Хоакін Кортес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кортес.
Хоакін Кортес
Ім'я при народженні ісп. Joaquín Pedraja Reyes
Псевдо Joaquín Cortés
Народився 22 лютого 1969(1969-02-22) (55 років)
Кордова, Андалусія, Іспанія
Країна  Іспанія
Діяльність хореограф, артист балету, актор, кінорежисер, продюсер театру, музикант
Галузь танець
Знання мов іспанська
Роки активності 2010 — тепер. час
Жанр Фламенко[1]
Конфесія католицтво
Зріст 187 см
Нагороди
IMDb ID 0181539
Сайт joaquincortes.com

Хоакін Кортес (ісп. Joaquín Cortés, справжнє ім'я Хоакін Педраха Реєс, ісп. Joaquín Pedraja Reyes; 22 лютого 1969 року) — іспанський танцюрист фламенко, хореограф та актор[2]. З кінця 2006 року — посол циган в Європейському союзі[3][4]. Відомий також тим, що виступає проти заборони слова Gypsy для позначення циган; замість цього заходу він пропонує працювати над покращенням іміджу самого терміна. Творець Циганського фонду в Іспанії.

Належить до артистичної циганської династії Реєсів.

Біографія[ред. | ред. код]

Хоакін Кортес народився в циганській родині в Кордові (Іспанія). Його батько — з північноафриканських циган-кале, які серед іспанських циган мають прізвисько «маври», а з боку матері його віддалені предки перекочували з Росії.

Дядько Хоакіна, Крістобаль Реєс, був байлаором (танцюристом фламенко), і в 12 років під його впливом Хоакін почав займатися танцями[5]. Як раз в цей час його мати знайшла роботу в Мадриді, куди в 1981 році і переїхали Реєси.

У 15 років він був прийнятий в трупу Національного балету Іспанії (ісп. Ballet Nacional de España); вже в 18 років він став солістом і виступав у цій якості на концертах трупи, що проходили у багатьох містах світу. Пізніше, покинувши в 1988 році трупу Національного балету, Кортес працював з такими майстрами, як Майя Плісецька, Петер Шмальфусс[en] і Сільві Гіллем[6].

У 1992 році Кортес створив свою власну компанію «Балет фламенко Хоакіна Кортеса» (ісп. Joaquín Cortés Ballet Flamenco). У тому ж році він поставив шоу Cibayí, з яким компанія виступала у Франції, Японії, Італії, Венесуелі і США. У 1995 році Кортес поставив своє друге шоу — Pasión Gitana («Циганська пристрасть»); в тому ж році він дебютував у кіно, знявшись у фільмі «Квітка моєї таємниці» режисера Педро Альмодовара.

У 1999 році ЮНЕСКО присудила Хоакіну Кортесу почесне звання «артист ЮНЕСКО в ім'я миру»[7].

У 2000 році Кортес організував кампанію «Stop Antigypsyism» («Стоп антициганізм!»), а в кінці 2006 року він за рішенням Європейського парламенту став другим в історії послом циган в Європейському союзі. У цій якості він повинен представляти в Європарламенті інтереси близько дев'яти мільйонів циган, що проживають на території Євросоюзу[8].

Відвідував Росію зі своїми шоу в 2001, 2004 і 2007 році.

30 вересня 2008 року відбувся концерт Хоакіна Кортеса в Москві, що проходив в Державному Кремлівському палаці.

6 квітня 2015 року Хоакін Кортес знову виступив з концертом в Москві — на цей раз на сцені «Крокус Сіті Холу», де він представив своє нове шоу Gitano («Циган»). Під час інтерв'ю кореспонденту газети «Metro Москва», даного незадовго до проведення концерту, Кортес на питання про те, чим для нього є танець, відповів: «Це спосіб жити, відчувати і спілкуватися зі світом»[9].

Особисте життя[ред. | ред. код]

20 жовтня 2018 року у Кортеса з його партнеркою — іспанською моделлю Монікою Морено — народився син Ромео[10]. 18 лютого 2021 року у пари народився другий син Андреа Леоне[11].

Список шоу, поставлених Кортесом[ред. | ред. код]

Хоакін Кортес виступив як постановник ряду танцювальних шоу (в дужках вказано рік прем'єри):

  • Cibayí (1992)
  • Pasión Gitana / Gipsy Passion (1995)
  • Soul (1999)
  • Live (2001)
  • Amor y Odio (2004)
  • Mi Soledad (2005)
  • Calé (2009)
  • Gitano (2014)

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • Квітка моєї таємниці (1995, мелодрама) — Антоніо
  • Фламенко (1995, документальний) — грає себе в епізоді «Фаррука»
  • Циган (2000) — Андрес Ередія
  • Ваніль і шоколад (2004, комедія, мелодрама) — Карлос

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Montreux Jazz Festival Database
  2. ↑ Miguel Ángel Díaz González. Joaquín Cortés. Biography. IMDb. Процитовано 26 грудня 2015.
  3. ↑ Joaquín Cortés. donQuijote.org. Процитовано 26 грудня 2015.
  4. ↑ Keeley, Graham. Flamenco dancer is appointed Roma's ambassador to the EU. // Zpravodajský server Romea.cz. 9 лютого 2007. Процитовано 26 грудня 2015.
  5. ↑ Patterson, Christina. Joaquin Cortés: «Dancing is my wife, my woman». The Independent. 30 січня 2009. Процитовано 26 грудня 2015.
  6. ↑ Joaquín Cortés. Biografía. Sitio web oficial de Joaquín Cortés. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 26 грудня 2015.
  7. ↑ Key Facts and Figures on Spain (PDF). UNESCO. Процитовано 26 грудня 2015.
  8. ↑ Танцор фламенко интегрирует цыган в Европу. Lenta.ru. 9 лютого 2007. Процитовано 26 грудня 2015.
  9. ↑ Зырянов, Богдан. . — № 33. (Перевірено 26 грудня 2015)
  10. ↑ Diezminutos.es, Por (22 жовтня 2018). Joaquín Cortés habla por primera vez de su hijo Romeo. Diez Minutos (es-ES) . Процитовано 15 листопада 2019.
  11. ↑ https://www.hola.com/actualidad/20210220184742/joaquin-cortes-monica-moreno-imagenes-segundo-hijo/

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хоакін_Кортес&oldid=38221926