Хмелева (Заліщицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хмелева
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький
Рада/громада Хмелівська сільська рада
Код КОАТУУ 6122089601
Облікова картка Хмелева 
Основні дані
Засноване 1456
Населення 464
Територія 13.650 км²
Густота населення 33.99 осіб/км²
Поштовий індекс 48683
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°52′00″ пн. ш. 25°28′48″ сх. д. / 48.86667° пн. ш. 25.48000° сх. д. / 48.86667; 25.48000Координати: 48°52′00″ пн. ш. 25°28′48″ сх. д. / 48.86667° пн. ш. 25.48000° сх. д. / 48.86667; 25.48000
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
48 км
Найближча залізнична станція Тлусте
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради 48683, с. Хмелева
Карта
Хмелева. Карта розташування: Україна
Хмелева
Хмелева
Хмелева. Карта розташування: Тернопільська область
Хмелева
Хмелева

Хмелева́ — село Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на заході району. Центр сільради, якій підпорядковане с. Свершківці.

Населення — 442 особи (2007).

На околицях є ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Хмелівська ділянка.

Історія[ред. | ред. код]

Хмелева на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Перша писемна згадка — 1424 року. Власником села був кам'янецький каштелян, etc. Теодорик з Бучача Язловецький. Після його смерті в 1456 р. син — староста генеральний подільський Бартош з Бучача Язловецький — продав село за 60 кіп звичних монет (грошей) шляхтичу Александрові (або Олександрові) Ґоворку; 18 вересня 1456 р. в Кам'яці-Подільському суддя землі Подільської Сиґізмунд та підсудок Ян документально засвідчили цей факт[1].

Дідич Андрій Чурило під впливом ксьондза Дамаскина записав бл. 1626 року село домініканцям замість погасити ним свої борги.[2]

Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа».

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є 2 церкви святої Параскевії (1880, мурована) та нова (2003), капличка (1998).

Споруджено братську могилу воїнам РА (9 травня 1965) на сільському кладовищі. При звільненні села в березні 1944 р. полягло 7 радянських воїнів. Пам'ятник — на прямокутному постаменті — пірамідальний обеліск із зіркою вгорі[3].

Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини (відновлено 1990), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, торгові заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • агроном-дослідник, громадсько-політичний діяч Роман Коцик.

Проживали[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1873. — T. IV. — S. 164—165.
  2. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskich», 1862. — S. 86. (пол.)
  3. Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. — С. 19.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]