділу Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України (1985-2020) .

Біографія

Народився у родині сільських вчителів.

Закінчив семирічну школу у с. Черняківка Чутівського району та Велико-Рублівську середню школу Котелевського району Полтавської області.

1955 року він вступив до Харківського державного університету на фізико-математичний факультет. Диплом спеціаліста отримав у 1960 за спеціальністю ядерна фізика.

1961 року Микола Федорович прийшов працювати у Фізико-технічний інститут низьких температур (ФТІНТ) АН УРСР. Відтоді його життя і наукова діяльність пов'язані з цим інститутом. Тут він навчався в аспірантурі і пройшов шлях від інженера до завідувача відділу. У відділі оптичних та магнітних властивостей твердих тіл: 1961—1963 — інженер, молодший науковий співробітник; 1963—1969 — аспірант; 1969—1972 — молодший науковий співробітник; 1972—1985 — старший науковий співробітник; 1985—2020 — керівник відділу. У відділі магнетизму: 2020—2026 — головний науковий співробітник.

1969 року він захистив кандидатську дисертацію «Исследование эффекта Фарадея в магнитоупорядоченных диэлектриках», а 1984 — докторську дисертацію «Магнитооптические исследования структуры магнитоупорядоченных кристаллов» за спеціальністю «фізика твердого тіла».

У 1993 році отримав вчене звання професора за спеціальністю "фізика твердого тіла"

1995 року його обрано членом-кореспондентом НАН України зі спеціальності «експериментальна фізика».

З 2009 року Микола Федорович Харченко дійсний член НАН України.

Наукова діяльність

М. Харченко — відомий фахівець із магнетизму й оптики магнітовпорядкованих систем, роботи якого охоплюють широке коло фізичних проблем.

Він отримав важливі в науковому та прикладному аспектах результати у різних напрямках фізики магнетизму твердого тіла, що стали істотним внеском до скарбниці світової науки. Серед головних результатів — піонерські дослідження нових магнітооптичних ефектів, які одержали назви «лінійний магнітооптичний ефект» та «квадратичне магнітне обертання площини поляризації світла».

Микола Федорович уперше здійснив оптичну візуалізацію колінеарних антиферомагнітних доменів, розробив методи їх перемикання у кристалах із різною магнітною симетрією та продемонстрував можливість виготовлення антиферомагнітної доменної структури з наперед заданою конфігурацією.

Академік М. Харченко автор та співавтор близько 200 наукових статей та оглядів. Він є співавтором монографії «Магнітооптика та спектроскопія антиферомагнетиків».

Науково-організаційна робота

Микола Федорович був головою секції «Фізика магнітних явищ» Наукової ради при Відділенні фізики і астрономії НАН України з проблеми «Фізика низьких температур і кріогенна техніка», членом секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. У Фізико-технічному інституті низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України був головою наукової ради з проблеми «Низькотемпературний магнетизм та оптика фероїків», членом спеціалізованої вченої ради Д 64.175.02 з захисту дисертацій. М. Ф. Харченко був членом редакційних колегій журналів «Фізика низьких температур» (заступник головного редактора у 1996—2008), Ukrainian Journal of Physical Optics, «Фізика і хімія твердого тіла».

Нагороди

Орден «За заслуги» III ступеня (2012), Державна премія України в галузі науки і техніки (2008), Премія НАН України імені К. Д. Синельникова (1985) , Премія АН СРСР й Польської Академії Наук (1987) .

Джерела

• 70-річчя академіка НАН України М. Ф. Харченка [Текст] // Вісник Національної академії наук України. — 2009. — № 10. — С.68-69. [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• 80-річчя академіка НАН України М. Ф. Харченка [Текст] // Вісник Національної Академії Наук України. — 2019. — № 10. — С.93.

Посилання

• Фізика і хімія твердого тіла, т.10, № 4 (2009).— С. 976—977 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]