Хемогенні гірські породи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хемогенні гірські породи (рос. хемогенные горные породы, англ. chemogenic rocks, нім. chemogene Gesteine n pl) – група гірських порід, що утворилися шляхом хім. осадонакопичення з вод або розчинів без участі біол. процесів. У залежності від способу і місця виникнення, а також походження вод і розчинів Х.г.п. можуть бути осадовими, гідротермально-осадовими і гідротермальними.

Способи осадження: поступове концентрування вод і розчинів внаслідок сонячного випаровування, змішування розчинів двох або більше розчинних солей і зниження т-ри розчинів. Мінералотвірні води і розчини можуть бути морськими, континентальними гідротермальними. Місце утворення осадів: поверхня (морські і континентальні водоймища) або надра Землі. У першому випадку утворюються протяжні пластові тіла, у другому – тріщинно-жильні лінзовидні тіла. Переважаюча частина Х.г.п. є змішаною гідротермально-осадовою.

До X.г.п. відносять всі мінеральні солі (див. галогенез), калійні солі, евапорити, соду, кремінь і кремнеподібні опоки в асоціації з трепелами, фосфорити, залізо-марганцеві руди, боксити, хемогенні вапняки, травертини, більшу частину свинцево-цинкових, сірчаних, бороносних і літієносних руд, які є цінною сировиною для розвитку різних галузей пром-сті.

Збірна назва хемогенних гірських порід, що складаються на 50% і більше з кремнезему – силіколіти. Залежно від переважаючого породотвірного матеріалу, розрізняють опалоліти, халцедоноліти та ін. Різновидами халцедонолітів є кремені, роговики, яшми і ін.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]